Судове рішення #11801827

справа №  2а-6913/10/0670  

категорія  2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2010 р.                                                                                  м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді   Семенюк М.М. ,

при секретарі -       Корольовій О.С.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом  Повного товариства "Ломбард "Розенблат Ж.Л. і Компанія"  < Текст > 

до   Державної податкової інспекції у м. Житомирі   < Текст > 

про  скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007211702/0 від 16.08.2010 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009732302 від 16.08.2010 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що  висновок, зазначений в акті перевірки № 5067/22/36489494 від 03.08.2010 року, про доутримання податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1284,30 грн., оскільки відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів на суму 8562,00 грн., є наслідком безпідставного не взяття до уваги та визнання недійсними первинних документів, наданих перевіряючим позивачем; висновок про те, що перевищено встановлені строки використання виданої під звіт готівки в сумі 6463,50 грн. є необґрунтованим, оскільки термін два робочих дні на відзвітування не пропущений тому, що готівку отримано 10.07.2009 року в п'ятницю і після вихідних 13.09.2009 року відзвітовано.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення на позов.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до акту № 5067/22/36489494 від 03.08.2010 року про результати планової виїзної перевірки Повного товариства «Ломбард «Розенблат Ж.Л. і Компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.05.2009 року по 31.03.2010 року, на порушення пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.1 п. 4.1 ст. 4, п. 7.1 ст. 7 Закону України від 22.05.2003 року за № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон № 889-ІV), товариство не утримало податок з доходів фізичної особи в сумі 1284,30 грн., яка отримала кошти з каси підприємства на господарські потреби та не відзвітувалася про їх витрачання оформленими належним чином документами встановленої форми та змісту (касового чеку, квитанції банку, іншого письмового документа, згідно Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614), що подані в бухгалтерію до авансових звітів за 09.07.2009 року, за 17.11.2009 року, за 26.10.2009 року на загальну суму 8562,00 грн., чим порушено п. 2.11, п. 3.1, п. 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 року № 637 (далі – Положення); 10.07.2009 року Дмітрієвій Н.С. видано з каси підприємства кошти в сумі 6463,50 грн. на господарські потреби через видатковий касовий ордер та відповідно до прибуткового касового ордеру, прозвітувала про використані кошти в сумі 6463,50 грн. 13.07.2009 року, чим, в порушення п. 2.11, п. 3.1, п. 3.2 Положення, перевищено встановлені строки використання виданої під звіт готівки (підприємство працює без вихідних).

На підставі вказаного акту  відповідачем 16.08.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007211702/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3852,90 грн. (за основним платежем – 1284,30 грн., за штрафними санкціями – 2568,60 грн.) та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009732302 до позивача застосовано санкції в розмірі 10177,88 грн. (8562,00 грн.+1615,88 грн.(6463,50 грн.х25%)).

Ту обставину, що в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009732302 від 16.08.2010 року відповідач посилається на акт перевірки № 5067/22/36489497 від 03.08.2010 року, а не № 5067/22/36489494 від 03.08.2010 року, суд вважає механічною опискою, яка не впливає на правильність даного рішення.

Згідно п. 3.2 Положення касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Як вбачається зі ст. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Абзацом. 6 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 01.06.1995 року № 436 передбачено, що проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, є підставою застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі сплачених коштів.

Як вбачається зі звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, на підтвердження використання коштів надано:

- до звіту № 17 від 09.07.2009 року (а.с. 47) – товарний чек, виданий приватним підприємцем ОСОБА_3 від 09.07.2009 року про закупівлю кислотних реактивів для сплавів золота на суму 262,00 грн. (а.с. 49);

- до звіту № 63 від 26.10.2009 року (а.с. 50) – квитанція до прибуткового касового ордеру № 6 від 26.10.2009 року, виданий СПД ОСОБА_4, про прийняття від позивача оплати за оренду в сумі 8000 грн. (а.с. 51);

- до звіту № 60 від 17.11.2009 року (а.с. 53) – квитанція до прибуткового касового ордеру № 17 від 16.11.2009 року, виданий ПП «Спецпромпостач» про отримання від позивача за мікрохвильову піч 300 грн. (а.с. 51).

Ніяких доказів того, що кошти в сумі 8562,00 грн. були використані не в господарській діяльності, як і того, що вищезазначені документи розрахунковими (платіжними) не являються, відповідач не навів.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0007211702/0 від 16.08.2009 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009732302 від 16.08.2009 року в частині застосування санкцій в сумі 8526,00 грн. прийняті протиправно.

10 липня 2009 року ОСОБА_2 з каси підприємства отримано на господарські потреби по видатковому касовому ордеру (а.с. 64) 6463,50 грн., про яки вона, згідно звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт № 18 від 13.07.2009 року (а.с. 56) відзвітувалася 13 липня 2009 року. В період з 10 по 13 липня 2009 року ОСОБА_2 у відрядженні не перебувала, підприємство в ці дні працювало, оскільки працює без вихідних, що підтверджується позивачем.

ОСОБА_2 11 та 12 липня 2009 року була вихідна, що підтверджується табелем обліку використання робочого часу (а.с. 79) та поясненнями представника позивача.

П. 2.11 Положення передбачено, що видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт; якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Враховуючи положення вказаної норми, суд вважає, що оскільки 11 та 12 липня 2009 року для підприємства були робочими днями, то ОСОБА_2 повинна була відзвітуватися за отримані 10.07.2009 року під звіт кошти не пізніше 11.07.2009 року включно і той факт, що вона 11 та 12 липня була вихідна, не є підставою для продовження дводенного строку, виходячи зі змісту п. 2.11 Положення.

Абз. 5 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 01.06.1995 року № 436 передбачено застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій у вигляді штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано до позивача рішенням № 0009732302 від 16.08.2010 року фінансова санкція у розмірі 1615,88 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -   

постановив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у м. Житомирі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009732302 від 16.08.2010 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 8562,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0007211702/0 від 16.08.2010 року.

 В решті позовних вимог відмовити.  

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:                                                                                М.М. Семенюк


 Повний текст постанови виготовлено: 20 жовтня 2010 р.

присуджено до стягнення < сума > грн.

матеріальну шкоду < сума > грн.

моральну шкоду < сума > грн.

          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація