ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2010 р. Справа № 25793/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Стародуба О.П.
Суддів Довгополова О.М. , Пліша М.А.
при секретарі судового засідання Поворозник Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2010 р. про відмову в роз»ясненні постанови від 29.01.2009 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова про зобов»язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «Дитині війни» за 2007-2008 роки в сумі 2512,70 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 р. позов задоволено частково, зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова нарахувати та виплатити з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. включно та з 22.05.2008 р. по 30.11.2008 р. ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009 р. апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 р. залишено без задоволення, а постанову суду – без змін, уточнено її резолютивну частину щодо виплати позивачеві підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.02.2010 р. касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова відхилено, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009 р. – залишено без змін.
09.04.2010 р. управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова звернулось до суду з заявою про роз»яснення резолютивної частини постанови від 29.01.2009 р.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2010 р. відмовлено в задоволенні заяви про роз»яснення рішення по вказаній справі, оскільки, на думку суду, постанова є обґрунтованою та зрозумілою і такою, що не потребує роз»яснення.
З ухвалою відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалу суду змінити, задоволити заяву про роз»яснення резолютивної частини постанови та роз»яснити постанову суду першої інстанції із внесенням уточнення ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що постанова суду від 29.01.2009р. є незрозумілою і її роз»яснення є необхідним, оскільки в резолютивній частині постанови не зазначено, яку розрахункову величину мінімальної пенсії за віком використовувати для нарахування 30% за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 30.11.2008 р., крім того, з яких коштів здійснювати виплату даного підвищення до пенсії як «Дитині війни» і в якому розмірі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно ч.1 ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь в справі, або державного виконавця ухвалою роз»ясніє своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Постановляючи ухвалу про відмову в роз»ясенні постанови, суд першої інстанції виходив з того, що рішення є чітким і не містить в собі суперечностей у змісті тексту чи його побудові, зміст рішення викладений логічно, чітко і зрозуміло та не містить положень, що викликають неоднакове тлумачення висновків суду, мотивувальна частина рішення відповідає його резолютивній частині.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги не спростовують викладених в ухвалі суду обставин. Крім того, чинним законодавством повноваження по нарахуванні та виплаті пенсій в Україні покладені саме на органи Пенсійного фонду, а відсутність бюджетного фінансування, на яку покликається відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно вирішено питання постановлення ухвали про відмову в роз»ясенні рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Керуючись ст.ст.160, 170, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2010 р. по справі № 2а-8908/08 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Стародуб О.П.
Судді Довгополов О.М. , Пліш М.А.
< Текст >