Судове рішення #11801410


  

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 02 листопада 2010 року           15:38           № 2а-12333/10/1070

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді  Власенкової О.О., при секретарі судового засідання  Чернишевій О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу


за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач)  

до відповідача  Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області

  (далі - відповідач)

третя особа

про  ОСОБА_2 (далі - третя особа)

 про визнання протиправним та скасування рішення


Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просить визнати протиправним і скасувати пункт 2 рішення Комісії з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області № 3, оформленого протоколом від 29 вересня 2009 року № 16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2010 року позовні вимоги про зобов’язання відповідача утриматися від вчинення дій щодо внесення змін та/або надання суду іншого висновку про визнання місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов’язання утриматися від вчинення дій щодо відібрання  у позивача його малолітніх дітей залишено без розгляду.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Комісією з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області (далі – Комісія) ухвалено рішення № 3, оформлене протоколом від 29 вересня 2009 року №16, яким визначено, що діти повинні проживати тиждень з батьком, а тиждень – з матір’ю, таким чином орган опіки та піклування вирішив по суті питання про визначення місця проживання дітей, чим порушив законодавство та вийшов за межі наданих йому повноважень.   

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, вважаючи їх необґрунтованими.

Третя особа, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечла.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 02 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний  суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом про визначення місця проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

11 вересня 2009 року ОСОБА_2 (колишня дружина позивача) звернулася до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області як органу опіки та піклування із заявою, в якій просила визначити дні та години її участі у спілкуванні та вихованні дітей.

На час звернення ОСОБА_2 діти проживали з батьком

29 вересня 2009 року відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини, на якому розглянута заява ОСОБА_2 про призначення днів побачень з малолітніми дітьми.

Розглянувши дану заяву, Комісія з питань захисту прав дитини, яка діє від імені органу опіки та піклування встановила порядок участі ОСОБА_2 у вихованні неповнолітніх дітей, а саме визначила, що діти з 02 жовтня 2009 року почергово повинні проживати сім днів з п’ятниці 18 години до п’ятниці 18 години з матір’ю та сім днів з п’ятниці 18 години до п’ятниці 18 години з батьком до судового порядку врегулювання спору щодо визначення місця проживання дітей.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 08 вересня 2010 року у справі №2-418/10 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб: Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей, яке 05 жовтня 2010 року набрало законної сили, позов задоволено та визначено місце проживання неповнолітніх дітей разом з батьком.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України (далі –СК України), який визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.

Відповідно до статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Статтею151 СК України передбачено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до статті 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та браги участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі статтею 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 161 СК України передбачено, що спір між батьками щодо визначення місця проживання дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При цьому, з гідно зі статтею 19 СК України, якщо заінтересована особа звертається до суду, то орган опіки та піклування припиняє розгляд справи та подає суду свій письмовий висновок щодо розв’язання спору між батьками. Зі змісту статті 19 вбачається, що при вирішенні спору судом орган опіки та піклування не має права вирішувати цей самий спір,  а зобов’язаний лише надати суду свій висновок про його розв’язання.

Аналіз вказаних норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що до повноважень Комісії належить прийняття рішення про визначення способу участі одного з батьків, який проживає  окремо, у вихованні дитини.

Суд погоджується з твердженням представника позивача та вважає, що Комісія розглядаючи питання щодо визначення порядку матері  спілкування з дітьми передусім мала вирішити питання щодо форми, місця, часу та тривалості спілкування з дітьми, а не вирішувати питання про місце проживання дітей.

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення, Комісія не визначила спосіб участі матері у вихованні дітей, а за наявності спору фактично вирішила питання про їх місце проживання, що не відповідає статті 19 та статті 158 СК України.

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень.

Крім того, суд вважає рішення Комісії необґрунтованим з огляду на таке.

Як встановлено судом, на час прийняття рішення діти проживали з батьком. За цим місцем проживання вони перебували на медичному обліку в поліклініці, проходили курс лікування, відвідували гуртки. Приймаючи оскаржуване рішення відповідач не врахував вказаних обставин.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Комісії прийняте з порушенням норм законодавства України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Отже, відповідач –суб’єкт владних повноважень не довів правомірності виданого ним рішення.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати пункт 2 рішення Комісії з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області № 3, оформленого протоколом від 29 вересня 2009 року № 16 "Про розгляд питання щодо встановлення участі матері ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1".

Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені статтями 185-187 КАС України шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.


          Суддя                                                                                                О.О. Власенкова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація