КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2957/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Корчана В.М.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"27" жовтня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Петрика І.Й.
при секретарі Ломановій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє від імені позивача ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до відділу Держкомзему у місті Бровари про визнання дій щодо відмови в наданні інформації протиправним та зобов’язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про визнати дії Відділу Держкомзему у м. Броварах Київської області (далі відповідач), щодо відмови в наданні інформації незаконними; визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в наданні інформації з приводу вільних земельних ділянок із земель державної і комунальної власності, що можуть бути передані для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва; зобов’язати відділ Держкомзему у м. Броварах Київської області надати інформацію про вільні ділянки у м. Бровари із земель державної і комунальної власності, що можуть бути передані для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва, з позначенням на відповідному графічному матеріалі місце розташування таких земельних ділянок та з зазначенням їх орієнтовного розміру.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2010 року у задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_2, яка діє від імені позивача ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишеню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14 липня 2009 року позивачка звернулася до відділу Держкомзему у м. Броварах Київської області із заявою, в якій просила погодити вибір місця розташування земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва та надати інформацію про наявність у м. Бровари вільної земельної ділянки для приватного будівництва та обслуговування житлового будинку.
За результатами розгляду звернення позивачки, відповідачем було надано відповідь, у якій зазначено, що розпорядження землями міста та надання земельних ділянок у власність фізичним чи юридичним особам не входить до компетенції Відділу Держкомзему у м. Броварах Київської області.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необгрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Закон України «Про звернення громадян»(далі - Закон) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під поняттям «звернення громадян»Закон розуміє викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Відповідно ст. 15, 19 Закону України «Про звернення громадян»органи державної влади та їхні посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов’язані об’єктивно й вчасно розглядати звернення громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства, і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
З матеріалів справи слідує, що на звернення позивачки від 14 липня 2009 року щодо вибору земельної ділянки та виготовленя графічного плану земельної ділянки у м.Броварах данна відповідь Відділом Держкомзему в м.Бровари 31 липня 2009 року.
Таким чином не має підстав визнавати неправомірними дії Відділу Держкомзему у м. Броварах Київської області щодо не надання відповіді на звернення позивачки.
Статтею 4 Земельного кодексу України передбачено, що земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Згідно до абзацу 1 п.12 Перехідних Положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Відповідно до Положення про Відділ Держкомзему у місті Броварах Київської області, затвердженого наказом Держкомзему від 20 лютого 2009 року № 89 відділ в своєй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України і Кабінету міністрів України, наказами Держкомзему, Головного управління Держкомзему у Київській області а також цим Положенням.
При цьому до повноважень відділу Держкомзему у місті Броварах Київської області не віднесено розпорядження землями міста, виділення земельних ділянок у власність фізичним чи юридичним особам, надання інформації щодо вільних земельних ділянок.
Інформація про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами та видами економічної діяльності, яка складається на рівні району, міста, обласного значення, відповідно до Переліку конфіденційної інформації, що є власністю держави, в системі Держкомзему, затвердженою наказом Держкомзему від 04.12.2009р. №633, відноситься до конфіденційної.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
З огляду на вищезазначене позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволеню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції– без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє від імені позивача ОСОБА_3 –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 01 листопада 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
І.Й.Петрик
Повний текст ухвали виготовлений 01 листопада 2010 року.