Судове рішення #11801099


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Справа: №   2-а-281/09                                                Головуючий у 1-й інстанції:  Дзерин М.М.

Суддя-доповідач:  Кучма А.Ю.


У Х В А Л А

Іменем України

"02" листопада 2010 р.                                                                                                м. Київ

 Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                   Головуючого-судді:                                     Кучми А.Ю.

                                         суддів:                                        Бєлової Л.В., Данилової М.В.,   

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 14.10.2009 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Петрашівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, співвідповідача - ОСОБА_2 про визнання нечинним рішення та зобов’язання вчинити дії, -

                                                   В С Т А Н О В И Л А:

03.08.2009 ОСОБА_3 звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовом про визнання нечинним рішення та зобов’язання вчинити певні дії. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що співвідповідач ОСОБА_2 порушуючи правила добросусідства самостійно, без його погодження на заїзді загального користування, яким позивач постійно користувався, поставив ворота і кам’яний мур, чим створив йому перешкоду в життєдіяльності, оскільки стало неможливим проходити до власного домоволодіння.

Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 14.10.2009 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, а також керуючись правилами ч. 6 ст. 12 КАС України колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі за вказаним позовом закрити.

Крім того, позивач в апеляційній скарзі також просить поновити строк на апеляційне оскарження, вказуючи, що отримав копію оскаржуваної постанови лише 10.11.2009.

       Відповідно до ч. 1 ст. 186  КАС України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

У відповідності до ч. 5 ст. 186  КАС України, апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Частиною 1 статті 102 КАС України передбачено, що процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.

       В клопотанні ОСОБА_2 просить поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови постанови вказуючи, що отримав копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції лише 10.11.2009.

З матеріалів справи встановлено, що справа розглядалась 14.10.2009. Судове рішення проголошено 14.10.2009.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 167 КАС України, копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення).

З апеляційної скарги вбачається, що позивач отримав копію оскаржуваної постанови 06.11.2009, та 10.11.2009 подав апеляційну скаргу на вказану постанову (останній день подання апеляційної скарги –25.10.2010), тобто за межами строку встановленого законом.

Однак, вирішуючи питання про наявність підстав для апеляційного оскарження вищевказаної постанови ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що останній мав реальну можливість підготувати та подати апеляційну скаргу лише з моменту ознайомлення з оскаржуваною постановою.

Оцінюючи обставини справи, що перешкоджали здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження колегія суддів доходить висновку, що співвідповідач за вищевказаних обставин не мав реальної можливості своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.

Враховуючи, що ОСОБА_2 отримав копію оскаржуваної постанови із запізненням,  колегія суддів доходить висновку, що строк апеляційного оскарження постанови заявником пропущено з поважних причин, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду –скасуванню, провадження у справі –закриттю з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що дорога шириною 5 метрів і довжиною 72 метри до присадибної ділянки ОСОБА_2 не входить, а є проїзною частиною до будинку ОСОБА_3

Із Акту обстеження земельної ділянки від 10.12.2008 встановлено, що під час обміру присадибної ділянки ОСОБА_2, яка межує з одного боку із присадибною ділянкою ОСОБА_3 виявлено, що схема не співпадає із фактичним використанням, під час обміру не виявлено встановлених межових знаків.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом ст. 3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України визначено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин,  крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень селищної ради, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування і вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади селища; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

З огляду на зміст зазначеної статті, селищна рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто при здійсненні повноважень власника землі рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні терміна, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею.

Вирішуючи питання, до юрисдикції якого суду належить розгляд цієї справи, судом першої інстанції необхідно було враховувати характер спірних правовідносин, права та інтереси, за захистом яких звернувся позивач. ОСОБА_3 подав позов з метою захисту свого права користування земельної ділянки. Зазначений спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а має приватноправовий характер, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Крім цього, суд першої інстанції зобов’язав фізичну особу –апелянта унунути перешкоди у підході та під’їзді до власного домоволодіння, а не суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

Із наведеного випливає, що даний спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що даний спір належить розглядати у порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ч. 1 ст. 157 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі –закриттю.

        На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 157, 160, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити, постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 14.10.2009 –скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Петрашівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, співвідповідача - ОСОБА_2 про визнання нечинним рішення та зобов’язання вчинити дії закрити.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

 Головуючий-суддя:                                                                                    А.Ю. Кучма

                      Судді:                                                                                   Л.В. Бєлова

                                       

                                                                                                                    М.В. Данилова



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація