КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-11/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Остапчук Т.В.       

Суддя-доповідач:  Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" жовтня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                          головуючого –судді Земляної Г.В.

                                          суддів                  Зайця В.С., Петрик І.Й.

                                          при секретарі            Ломановій Ю.В.

                   розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Київської обласної ради на постанову Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2010 року у справі за позовом Прокурора Київської області до Київської обласної ради, третя особа: комунальне підприємство Київської обласної ради «Бровариводоканал», Державна податкова адміністрація в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

       Прокурор Київської області звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Київської обласної ради від 28 серпня 2009 року № 554-25-V «Про надання дозволу на передачу в податкову заставу дебіторської заборгованості Комунального підприємства Київської обласної ради «Бровариводоканал»».

       Постановою Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2010 року позовні вимоги задоволено,  визнано протиправним та скасовано рішення Київської обласної ради від 28.07.2009 року № 554-25-У «Про надання дозволу на передачу в податкову заставу дебіторської заборгованості Комунального підприємства Київської обласної ради «Бровариводоканал»

      Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Київської обласної ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.   

       Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

       Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київської обласної ради від 28.07.2009 року № 554-25-V ««Про надання дозволу на передачу в податкову заставу дебіторської заборгованості Комунального підприємства Київської обласної ради «Бровариводоканал»надано дозвіл на передачу в податкову заставу дебіторської заборгованості за надання послуги з водопостачання та водовідведення, а також на укладення договорів даною дебіторською заборгованістю.

     Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

     Колегія  суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне:

Відповідно до пункту 8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»право податкової застави виникає у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації.

Тобто податкова застава виникає в силу закону та не потребує прийняття додаткового рішення.

Згідно п.п.1.7 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлені основні повноваження районних та обласних рад.

Наказом Державної податкової № 439 від 19.09.2003 року зареєстрованим в міністерстві юстиції України 13.10.2003 року за № 926/8247, затверджено Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення (далі порядок).

Вказаний Порядок визначає механізм погашення податкового боргу платника податків шляхом продажу його активів, попередньо переданих в тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів; продажу активів юридичної особи, на які може бути звернуте стягнення згідно із Законом у разі недостатності активів у неї чи її філій або відокремлених підрозділів; реалізації дебіторської заборгованості, право на вимогу якої переводиться на податковий орган, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними.

Згідно даного Порядку дебіторська заборгованість являється податковим джерелом погашення податкового боргу .

Пунктом 4.1 розділу 4 Порядку встановлено можливість переведення всіх видів дебіторської заборгованості на податковий орган як орган стягнення.

При цьому, порядку передачі дебіторської заборгованості в податкову заставу не передбачено.

Отже, суд першої інстанції з’ясував всі обставини по справі та дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволеню.

       При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

      Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

     Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

      Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 71,72, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  

У Х В А Л И ЛА:

       Апеляційну скаргу Київської обласної ради залишити без задоволення.

       Постанову Печерського районного суду м.Києва від 28 січня 2010 року залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 01 листопада  2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:                                                         Г.В.Земляна

Судді:                                                                                В.С.Заяць  

                                                                                           І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлений 01 листопада  2010 року.