Судове рішення #1180052
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

17 жовтня 2007 р.                                                                                  

№ 46/146-07 

 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

 

головуючого

Кравчука Г.А.,

 

суддів:

Швеця В.О., Шаргала В.І.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

 

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2007 р.

 

у справі

№ 46/146-07

 

господарського суду

Харківської області

 

за позовом

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

 

до

Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків Академії медичних наук України

 

про

виконання зобов'язань

 

 

 

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:

- не з'явились;

 

відповідача:

- не з'явились;

 

В С Т А Н О В И В:

 

У березні 2007 р. фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі -Підприємець) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просила зобов'язати Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Академії медичних наук України (далі -Інститут) виконати зобов'язання згідно з Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”:

- виставити рахунок на сплату тендерної документації по закупівлі -препарати фармацевтичні основні -473 найменування, згідно оголошення № 10035907;

- надати суду копії сертифікатів чи свідоцтв встановленого зразка про проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель, які повинні мати всі члени тендерного комітету (згідно ст. 12 Закону);

- надати суду копії протоколів засідань тендерного комітету, на яких були затверджені кошторис на 2007 р, річний план державних закупівель, обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису та річного плану державних закупівель (згідно ст. 22 Закону);

- надати суду копії договорів з спеціалізованим друкованим засобом масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, з інформаційним бюлетенем, що видає Тендерна палата України та з інформаційною системою у мережі Інтернет, де повинні бути опубліковані оголошення про здійснення закупівлі (згідно ст. 8 Закону);

- надати суду копії запитів, які були надіслані учасникам торгів при проведенні закупівлі шляхом запиту цінових пропозицій (котирувань) (згідно ст. 32 Закону);

- надати суду копію документа, який підтверджує відправку учасникам торгів протоколів, складених по факту розкриття пропозицій при проведенні торгів шляхом запиту цінових пропозицій (котирувань) (згідно частини п'ятої ст. 32 Закону).

Заявою про збільшення позовних вимог № 215 від 16.04.2007 р. (т. 1, а. с. 74 -75) Підприємець збільшив позовні вимоги та просив господарський суд Харківської області, додатково до раніше заявлених позовних вимог, зобов'язати Інститут розпочати нову процедуру закупівель за державні кошти на 2007 р.

Позовні вимоги Підприємець обґрунтовував тим, що дії Інституту, який є замовником торгів, предметом закупівлі яких є препарати фармацевтичні основні -473 найменування, суперечать нормам Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, а саме -Інститут надав рахунок-фактуру за тендерну документацію, який не відповідає ст. 20 Закону, та не надав відповіді на запит, поданий у відповідності до ст. 21 Закону.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.04.2007 р. (колегія суддів: Ільїн О.В., Черленяк М.І., Хотенець П.В.) в задоволенні позовних вимог Підприємця відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2007 р. (колегія суддів: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Барбашова С.В.) рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2006 р. залишено без змін.

Вказані судові акти мотивовані тим, що:

- Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” не визначено порядок розрахунків за надання тендерної документації та не обумовлено, що оплата тендерної документації здійснюється саме на рахунок замовника;

- вимоги про надання суду документів не адресовані Інституту та за своїм змістом не є позовними вимогами, а є клопотанням, яке було вирішено під час розгляду справи;

- Підприємець не зазначив жодної обставини в обґрунтування вимоги про зобов'язання Інституту розпочати нову процедуру закупівель за державні кошти на 2007 р., а також не вказав, в чому у даному випадку полягають порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Підприємець звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2007 р. і рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2006 р. скасувати та прийняте нову постанову, якою зобов'язати Інститут розпочати нову процедуру закупівель за державні кошти на 2007 р. та зобов'язати Інститут надати йому рахунок для оплати тендерної документації. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Підприємець обґрунтовує посиланням на обставини справи, а також тим, що місцевим та апеляційним господарськими судами було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення спору, а зроблені ними висновки є помилковими.

Інститут скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємця, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2007 р. -без змін. Вимоги, викладені у відзиві, Інститут обґрунтовує тим, що постанова, яка оскаржується, прийнята з урахуванням вимог матеріального та процесуального права, касаційна скарга Підприємця є безпідставною та необґрунтованою.

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 17.10.2007 р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим  господарським судом України у складі колегії суддів Кравчука Г.А. -головуючого, суддів Швеця В.О. та Шаргала В.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємця не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої ст. 20 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (тут і надалі -у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) тендерна документація надається (надсилається) учаснику торгів протягом трьох робочих днів з моменту її оплати. Документ для оплати тендерної документації надсилається або надається учаснику в триденний термін з дня отримання від нього відповідного запиту. Надання тендерної документації, визначення її вартості та порядок розрахунків здійснюються відповідно до положень цивільного законодавства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що ні норми Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, ні норми Цивільного кодексу України або іншого нормативно-правового акту з цивільного законодавства не передбачають, що оплата тендерної документації має перераховуватись саме на рахунок замовника, яким у даному випадку є Інститут.

При цьому з частини восьмої ст. 12 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” вбачається, що до роботи тендерного комітету замовника, яким у даному випадку є Інститут, на договірних засадах відповідно до законодавства можуть залучатись фізичні чи юридичні особи.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог Підприємця щодо зобов'язання Інституту виставити рахунок на сплату тендерної документації по закупівлі згідно оголошення № 10035907.

Щодо позовної вимоги Підприємця, наведеної у заяві про збільшення позовних вимог, у якій він, додатково до раніше заявлених позовних вимог, просив зобов'язати Інститут розпочати нову процедуру закупівель за державні кошти на 2007 р., колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно з частиною першою ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Між тим, як правильно встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами та підтверджується матеріалами справи, Підприємець, заявляючи відповідні вимоги, взагалі не зазначив обставин, які є підставою цих вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України також погоджується з висновками господарських судів першої та другої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємця щодо надання суду копій сертифікатів чи свідоцтв встановленого зразка про проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель, які повинні мати всі члени тендерного комітету, копій протоколів засідань тендерного комітету, на яких були затверджені кошторис на 2007 р, річного плану державних закупівель, обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису та річного плану державних закупівель, копій договорів з спеціалізованим друкованим засобом масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, з інформаційним бюлетенем, що видає Тендерна палата України та з інформаційною системою у мережі Інтернет, де повинні бути опубліковані оголошення про здійснення закупівлі, копій запитів, які були надіслані учасникам торгів при проведенні закупівлі шляхом запиту цінових пропозицій (котирувань), копії документа, який підтверджує відправку учасникам торгів протоколів, складених по факту розкриття пропозицій при проведенні торгів шляхом запиту цінових пропозицій (котирувань), оскільки вказані вимоги не пред'явлені до відповідача у справі -Інституту, і за своїм змістом не є позовними вимогами, а є клопотаннями, які у ході розгляду справи були заявлені Підприємцем повторно та вирішені місцевим господарським судом.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2007 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємця не спростовують висновків апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Касаційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2007 р. у справі № 46/146-07 господарського суду Харківської області -без змін.

 

 

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

 

Суддя                                                                          В.О. Швець

 

Суддя                                                                          В.І. Шаргало

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація