ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-3253/10/1970
"26" жовтня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Пономаренко І.А., ордер № 1974; Кударевко Х.В., доручення від 01.10.2010 року;
від відповідача: Світлик О.М., довіреність №87/04 від 27.01.2010 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»;
до: Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі;
про: скасування рішення, –
В С Т А Н О В И В:
Тернопільське обласне комунальне підприємство «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» (далі –позивач) звернулося у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі (далі –відповідач) про скасування рішення № 638 від 30.09.2010 року «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду»(далі –рішення № 638 від 30.09.2010 року).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дане рішення є неправомірним і підлягає скасуванню, оскільки Тернопільське обласне комунальне підприємство «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»є структурним підрозділом Тернопільської обласної ради, а фінансування даного комунального підприємства Тернопільською обласною радою з 2006 року по теперішній час на виплату заробітної плати не проводилося. Згідно з ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). Таким чином, фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача. У зв’язку з тим, що кошти на виплату заробітної плати на рахунки позивача Тернопільською обласною радою не нараховуються, то строки сплати страхових внесків у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не настали, а тому недоїмка, яка нарахована відповідачем Тернопільському обласному комунальному підприємству «Фірма «Тернопільавіаавтотранс», незаконна і нарахування її жодною нормою права непередбачено. Отже, застосування Управлінням ПФУ Тернопільського району штрафних санкцій та пені до позивача є незаконним та підлягають скасуванню.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.10.2010 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та просили його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивач –Тернопільське обласне комунальне підприємство «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»виступає як страхувальник, одним із обов’язків якого є обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до ч. 6, 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Однак, за період з 01.11.2008 року по 20.09.2010 року позивач неодноразово допускав несвоєчасну сплату страхових внесків, за що до нього було застосовано фінансові санкції у вигляді накладення штрафу та нарахування пені відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та п.п. 9.3.2 п. 9.3 р. 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою ПФУ №21-1 від 19.12.2003р. Таким чином, Управління ПФУ в Тернопільському районі вважає позовні вимоги відповідача необґрунтованими та безпідставними, а тому просить в їх задоволенні відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Дані правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 №1058-ІV та Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.97 № 400/97 ВР.
Як свідчать матеріали справи, Тернопільське обласне комунальне підприємство «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»зареєстроване як юридична особа у Тернопільській районній державній адміністрації Тернопільської області, ід.к. 31299719, організаційно правова форма за КОПФГ –комунальне підприємство, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ АА№ 170030 від 25.08.2010р. (а. с. 13). Також, позивач як страхувальник перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Тернопільському районі.
Відповідно до абз. 1 п. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до норм статей 14, 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року (з наступними змінами), пункту 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Управління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 і зареєстрованої в Мін’юсті України 16.01.2004р. за №64/8663 (з наступними змінами), позивач, як страхувальник, являється платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.
Згідно з абз. 1 ч. 6, абз. 1 ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно з абз. 1 ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням ПФУ в Тернопільському районі прийнято рішення № 638 від 30.09.2010 року, яким на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду застосовано до Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»штраф в розмірі 12 030,73 грн. та нарахована пеня в розмірі 80 966,37 грн. за період з 07.11.2008р. до 20.09.2010р. Дана заборгованість також підтверджується розрахунками фінансових санкцій та пені (а. с. 23-29).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
В позовних вимогах про скасування рішення Управління ПФУ № 638 від 30.09.2010р. позивач зазначає, що Тернопільське обласне комунальне підприємство «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»є структурним підрозділом Тернопільської обласної ради та фінансування даного комунального підприємства на виплату заробітної плати проводиться Тернопільською обласною радою.
Тернопільський окружний адміністративний суд не погоджується з даними доводами, виходячи з наступного.
Згідно п. 3.1. ч. 3 Статуту Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс», який зареєстрований 26.12.2002 року (далі-Статут) (а.с.14-21), Тернопільське обласне комунальне підприємство «Фірма «Тернопіль-авіаавтотранс»є юридичною особою, права і обов’язки якої набуває з дня державної реєстрації.
Пунктом 3.2 ч. 3 Статуту встановлено, що «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Міністерства транспорту України, Укравіатрансу, Українського об’єднання цивільної авіації України, Тернопільської обласної ради і цього статуту.
Відповідно до п. 6.3 ч. 6 Статуту МТУ, Укравіація, УОЦА, Тернопільська обласна рада не мають права прямого втручання в оперативну і господарську діяльність «Фірми «Тернопільавіаавтотранс».
Згідно абз. 1,2 п. 7.3. ч. 7 Статуту джерелом коштів на оплату праці працівників «Фірми «Тернопільавіаавтотранс»є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності. «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»самостійно встановлює форми і системи оплати праці, розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород і доплат на умовах, передбачених колективним договором та у відповідності до чинного законодавства.
Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-VІ підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд не може погодитись з доводами позивача, з приводу того, що фінансування підприємства на виплату заробітної плати повинно проводитися Тернопільською обласною радою, оскільки позивачем не надано жодного належного документа який би підтверджував, що Тернопільська обласна рада зобов’язана фінансувати комунальне підприємство «Фірми «Тернопільавіаавтотранс». Судом встановлено, що основним джерелом коштів на оплату праці працівників комунального підприємства «Фірми «Тернопільавіаавтотранс» є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності. Комунальне підприємство «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»самостійно встановлює форми і системи оплати праці, розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород і доплат на умовах, передбачених колективним договором та у відповідності до чинного законодавства. Крім того, відповідно до п. 3.7 ч. 3 Статуту «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»не несе відповідальності за зобов’язаннями держави, МТУ, УОЦА, Тернопільської обласної ради, так само, як держава, МТУ, УОЦА, Тернопільська обласна рада не несуть відповідальності за зобов’язаннями «Фірми «Тернопільавіаавтотранс».
Доводи позивача, що Тернопільське обласне комунальне підприємство «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»структурним підрозділом Тернопільської обласної ради, також не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи.
Отже, надаючи правову оцінку адміністративного спору, який виник між позивачем та відповідачем, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач –Тернопільське обласне комунальне підприємство «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» як страхувальник –роботодавець, що використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру зобов’язаний сплачувати страхові внески у відповідні строки та у встановленому законом порядку. Тому, суд вважає, що відповідачем Управлінням ПФУ Тернопільського району правомірно прийнято рішення № 638 від 30.09.2010 року «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду», а вимоги позивача про скасування зазначеного рішення є безпідставним, не підтверджуються матеріалами справи, а тому не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України № 638 про сплату штрафу та пені від 30.09.2010 року в Тернопільському районі Тернопільської області - відмовити.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Саадулаєв А.І.
копія вірна
Суддя Саадулаєв А.І.