Судове рішення #1180020
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

10 жовтня 2007 р.                                                                                  

№ 6/500-06 

 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

 

   

Перепічая В.С.( головуючого),

 

 

Вовка І.В., Гончарука П.А.,

 

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу 

Відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”

 

на  постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 року

 

у справі за позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

 

до

Відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”

 

про

стягнення заборгованості,

 

УСТАНОВИВ:

В серпні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 490 928,65 грн. і відсотків в сумі 54493,08 грн., у зв'язку з виникненням зобов'язань з оплати за виданими векселями 07.06.2000 року № 65305750433733, номінальною вартістю 100 000,00 грн., № 65305750433734, номінальною вартістю 100 000,00 грн., № 65305750433735, номінальною вартістю 100 000,00 грн., № 65305750433736, номінальною вартістю 100 000,00 грн., № 65305750433737, номінальною вартістю 90928,65 грн. зі строком  платежу за пред'явленням, не раніше 07.06.2005 року.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач доповнив заявлені вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість за векселями  сумі 490 928,65 грн. і відсотки у сумі 54 493,08 грн.

Доповідач-Вовк І.В.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2006 року позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

У судовому засіданні оголошувалася перерва на  10.10.2007 року.

Заслухавши пояснення представників третіх осіб, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є законним векселедержателем простих векселів №№ 65305750433733, 65305750433734, 65305750433735, 65305750433736, номінальною вартістю по 100000,00 грн. кожний, та векселя № 65305750433737, номінальною вартістю 90928,65 грн. зі строком платежу за пред'явленням не раніше 07.06.2005 року, виданих ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”. Право позивача на зазначені векселі базується на безперервному ряді  індосаментів.

25.05.2006 року векселі були пред'явлені відповідачу до платежу, але платіж за ними здійснений не був.

Задовольняючи позов суди виходили з вищевказаних фактичних обставин та мотивували зроблені висновки вимогами ст.ст. 34, 47, 48, 77 Уніфікованого  закону про  переказні векселі та прості векселі.

Касаційний суд вважає за необхідне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідач є векселедавцем спірних векселів, тому за вимогами ст. 47 Уніфікованого Закону зобов'язаний здійснити за ним платіж. Відповідно до ст. 34 вищезгаданого Закону, вексель із строком платежу за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні.

Право позивача на стягнення відсотків визначається ст. 48 цього ж Закону. Відповідно до пункту 5 статті 2 Закону України “Про обіг векселів в Україні”, відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

З урахуванням наведеного суди дійшли правильного висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, законні й правильні по суті судові рішення в даній справі підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга -залишенню без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 року -без змін.

 

Головуючий суддя                                                                      В. Перепічай

 

Судді                                                                                                    І.Вовк

 

                                                                                                    П. Гончарук

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація