ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явився;

- відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Факорс" про звернення стягнення на майно.

Рішенням господарського  суду Луганської області від 26.07.2000р. у  даній справі, позов задоволено, звернено стягнення заборгованості у сумі 23855,00 грн.  на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Факорс" на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1; з відповідача (ТОВ "Факорс") на користь позивача (СПД ОСОБА_1) стягнуто витрати по державному миту в сумі 238,55 грн. та витрати на інформаційно-технічні послуги арбітражного процесу 69,00 грн.; на виконання вказаного рішення виданні відповідні накази від 26.07.2000   № 2/302.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.08.2006р. у справі   № 2/302 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Факорс" про звернення стягнення на майно доводи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за скаргою від 03.07.2006р. про визнання неправомірною бездіяльність Державної виконавчої служби у м.Сєвєродонецьку та зобов'язання Державну виконавчу службу у м.Сєвєродонецьку здійснити заходи примусового виконання рішення арбітражного суду Луганської області від 26.07.2000р. у справі № 2/302 та виданого на підставі нього наказу від 26.07.2000 № 2/302 визнано неправомірними, скаргу залишено без задоволення.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.2006р.  у справі № 2/302 ухвалу господарського суду Луганської області від 03.08.2006р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2007р. у справі          № 2/302 ухвалу господарського суду Луганської області від 03.08.2006 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.05.2007р. по справі         № 2/302 у задоволенні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність Державної виконавчої служби у м.Сєвєродонецьку (з урахуванням заяви про уточнення вимог до скарги) відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 03.07.2007р.  у справі № 2/302 ухвалу господарського суду Луганської області від 25.05.2006 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач  звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Луганського  апеляційного господарського суду від 03.07.2007р. та ухвалу господарського суду Луганської області від 25.05.2006 р.  у справі №2/302 скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

       За розпорядженням    Голови Вищого господарського суду України                Демченка С.Ф. від 15.10.2007 у справі № 2/302 змінено колегію суддів: Шевчук С.Р. -головуючий (доповідач), Владимиренко С.В., Воліка І.М.

В судове засідання представники сторін  не з'явилися.

Враховуючи, що про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу у відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача,  проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням арбітражного суду Луганської області від 26.07.2000 р. у справі № 2/302  задоволено позов,  звернено стягнення заборгованості у сумі 23855 грн. на майно товариства з обмеженою відповідальністю “Факорс” на користь суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 та видано відповідний наказ.

Постановою ДВС у м. Сєвєродонецьк від 11.08.2000р. відкрите виконавче провадження про звернення стягнення  з ТОВ “Факорс” суми боргу у розмірі 23855 грн. на користь позивача.

Згідно з п. 2 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження ” ДВС у м. Сєвєродонецьк 13.11.2000 р. повернуто стягувачеві наказ арбітражного суду Луганської області від 26.07.2000 р. № 2/302 без виконання у зв'язку з відсутністю майна у ТОВ “Факорс”.

Суб'єкт підприємницької діяльності  ОСОБА_1 18.12.2000 р. повторно подав заяву про виконання наказу арбітражного суду Луганської області від 26.07.2000 р. № 2/302 до ДВС у м. Сєвєродонецьк.

Постановою ДВС у м. Сєвєродонецьк від 20.12.2000р. відкрите виконавче провадження та направлені запити до Сєвєродонецького виконкому та МРЕВ  м. Сєвєродонецька.

29.12.2000р.  ДВС у м. Сєвєродонецьк була винесена постанова про стягнення  з боржника виконавчого          збору.

Згідно з відповіддю  Сєвєродонецького МРЕВ транспортні засоби за боржником  не зареєстровані, а згідно листа Сєвєродонецького бюро технічної інвентаризації  Луганської області від 28.03.2001 р. № 89 нерухоме майно на праві власності за ТОВ “Факорс” не зареєстровано.

Фонд комунального майна Сєвєродонецької міської ради за дорученням міського голови розглянув запит начальника ВДВС міського управління юстицій про наявність власності на ім'я ТОВ “Факорс” і листом від 27.04.2001 р. № 297 повідомив, що комунальна власність за ТОВ “Факорс” не значиться.

У зв'язку з  ліквідацією ВДВС  Сєвєродонецького  міського управління юстицій  виконавче провадження прийнято до виконання  старшим державним виконавцем  ДВС м. Сєвєродонецька  за постановою від  05.12.2005 р.

17.02.2006 р. державним виконавцем  ДВС м. Сєвєродонецьк  встановлено, що боржник відсутній за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1, про що складений відповідний акт від 17.02.2006 р.

13.03.2006 р. ДВС м. Сєвєродонецьк надісланий запит  за № 3737 до Сєвєродонецького МРЕВ  щодо наявності за боржником  зареєстрованих транспортних засобів.

14.03.2006 р. ДВС  м. Сєвєродонецьк   надіслані запити за № 3760 до ДПІ у ДПІ у м. Сєвєродонецьк з вимогою з вимогою повідомити про всі розрахункові рахунки боржника; № 3759 до Сєвєродонецького БТІ з вимогою повідомити про наявність зареєстрованої земельної ділянки за боржником.

30.03.2006 р.  суб'єктом  підприємницької діяльності  ОСОБА_1 укладено угоду про надання послуг приватного детектива з ПП ОСОБА_2, предметом якого сторони визначили пошук інформації про господарську діяльність ТОВ “Факорс” за період з 01.01.2000 р. до моменту укладення угоди, а саме: договірні відношення, наявність матеріальних засобів, майна, грошових коштів.

31.03.2006 р. суб'єкт підприємницької діяльності  ОСОБА_1  звернувся із заявою  до ДВС у м. Сєвєродонецьк на підставі п. 1 ч. 2. ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження"  з проханням припинити стягнення з ТОВ "Факорс" боргу  в сумі 23855 грн. з надісланням на його адресу постанови про закриття виконавчого провадження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.04.2006 до Державної виконавчої служби у м.Сєвєродонецьк надійшла заява стягувача ОСОБА_1 від 31.03.2006 згідно якої він просить припинити стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факорс" та повернути виконавчий документ без виконання згідно ст.40 Закону України "Про виконавче провадження". У відповідності до  п.1 ч.2 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем була винесена постанова про повернення без виконання виконавчого документа від 11.04.2006, яка була направлена стягувачу з повідомленням та була отримана їм особисто 18.04.2006.

Крім того, як правомірно було зазначено судом апеляційної  інстанції, що  таким чином, стягувач ОСОБА_1 фактично відмовився від проведення в подальшому виконавчих дій щодо стягнення з боржника боргу чим не дав можливості державній виконавчій службі з'ясувати місцезнаходження (або ліквідацію) боржника, наявність у нього рахунків; тому вважати, що Державна виконавча служба навмисно не проводила розшук боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Факорс" неможливо.         

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду першої інстанції, з яким правильно погодився суд апеляційної інстанції, що згідно п.5 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу за п.1 ч.І ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" позбавляє його права на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому вважає скаргу  позивача на дії  ДВС необґрунтованою та недоведеною.

Доводи скаржника, викладені у касаційні скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду  справи господарськими  судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки  судів відповідають  цим обставинам і їм  надана  правильна юридична  оцінка з правильним  застосуванням  норм  матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -  фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 03.07.2007р. у справі № 2/302 залишити без змін.

Головуючий                                                                                Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                Владимиренко С.В.

С у д д я                                                                                            Волік І.М.