Судове рішення #1179963
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

11 жовтня 2007 р.                                                                                  

№ 30/127 (18/378) 

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючий суддя

Першиков Є.В.

 

судді

Данилова Т.Б.

 

 

Ходаківська І.П.

 

розглянувши

 

касаційну скаргу

 Приватного підприємця ОСОБА_1  

 

на 

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2007 р.

 

у справі

  30/127 (18/378) Господарського суду  Дніпропетровської області 

 

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_1     

 

до відповідача    третя особа-1  третя особа-2

Приватного підприємця ОСОБА_2     Дніпропетровське обласне головне управління земельних ресурсів Вільногірська міська рада, м. Вільногірськ

 

про

зобов'язання здійснити демонтаж споруд

Представники сторін: не з'явилися

 

           ВСТАНОВИВ:

       

        20.10.2004 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Дніпропетровської області до приватного підприємця ОСОБА_2. з позовом про зобов'язання здійснити демонтаж споруд. Позивач вважає, що реконструкція нежитлого приміщення ОСОБА_2. на підставі документів, виданих Вільногірською міською радою, здійснюється з порушенням будівельних норм та правил і це порушує його право власності на будівлю. 

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2004 року до участі в справі в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог, залучені: управління земельних ресурсів та Вільногірську міську раду.

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 3.04.2007 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2007 р., в задоволенні позову відмовлено.

       Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2007 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 3.04.2007 року з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а позовні вимоги задовольнити.

        Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 11.10.2007 р. у зв'язку з відпусткою судді Савенко Г.В. для перегляду справи в касаційному порядку утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий -Першиков Є.В., судді - Данилова Т.Б.,  Ходаківська І.П.

         Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями відповідно до рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16.04.2003 року за ОСОБА_2. визнано право власності на нежитлове приміщення: АДРЕСА_1.

Право власності на нежитлову будівлю: павільйон „Чебуречна” зареєстровано комунальним підприємством „Виробниче об'єднання житлово-комунальне господарство м. Вільногірська” (витяг з реєстру № 685832 від 02.06.2003 року. (а.с.28. т.1).

26.05.2004 року рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради №274 приватному підприємцю ОСОБА_2. погоджено проект реконструкції торгового АДРЕСА_1(а.с.32, т.1).

          27.05.2004 року Вільногірською міською радою прийнято рішення №634-26/ХХІУ „Про передачу в оренду приватному підприємцю ОСОБА_2. земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1 для комерційного використання”. На підставі цього рішення 13.07.2004 року між ОСОБА_2. та Вільногірською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0401га для обслуговування павільйону „Чебуречна” строком на п'ять років.

          Позивач до даного часу своє користування земельною ділянкою площею 86,1кв.м, розташованою АДРЕСА_1, на якій знаходиться його магазин “Струмок”, не узаконив.

Позивач просить зобов'язати відповідача провести демонтаж будівлі, розташованої на межі земельних ділянок АДРЕСА_1  та будівлі, яка розташована на земельній ділянці АДРЕСА_1, як такі, що збудовані з порушенням будівельних норм і правил, що може призвести до погіршення та знищення магазину „Струмок”. В зміненому варіанті позов заявлений на підставі ч.2 ст. 386 Цивільного кодексу України, ст. 22 Закону України “Про основи містобудування”, статей 18,20,22,26 Закону України “Про планування і забудову територій”.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.   

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 статті 386 Цивільного кодексу України, власник,   який   має   підстави   передбачати  можливість порушення свого права власності іншою особою,  може звернутися  до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій,  які можуть порушити його право,  або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 22 Закону України „Про основи містобудування” забудова земельних ділянок, що надаються після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою, проводиться в порядку, передбаченому законом, та після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Отже, отримання дозволу на проведення будівельних робіт є передумовою виникнення права на забудову. Право на забудову (будівництво) -це можливість власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у встановленому законом порядку будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

Як встановлено судами 02.08.2004 року відповідач отримав в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт №3, згідно якого надано дозвіл на закінчення реконструкції літнього майданчика та реконструкції кафе „Чебуречна” зі строком дії -на весь термін будівництва (а.с. 40, т. 1).

В матеріалах справи міститься висновок № 1981 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Як встановлено апеляційним судом із висновку будівельно -технічної експертизи вбачається, що відхилення від проекту заключається в тому, що замість використання існуючої цегельної стіни будівлі позивача, як загальної конструкції на дві будови, відповідач для своєї будівлі збудував на бетонному фундаменті окрему стіну. При цьому вказане порушення не є істотним і не призвело до руйнування будівлі чи неможливості використання своєї будівлі позивачем.

          Колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції про те, що законодавство, на яке посилається позивач, не передбачає зносу будівель при встановлених обставинах.

         Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

        Керуючись, ст.ст. 111-5,  111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                                ПОСТАНОВИВ:

 

  Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

    Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2007 р. у справі № 30/127 (18/378) Господарського суду  Дніпропетровської області  залишити без змін.

               

Головуючий    суддя                                                                     Є. Першиков

 

Судді                                                                                               Т. Данилова   

                                                                                          

                                                                                                        І.  Ходаківська

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація