Справа № 22ц-12728/10 Головуючий в першій інстанції - Руденко В.В.
Категорія 34 Доповідач - Котушенко С.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Петренко І.О.,
суддів Романюк М.М., Котушенко С.П.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2010 року за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, третя особа комунальне житлово-експлуатаційне підприємство №39 про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2006 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з уточненим в ході розгляду справи позовом (а.с.60-61,101-102,114) до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, мотивуючи вимоги тим, що їм належить квартира АДРЕСА_1 розташована на першому поверсі.
В ніч на 22 серпня 2006 року на протязі декількох годин їх квартиру заливало водою з вини відповідачки, що мешкає поверхом вище у квартирі АДРЕСА_2, в результаті обриву гнучкого шлангу подачі холодної води на кухні її квартири. Внаслідок цього в їх, позивачів, квартирі зіпсована штукатурка стелі на кухні, в коридорі, туалеті, залі, ванній та спальній кімнатах; промокли стіни та пошкоджені шпалери; прийшли в непридатність міжкімнатні двері, а також двері до зали, ванної кімнати та туалету; зіпсована підлога на кухні та в коридорі, а також електропроводка у всій квартирі; пошкоджено кухонні меблі.
Посилаючись на те, що вартість ремонтних робіт в їх квартирі за висновком експертизи від 29 травня 2007 року становить 10997 грн., а з урахуванням індексу інфляції - 16073 грн., позивачі просили стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в зазначеній сумі, по 5000 грн. на користь кожного з них на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15 липня 2010 року позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволені повністю, а в іншій частині - частково.
В апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про скасування рішення як незаконного та про повернення справи на новий розгляд. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 уточнила викладене в апеляційній скарзі клопотання і просила зменшити розмір стягнутих з неї на користь відповідачів сум відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Вивчивши доводи скарги та перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1, а відповідачці належить квартира №АДРЕСА_2 в тому ж будинку.
22 серпня 2006 року сталося залиття квартири позивачів, про що 28 серпня 2006 року комісією КЖЕП №39 було складено акт.
Відповідно до чч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної та юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною 1 ст.1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Установивши, що залиття квартири сталося з вини відповідачки, що залиттям квартири позивачам була завдана матеріальна та моральна шкода, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування вказаної шкоди.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд прийняв за основу висновок спеціаліста від 29 травня 2007 року, згідно якому вартість заподіяного позивачам матеріального збитку складає 10997 грн. (а.с.115-117). При цьому суд не звернув уваги на те, що у вказаний розрахунок включені також витрати на ремонт дверних блоків, заміну основи підлоги, заміну електропроводки у всій квартирі та ремонт кухонних меблів на загальну суму 4277,5 грн. Проте в акті, складеному 28 серпня 2006 року комісією КЖЕП №39, відсутні дані про пошкодження в результаті залиття квартири позивачів дверних блоків, підлоги, електропроводки та кухонних меблів, а інших доказів про це суду не надано.
З висновку спеціаліста від 29 травня 2007 року вбачається, що вартість ремонту кухонних меблів визначена на підставі розрахунку виробника, оскільки виконаний був по індивідуальному замовленню. Але, як пояснив в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3, кухонні меблі, якими позивачі користуються до цього часу, після залиття квартири не ремонтувалися, індивідуальне замовлення на їх ремонт не робилось і розрахунок виробника щодо вартості ремонту меблів не виконувався. З його пояснень також слідує, що дверні блоки та електропроводка після залиття квартири не ремонтувалися, а були замінені на нові під час чергового ремонту квартири, який відбувся в 2009-2010 роках, ремонт підлоги не виконувався.
Той факт, що позивачі на протязі декількох років після залиття їх квартири продовжували використовувати електропроводку та підлогу спростовують їх доводи про те, що в результаті залиття були зіпсовані електропроводка у всій квартирі та підлога на кухні і в коридорі.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди, суд вказував на те, що відповідачка повинна відшкодувати позивачам матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири у розмірі 10997 грн. та інфляційні збитки згідно вимог ст.625 ЦК України станом на березень 2009 року в розмірі 5226,08 грн.
З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки ст.625 ЦК України регулює умови відповідальності боржника за порушення ним грошового зобов'язання та визначає правові наслідки прострочення боржником такого зобов'язання.
Між тим правовідносини, що існують між сторонами, виникли не з порушення грошового зобов'язання взятого відповідачкою, тому вказана норма не підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Враховуючи те, що суд першої інстанції не взяв до уваги наведені обставини та норми закону, що регулюють встановлені правовідносини, висновки суду суперечать матеріалам справи, постановлене судове рішення, на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України, підлягає скасуванню в частині відшкодування матеріальної шкоди з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідачки на користь позивачів 6719,5 грн. (10997,0 - 4277,5).
У зв'язку з цим підлягає скасуванню рішення і в частині стягнення судового збору на користь позивачів та держави з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідачки на користь позивачів 75,69 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15 липня 2010 року скасувати в частині відшкодування матеріальної шкоди та судового збору на користь позивачів і держави.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 6719,5 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 75,69 грн. судового збору. В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
СУДДІ: