Судове рішення #1179820
11/664

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                 

28.12.2006                                                                                Справа №  11/664


За позовом  Полтавського міського центру зайнятості, м.Полтава

до відповідача  Державного підприємства Виробничого об’єднання “Знамя”, м.Полтава

про    стягнення  912,79  грн.

                                                         Суддя   Штофель Т.В.



   Представники :

від позивача          -  Войтова О.О.

від відповідача -  Донець З.В.



СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення 912,79 грн.

Позивач на позові наполягає..

          Відповідач проти позову заперечує, з мотивів, викладених у відзиві на позов.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

          Полтавським міським центром зайнятості була проведена перевірка на виконання вимог п.4 ст.26 Закону України “Про зайнятість населення” підприємствами, установами, організаціями щодо відшкодування витрат центра зайнятості на навчання безробітних, яких було звільнено на підставі п.1 ст.40 КЗпП України і які не мали можливості підвищити свою кваліфікацію протягом останніх 2-х років до дня вивільнення.

          До Полтавського міського центра зайнятості 03.04.03р. з метою пошуку роботи звернувся  гр. Кобзістий Олександр Олексійович, 1948 р.н.,  якому на підставі ст.2 Закону України “Про зайнятість населення” 10.04.03р. наданий статус безробітного.

          Згідно реєстраційних даних гр.Кобзістий О.О. був звільнений з ВО “Знамя”  у зв’язку із змінами в організації  виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності, на підставі, в тому числі  скорочення чисельності, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Згідно поданої (вих. №15-192 від 31.01.03р.) роботодавцем звітності за формою 4ПН, за останні 2 роки, що  передували звільненню, гр.Кобзістий О.О. не підвищував свою кваліфікацію.

          Під час перебування на обліку в центрі зайнятості безробітний виявив бажання пройти професійну перепідготовку за спеціальністю “оператор газкотельні”. Наказом Полтавського міського центра зайнятості №77 від 22.04.03р. гр.Кобзістому О.О. була призначена матеріальна допомога у період навчання відповідно до умов та в розмірах, передбачених ст.ст. 22,23,27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

          Після отримання спеціальності гр.Кобзістий О.О.  був працевлаштований на посаду оператора котельні наказом Полтавамолпрод  за №96 від 15.12.03р.

          Таким чином, центром зайнятості на здобуття нової спеціальності гр.Кобзістого О.О. були витрачені державні кошти в розмірі вартості навчання, що становить 189,74 грн. і  виплаченої матеріальної допомоги в період навчання в сумі 723,05 грн.

Відповідач проти стягнення з нього вище зазначеної суми заперечує з таких  мотивів:

Вимоги позивача по цій справі, а саме посилання його на п.4 ст.26 ЗУ “Про зайнятість населення” щодо проведення професійної перепідготовки громадян за рахунок підприємства суперечить нормам статтей 7,16 ЗУ “Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття”. Оскільки матеріальна допомога професійної  перепідготовки колишнього працівника ВО “Знамя” Кобзістого О.О. була призначена у 2002р. після набрання чинності ЗУ “Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття”, слід  керуватись нормами цього Закону.

          Проаналізувавши матеріали справи, докази сторін,  суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

          Як вбачається з матеріалів справи, на виконання покладених державою функцій по забезпеченню зайнятості населення згідно ст.19 Закону України “Про зайнятість населення”, ст.12 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Полтавським міським центром зайнятості була проведена перевірка на додержання вимог п.4 ст.26 Закону підприємствами, установами, організаціями щодо відшкодування витрат  центра зайнятості на навчання безробітних, яких було звільнено  на підставі п.1 ст.40 КЗпП України і які не мали можливості підвищити свою кваліфікацію протягом останніх  2-х років до дня вивільнення.

          До Полтавського міського центра зайнятості 03.04.03р. з метою пошуку роботи  звернувся Кобзістий О.О., 1948 р.н., якому на підставі ст.2 Закону України “Про зайнятість населення” наданий статус безробітного 10.04.03р.

          Згідно реєстраційних даних гр.Кобзістий О.О. був звільнений з посади “черговий на стоянці” ВО “Знамя” в зв’язку  із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності, на підставі п.1 ст.40 УзпП України. Згідно поданої  роботодавцем звітності за формою 4ПН від 31.01.03р. за останні 2 роки, що передували звільненню, гр.Кобзістий О.О. не підвищував свою кваліфікацію. Крім того, під час перебування на обліку в центрі зайнятості безробітний виявив бажання пройти професійну перепідготовку за спеціальністю “оператор котельні”. Наказом Полтавського міського центра зайнятості №77 від 22.04.03р. гр.Кобзістому О.О. була призначена матеріальна допомога у період навчання відповідно до умов та в розмірах, передбачених ст.ст. 22,23,27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

          Матеріали справи свідчать про те, що після отримання спеціальності гр.Кобзістий О.О.  був працевлаштований, що підтверджується корінцем направлення на працевлаштування від 25.11.03р. з позначкою роботодавця про те, що безробітний  наказом №96 від 15.12.03р. прийнятий за спеціальністю “оператор котельні” до Полтавамолпрод.

           Відповідно до п.4 ст.26 Закону України, для підприємств, установ та організацій, що забезпечують  перенавчання вивільнених працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, при. Обчисленні податку з прибутку сума балансового прибутку зменшується на розмір витрат, пов’язаних з організацією професійної підготовки таких працівників.

          Якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищувати кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці  заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

          Слід зазначити, що ч.4 ст.26 Закону України “Про зайнятість населення” є чинною нормою, не існує нормативно-правових актів, які б відміняли її дії. Зазначена стаття є  гарантією для працівників, які втратили роботи у зв’язку  із змінами в організації  праці і виробництва, а державна служба зайнятості відповідно до Положень про державну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.91р. №47, здійснює на підставі пп. “З”, “Ф” п.3 заходи щодо професійної підготовки, пдвищення кваліфікації та перепідготовки  вивільнюваних працівників з метою підвищення їх конкурентної спроможності на ринку праці та здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установами і організаціями усіх  форм власності законодавства про працю. Зазначене Положення в пп. “п” п.8 надає право державній службі зайнятості стягувати з підприємств, установ та організацій суми витрат, пов’язаних із працевлаштуванням, професійною перепідготовкою.

          Згідно п.3 ст.99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли о особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення  своїх прав, свобод чи інтересів.

          Враховуючи те, що гр.Кобзістий О.О. був працевлаштований за  здобутою спеціальністю 15.12.03р., то саме з  цього дня у Центрі зайнятості виникло право на стягнення коштів з відповідача. Позовні ж вимоги, згідно печатки господарського суду Полтавської області на позовній заяві, були пред’явлені 08.12.06р.

          Отже, на момент подачі позовної заяви строк для пред’явлення позову не сплинув

          Таки чином, стягненню підлягає 912,79 грн.

          Позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають  задоволенню.

          З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -                                   

                    

                                                                   ВИРІШИВ :


          1.    Позовні вимоги задовольнити.

          2.  Стягнути з  Державного підприємства “Виробниче об’єднання “Знамя”, 36000, м.Полтава, вул.Абазівська, 2/9, р/р 26001418048067 в банк: Полтавська філія  КБ “Приватбанк”, МФО 331401; р/р 2600101641216 в  ГОС Ексімбанк, МФО 331649, код ЄДРПОУ 0025912363:

-  на користь  Полтавського міського центру зайнятості, 36037, м.Полтава, вул.Леніна, 91, р/р  37176165603202 банк: УДК в Полтавській області, м.Полтава,  МФО 831019, код  ЄДРПОУ 23809520  –912,79 грн. боргу;

-   в доход Державного бюджету України, рахунок 31114095500002, банк ГУДКУ у Полтавській області, м.Полтава, отримувач Управління Держказначейства у м.Полтава, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698804  – 9,13 грн.  державного мита.

Видати виконавчі листи.




         Суддя                                                                    Т.В.Штофель






          Постанова може бути оскаржена згідно ст.186 КАС України та набирає законної сили згідно ст. 254 КАС України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація