УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
3 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого – судді Жизневської А.В.
суддів: Малахової Н.М., Матюшенка І.В.
при секретарі судового
засідання Жовновській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 31 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Слобідської сільської ради Малинського району Житомирської області про визнання незаконними свідоцтв про право власності та свідоцтв про право на спадщину за законом, -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом про визнання недійсним в Ѕ частині свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та в повному обсязі свідоцтва про право власності на будинок АДРЕСА_1 які видані на ім’я її померлого сина ОСОБА_6 після його смерті. Просила визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_6 від 04.12.2008 року, видані на ім’я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Мотивувала свої вимоги тим, що обидва будинки будувала вона з чоловіком і вони після смерті чоловіка у 1994 році належать їй. Просила також визнати за нею право власності на весь житловий будинок АДРЕСА_1
-------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа №22ц-6227 Головуючий у суді 1-ї інстанції Тимошенко А.О.
Категорія 37 Суддя-доповідач Жизневська А.В.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 31.08.2010 року позов задоволено частково. Визнано незаконними: свідоцтво №5473 про право власності на нерухоме майно від 14.01.2008 р., видане на ім’я ОСОБА_6 на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1; свідоцтво про право власності №5811 від 18.03.2008 р. на житловий будинок АДРЕСА_1 У задоволені решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове про відмову у задоволені позову. Зазначає, що судом не дано оцінки тому факту, що права позивачки не порушуються. Вважає, що суд безпідставно послався на п.10 ч.2 ст.16 ЦК україни, а мав застосувати ст.393 ЦК України. На думку апелянта, суд, постановивши рішення про визнання незаконним свідоцтва №5473 про право власності на нерухоме майно на ім’я ОСОБА_6, вийшов за межі заявлених позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ще за життя ОСОБА_9 – чоловіка позивачки, вони побудували два будинки АДРЕСА_1 але не оформили на них правовстановлюючі документи. Син позивачки ОСОБА_6 разом зі своєю сім’єю – дружиною ОСОБА_2, дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4, після смерті батька проживав разом з матір’ю у будинку АДРЕСА_1 Він помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Після його смерті дружина - ОСОБА_2 звернулася із заявою до Слобідської сільської ради про оформлення на померлого права власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 (а.сп.67). Згідно погосподарських книг будинок АДРЕСА_1 значився за померлим ОСОБА_6 (а.сп.19).
За рішенням Слобідської сільської ради №94 від 29.05.2007 р. видано свідоцтво про право власності на ім’я ОСОБА_6 на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 та на будинок АДРЕСА_1 (а.сп.21).
У відповідності ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов’язки мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент смерті.
У зв’язку із цим прокурор звернувся із протестами від 12.03.2009 р. та від 09.07.2009 р. на рішення виконавчого комітету Слобідської сільської ради №94 від 29.05.2007 р. і воно було скасовано (а.сп.20,22).
За таких обставин, суд І інстанції обгрунтовано задовольнив позов у частині визнання незаконними свідоцтв про право власності на спірні будинки, оскільки рішення, на підставі якого вони видані, скасовано.
Однак, відмовляючи у задоволенні позову про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 04.12.2008 року на спірні будинки після смерті ОСОБА_6, суд припустився помилки у трактуванні та застосуванні ст.1301 ЦК України.
Так, свідоцтва про право на спадщину видані на житлові будинки, право власності на які на той час було оформлено на померлого ОСОБА_6 Оскільки правовстановлюючі документи на ці будинки визнано незаконними, належним чином право на них не оформлено, то і право на спадкування на це майно на момент оформлення спадщини не виникло ні у кого із сторін по справі. Тому свідоцтва мають бути визнані недійсними у відповідності до вказаної норми закону. Рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Щодо вимог ОСОБА_5 про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1, то суд обгрунтовано відмовив у задоволені позову. Сплачені позивачем витрати мають бути стягнуті з відповідачів у відповідності до ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково
Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 31 серпня 2010 року у частині відмови у задоволені позову про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, видані 04.12.2008 року після смерті ОСОБА_6 скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про задоволення позову. Визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані Малинською державною нотаріальною конторою 04.12.2008 року після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ј кожний на житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1); видані на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в Ѕ кожна на житловий будинок АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_2. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Слобідської сільської ради Малинського району Житомирської області по 30 грн. сплачених ОСОБА_5 витрат на інформаційно-технічне забезпечення. У решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді: