КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 363/1546/16-ц

провадження №22-ц/824/10383/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Нежури В.А.,

за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,

учасники справи: представник позивача Ковальова О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант» /правонаступника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Талісман страхування»/ на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 березня 2017 року /суддя Рудюк О.Д/

у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Талісман страхування» про захист прав споживача страхових послуг, стягнення страхового відшкодування, пені та інфляційних витрат, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Талісман Страхування» про захист прав споживача страхових послуг, стягнення страхового відшкодування, пені та інфляційних втрат, в якому просив стягнути з ПрАТ «СК «Талісман Страхування» страхове відшкодування у розмірі 469 745,81 грн, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що складає 55 494,35 грн, інфляційні втрати у розмірі 8 106,89 грн та три проценти річних у розмірі 3 783,70 грн.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21 березня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Талісман Страхування» на користь ОСОБА_1 основний борг страхового відшкодування 469 745,81 грн, пені - 55 494,35 грн, інфляційні витрати - 8 106,89 грн, 3 % річних - 3 783,70 грн.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Талісман Страхування» в дохід держави судовий збір у розмірі 5 371, 31 грн./т. 1 а.с. 184-186/

Рішенням апеляційного суду Київської області від 10 травня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Талісман Страхування» було задоволено, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верхового Суду від 27 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 10 травня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу ПАТ «Страхова компанія «Талісман Страхування» задоволено. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постановою Верхового Суду від 19 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Справа вже була предметом апеляційного розгляду.

Доводи апеляційної скарги ПрАТ «Страхова компанія «Талісман Страхування» на рішення суду першої інстанції зводяться до того, що судом першої інстанції були неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до ухвалення помилкового рішення.

Зокрема, представник страхової компанії посилався на те, що ОСОБА_1 сам вказав страхову суму та ринкову вартість 465 000,00 гривень автомобіля, не надавши при цьому ні договору купівлі-продажу ні іншого документу, в якому була прописана дійсна вартість, оскільки автомобіль був придбаний та зареєстрований у Придністров`ї в м. Тирасполь на громадянина Молдови, не був розмитнений відповідно до законодавства України.

Суд першої інстанції не дослідив той факт, що саме від ОСОБА_1 22 квітня 2015 року надійшла заява про збільшення страхової суми транспортного засобу до 650000,00 гривень.

Страхова компанія виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 147 754,19 грн. що було розраховано відповідно до п. 10.7 договору та висновку ФОП ОСОБА_2 про те, що ринкова вартість не розмитненого автомобіля ВМW Х5, рік випуску 2005, станом на дату викрадення складає 180254,19 гривень в т.ч. ПДВ 30 042,37 гривень.

Крім того, вказував, що користуючись правом на власне розслідування страховиком було направлено запити в компетентні органи щодо надання інформації за даним випадком про що вих. №199\2015 від 10.07.2015року та листом від вих. №208\2015 від 11.08.2015р. було повідомлено ОСОБА_1 щодо відстрочення у прийнятті рішення. При розрахунку пені та інфляційних витрат судом не було досліджено з якої дати вони нараховуються. Виплата по страховому відшкодуванні була проведена в строк, а тому, суд першої інстанції безпідставно розрахував штрафні санкції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, яка з`явилась у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню в частині стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних з відмовою у задоволенні вказаних вимог, на підставі наступного.

Судом встановлено, що 22 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «Рітейл-страхування», яка в подальшому змінила назву на ПрАТ «СК «Талісман Страхування» укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 2291.01.14 (далі - договір страхування), відповідно до якого страховик взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку з легковим автомобілем «BMW X5», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відшкодувати позивачу в межах страхової суми 465 000,00 грн шкоду, що виникла протягом строку дії договору страхування в разі пошкодження, повної загибелі або втрати застрахованого транспортного засобу, або окремих деталей та частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а страхувальник зобов`язується сплатити страховий платіж у визначені строки та виконувати умови цього договору. /т. 1 а.с. 14/

Умовами договору страхування передбачено право страхувальника при настанні страхового випадку за письмовою згодою вигодонабувача отримати страхове відшкодування відповідно до умов цього договору (пункт 7.1.1); при визначені розміру збитків, відшкодуванню підлягають тільки прямі матеріальні збитки (пункт 10.1); у разі настання випадку за ризиком «Викрадення» розмір збитку при втраті визначається: збитки = ринкова вартість, але не більше страхової суми. Якщо застрахований транспортний засіб перед його втратою був пошкоджений та не відновлений, розмір ринкової вартості такого транспортного засобу на момент настання страхового випадку визначається з урахуванням таких пошкоджень (пункти 10.7, 10.7.1); ліміт відшкодування за цим договором встановлений у розмірі загальної страхової суми (пункт 10.10).

22 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «Рітейл-страхування», яка змінила назву на ПрАТ «СК «Талісман Страхування» укладена додаткова угода № 1 до договору добровільного страхування наземного транспорту № 2291.01.14, відповідно до якої страхова сума збільшена до 650 000,00 грн. /т. 1 а.с. 11/

06 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявою про те, що в період часу з 23.10 год. 05 липня 2015 року по 09.50 год. 06 липня 2015 року невідома особа незаконно заволоділа автомобілем марки «BMW X5» темно сірого кольору, 2005 року випуску, двигун № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , після чого з місця події зникла.

04 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Талісман-Страхування» із заявою на виплату страхового відшкодування згідно з договором страхування у зв`язку з викраденням 06 липня 2015 року транспортного засобу марки «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

05 січня 2016 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Талісман Страхування» укладено договір про передачу права власності № 00921.1501, згідно з умовами якого позивач передав відповідачу право власності на автомобіль «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Зазначений договір набирає чинності з моменту отримання позивачем, як страхувальником страхового відшкодування, на умовах та в розмірах, визначених договором страхування.

05 січня 2016 року ПрАТ «СК «Талісман-Страхування» повідомила ОСОБА_1 про події від 06 липня 2015 року, в якій викрадено автомобіль «BWM X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за договором страхування від 22 жовтня 2014 року № 291.01.14 страховою компанією прийнято рішення про проведення виплати страхового відшкодування у розмірі 147 754,19 грн.

Відповідно до висновку ФОП ОСОБА_2 , який має кваліфікацію судового експерта, ринкова вартість не розмитненого автомобіля «ВМW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2005, об`єм двигуна 2993 куб. см зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , станом на 06 липня 2016 року (на дату викрадення) складає 180 254,19 грн, в тому числі ПДВ 30 042,37 грн.

Згідно з висновком судової авто-товарознавчої експертизи від 06 грудня 2016 року № 12388/16-54, ринкова вартість не розмитненого автомобіля «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, номер кузова № НОМЕР_3 , об`єм двигуна 2993 куб. см, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , станом на 06 липня 2015 року складає 163 640,66 грн.

ПрАТ «СК «Талісман Страхування» змінило назву на ПАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант».

Стягуючи суму страхового відшкодування у розмірі 469 745, 81 грн, суд першої інстанції керувався п. 11.3 договору добровільного страхування наземного транспорту від 22 жовтня 2014 року № 2291.01.14, яким передбачено, що у разі втрати застрахованого транспортного засобу внаслідок викрадення, виплата відшкодування здійснюється у розмірі 30 процентів страхового відшкодування. Після прийняття рішення слідчими органами щодо подальшого руху справи (винесення постанови про закриття провадження у справі, зупинення досудового слідства або складання обвинувального висновку у кримінальній справі), проте не більше шести місяців з дня настання страхового випадку, страховик сплачує другу частину страхового відшкодування у розмірі 70 процентів. Обов`язковою умовою для виплати страхового відшкодування за ризиком «Викрадення» є укладення між страховиком та страхувальником договору про передачу майнових прав на транспортний засіб.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги, як належний доказ, висновок експерта щодо вартості автомобіля, з огляду на те, що розмір страхового відшкодування визначений умовами договору страхування наземного транспорту.

Ураховуючи наведене та затверджений головою правління ПрАТ «СК «Талісман Страхування» страховий акт від 27 вересня 2016 року № 00921.15.01.02к, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що страхова сума складає 650 000 грн, а тому відповідач, виплативши 147 754, 19 грн, порушив умови договору страхування щодо розміру виплати страхового відшкодування, що є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, з урахуванням Постанови Верхового Суду від 19 травня 2021 року, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Відповідно до пункту 3.4.1 правил добровільного страхування наземного транспорту, затверджену головою правління ПАТ «СК «Рітейл-Страхування» від 01 жовтня 2009 року, за згодою сторін ТЗ може бути застрахований на повну вартість, при цьому страхова сума дорівнює ринковій вартості ТЗ.

Згідно із пунктом 14.2.7 правил добровільного страхування наземного транспорту, затверджену головою правління ПАТ «СК «Рітейл-Страхування» від 01 жовтня 2009 року, при втраті ТЗ внаслідок НЗ - в розмірі ринкової вартості Т.З на дату укладання Договору.

За змістом договору страхування (пункт 2 частини А) з урахуванням додаткової угоди №1, визначено, що ринкова вартість автомобіля складає 650 000 грн, страхова сума складає 650 000 грн; у разі настання випадку за ризиком «Викрадення» розмір збитку при втраті визначається: «збитки = ринкова вартість, але не більше страхової суми» (пункт 10.7); ліміт відшкодування за цим договором встановлений в розмірі загальної страхової суми (пункт 10.10).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 березня 2021 року у справі № 199/1917/19 (провадження № 61-16444 св 20) зроблено висновок, що «по своїй суті договір від 15 серпня 2017 року є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи різних договорів. У частині регулювання відносин між сторонами він є договором про надання послуг, тобто проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу відповідача на певних умовах. Так, у пункті 15 договору сторони погодили, якщо за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення з приводу ДТП, зазначеної в пункті 1 договору, судом буде визнано винним кредитора (або водія, який керував належним кредитору транспортним засобом) та/або іншого учасника пригоди визнано невинним у вчинені адміністративного (кримінального) правопорушення по факту вищезазначеного ДТП, то кредитор зобов`язаний відшкодувати новому кредитору всі фактично понесені ним витрати у зв`язку із виконанням цього договору. Отже, відповідач (кредитор) зобов`язався відшкодувати понесені позивачем (новим кредитором) понесені витрати у зв`язку з виконання цього договору… У частині регулювання відносин між сторонами вказаний договір від 15 серпня 2017 року також є договором доручення, так як на виконання пункту 6 договору для реалізації права відступлення вимоги 15 серпня 2017 року ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 видана нотаріально посвідчена довіреність. ОСОБА_1 , у свою чергу, на виконання умов пункту 4 вказаного договору після його підписання та отримання від кредитора нотаріально посвідченої довіреності, за власні кошти відремонтував транспортний засіб, що належить ОСОБА_2 , оплатив проведені ремонтно-відновлювальні роботи у розмірі 84 830,00 грн. Ці докази були предметом дослідження судами і відповідачем не спростовані… У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 квітня 2021 року у справі № 591/3429/15-ц (провадження № 61-14252св19) Верховний Суд дійшов висновку, що «у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено: «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню»…Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, встановивши, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача перевищує 70 % ринкової (дійсної) вартості на момент його пошкодження, обґрунтовано виходив із того, що розмір страхової виплати обраховується відповідно до вимог пункту 9.14 договору добровільного страхування наземного транспорту від 05 червня 2013 року, яким передбачено порядок виплати страхового відшкодування у разі повної конструктивної загибелі транспортного засобу та/або додаткового обладнання транспортного засобу: страхова сума за вирахуванням встановленої франшизи та залишкової вартості транспортного засобу. Тому апеляційний суд зробив правильний висновок про відсутність підстав для стягнення із відповідача страхового відшкодування, оскільки відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 05 червня 2013 року його розмір є меншим 0 грн. Підписавши вказаний договір сторони засвідчили свою згоду та прийняли умови, які у ньому закріплені».

Доводи апеляційної скарги щодо пріоритетності висновку експертизи щодо ринкової вартості автомобіля, а не умов договору, колегією апеляційного суду відхиляються з огляду на вище викладене.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Разом з тим, вирішуючи питання своєчасності виплати та стягуючи пеню - 55 494,35 грн, інфляційні витрати - 8 106,89 грн, 3 % річних - 3 783,70 грн., суд першої інстанції не навів мотивів, з яких він виходив та не обґрунтував своє рішення в цій частині, не визначившись чи допущено страховою компанією порушення строків виплати.

Апеляційний суд вказує на те, що згідно з п.7.3.3. частини Б Договору, Страховик має право самостійно з`ясовувати причини та обставини страхового випадку, а також робити запити про відомості, пов`язані зі страховим випадком, до відповідних компетентних органів, що володіють інформацією про обставини страхового випадку.

Відповідно до п. 11.4. частини Б Договору, Страховик має право відстрочити прийняття рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування у випадках, коли надані документи не дають змоги повністю з`ясувати причини і обставини страхового випадку, розмір збитків, право Страхувальника на одержання відшкодування - до з`ясування таких обставин, але не більше ніж на 6 (шість) місяців з дати надання Страхувальником всіх документів, передбачених п. 9 Частини Б цього договору.

Страховиком було направлено запити щодо надання інформації за даним випадком.

Відповідач листом вих. №199\2015 від 10.07.2015 року повідомила ОСОБА_1 щодо відстрочення прийняття рішення. /т. 1 а.с. 14/

05.01.2016 р. прийнято рішення про виплату та передано страхові компанії право власності на автомобіль. /т. 1 а.с. 21, 23/

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку про невідповідність доводів позивача про порушення строків виплати, обставинам справи.

Оскільки виплата по страховому відшкодуванню була проведена після відстрочення прийняття рішення, за наслідками витребування додаткової інформації щодо страхового випадку, підстави для стягнення пені - 55 494,35 грн, інфляційних витрат - 8 106,89 грн, 3 % річних - 3 783,70 грн. відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати, з урахуванням відсотка задоволених позовних вимог на 87, 5%, стягненню з ПАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» на користь держави підлягає 4 699, 90 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, в апеляційній інстанції скасовано 12,5 % заявлених вимог, тому, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» за розгляд справи в суді апеляційної інстанції стягується 738, 55 грн. судового збору від сплачених 5 908, 44 грн.

Окрім судового збору, представником ОСОБА_1 - Ковальовою О.О. заявлено стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10 500 грн, долучено договори про надання послуг, акт приймання-передачі, квитанції про сплату, докази направлення іншій стороні, які апеляційний суд приймає та стягує у відповідності до ст.ст. 137, 141 ЦПК України, з урахуванням відмови у задоволенні вимог на 12,5 % - 9 187, 50 грн.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант» /правонаступника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Талісман страхування»/ на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 березня 2017 року - задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 березня 2017 року - скасувати в частині стягнення пені - 55 494,35 грн, інфляційних витрат - 8 106,89 грн, 3 % річних - 3 783,70 грн., відмовивши у задоволенні вказаних вимог.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 березня 2017 року - в частині стягнення страхового відшкодування 469 745,81 грн, - залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант» на користь держави 4 699, 90 грн. судового збору.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант» 738, 55 грн. судового збору.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу 9 187, 50 грн.

Дані учасників справи:

приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Глобал Гарант» ЄДРПОУ

30930046, адреса 01103, мiсто Київ, Дружби Народiв, будинок 28 В;

ОСОБА_1 РНОПКП НОМЕР_4 ,

АДРЕСА_2 .

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: