Р І Ш Е Н Н Я

                          ІМЕНЕМ                             УКРАЇНИ

         22 жовтня  2010    року  Шевченківський районний суд  м.Львова

 в складі : головуючого-судді                     Білінській Г.Б.

                  при секретарі                              Руденко Н.М.

 розглянувши  у судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за  позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 ,   Шевченківської райадміністрації м.Львова, ЛОКП БТІ та ЕО, третьої особи Товариства власників приватних гаражів “Сокіл”  про  визнання частково недійсним  розпорядження   про передачу  гаража у приватну власність,  визнання недійсним свідоцтва  про право власності на гараж , визнання неправомірними дій  ЛОКП БТІ та ЕО   про видачу довідки  про відсутність реєстрації  права власності

                                                       в с т а н о в и в

        Позивачкою  ОСОБА_1  пред”явлено  позов  до ОСОБА_2 ,   Шевченківської райадміністрації м.Львова, ЛОКП БТІ та ЕО, третьої особи Товариства власників приватних гаражів “Сокіл”  про  визнання частково недійсним  розпорядження   про передачу  гаража у приватну власність,  визнання недійсним свідоцтва  про право власності на гараж , визнання неправомірними дій  ЛОКП БТІ та ЕО   про видачу довідки  про відсутність реєстрації  права власності .

       Свої вимоги позивачка мотивує тим, що  гаражний бокс №307 у  Товаристві власників приватних гаражів “Сокіл” їй належить на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом  від 12.05.1995 р.  Наприкінці  2009 року  року вона випадково  дізналась, що  належний  їй на праві власності  гараж розпорядженням Шевченківської  райадміністрації м.Львова  №765 від 15.07.2005 р.  переданий  у власність  ОСОБА_2  на підставі  виданої  ЛОКП БТІ та ЕО довідки про  відсутність реєстрації  прав власності на  вказаний гаражний бокс . ОСОБА_2 на підставі   розпоряджеення  Шевченківської райадміністрації м.Львова   було видане свідоцтво про право власності на спірний гараж, чим позбавлено  її  прав власності на  вказане майно.

        У судовому засіданні  позивачка та її представник позовні вимоги   підтримали  ,просять позов задовольнити.

          Відповідач ОСОБА_2 та   його представник  позовні  вимоги   заперечили та пояснили, що  ОСОБА_1  ще у квітні 2005 року   фактично  продала ОСОБА_2 належний їй гараж, про що було відомо керівництву  Товариства, тому була видана довідка про те, що  членом кооперативу являється ОСОБА_2 і на підставі цього  гараж ним був приватизований . ОСОБА_1 скрила той факт, що  вона є власником гаража на підставі  свідоцтва  про  право на спадщину. Окрім цього, при зверненні  у ЛОКП БТІ та ЕО  за довідкою про реєстрацію прав власності на вказаний гаражний бокс,  ЛОКП БТІ та ЕО видав довідку про відсутність  реєстрації прав власності на  гаражний бокс №307  у Товаристві  власників приватних гаражів “Сокіл” . Оскільки  на момент приватизації  гаража за       ОСОБА_2 останній  вже фактично був власником цього гаража на підставі укладеного з             ОСОБА_1 договору купівлі-продажу  гаража.

            Представник  Шевченківської райадміністрації м.Львова у судове засідання не з”явився, позовні вимоги не заперечив, просить справу розглянути у його відсутності .

             Представник ЛОКП БТІ та ЕО  у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та суду пояснила, що  з невідомих їй , можливо технічних, причин  ОСОБА_2 була видана довідка про відсутність реєстрації прав власності  на спірний гаражний бокс за ОСОБА_1,  хоча така реєстрація існувала. При  наявності реєстрації прав власності за одним власником, не може бути проведена реєстрація прав власності за іншим власником без скасування попередньої.

              З”ясувавши обставини справи, заслухавши доводи сторін,суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

              Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 являлась власником гаражного боксу №307  у Товаристві  власників приватних гаражів “Сокіл”,що по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право  на спадщину за заповітом, виданого Четвертою Львівською державною нотаріальною  конторою 12.05.1995 р.  та виданого на підставі свідоцтва реєстраційного посвідчення  №985 від  21.06.1995 р.

             Свідоцтво про право на спадщину та реєстраційне посвідчення  не скасоване. Однак, незважаючи на існуючу реєстрацію прав власності  ОСОБА_1 на  гаражний бокс, ЛОКПБ БТІ та ЕО була видана довідка  члену кооперативу  “Сокіл” ОСОБА_2  про те, що така реєстрація прав власності  на спірний гаражний бокс  відсутня.

             На підставі вказаної довідки  Шевченківською райадміністрацією м.Львова було прийнято розпорядження про передачу спірного гаражного боксу  у приватну власність ОСОБА_2 №765 від 15.07.2005 р. та видано  відповідно до  розпорядження свідцтво про право власності  на гаражний бокс №307, який на той час перебував у власності ОСОБА_1

             При таких обставинах суд вважає  підставними покликання  позивачки щодо неправомірності  видачі довідки про відсутність  реєстрації прав власності на спірний гаражний бокс ЛОКПБ БТІ та ЕО ,  прийнятого розпорядження  Шевченківською райадміністрацією м.Львова  та  видачу свідоцтва  про право власності на  гараж              ОСОБА_2,оскільки право власності на той момент ОСОБА_1 ніким скасоване не було.

               Керуючись ст.ст. 10,62,213-215,218,209 ЦПК України, ст.ст. 386,393  ЦК України,суд

                                                              в и р і ш и в

          позов  задовольнити.

          Визнати незаконними дії ЛОКП БТІ та ЕО по видачі довідки   №4\20190 від 01.06.2005 р. про відсутність реєстрації прав власності на гаражний бокс №307 у  Товаристві власників приватних гаражів “Сокіл”.

         Визнати незаконним та скасувати розпорядження Шевченківської райадміністрації м.Львова № 765 від  15.07.2005 р.в частині  передачі у приватну власність   гаражного боксу    №307 у  Товаристві власників приватних гаражів “Сокіл” ОСОБА_2 .

         Визнати незаконним свідоцтво  про право  власності  на гаражний бокс №307 у  Товаристві власників приватних гаражів “Сокіл”,видане на ім”я ОСОБА_2 15.07.2005 р.

         Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом десяти днів .

        Головуюча