ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2007                                                                                Справа №  5/18

за позовом  Дочірнє підприємство "Лот-3", вул. Журавського, 30, м. Лохвиця, Полтавська область,37200   

до відповідача  Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі, вул. Перемоги, 15,м. Лохвиця, Полтавська область, 37200  

про  стягнення 127860,72 грн.

           Суддя:  Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Верескун Л.А., дов. від 20.11.06р.

від відповідача: Тупик О.Д., дов. від 05.01.07р.

Суть спору: Розглядається позовна заява про визнання рішення УПФ України в Лохвицькому районі № 558 від 20.11.06р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальника сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхованих внесків - недійсним та про визнання акту перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування  від 17.11.06р. недійсним в частині донарахування збору в сумі 88729,22 грн. і штрафних санкцій в сумі 39131,50 грн. на загальну суму 127860,72 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встанови, що в обгрунтування своїх позовних вимог позивач спирається на те, що він є платником єдиного податку і користується правом спрощеної системи оподаткування.

Тобто, Тобто, суб"єкти підприємницької діяльності, які знаходяться на прощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб"єктів малого підприємства" №727/98 від 03.07.1998р., звільнені від сплати збору на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування і тому для них не встановлено розмір збору. Виходячи з цього платники єдиного податку сплачують внески на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування у розмірі 0%.

ДП "Лот-3" є платником єдиного податку, тобто суб"єктом малого підприємства, який знаходиться на спрощені системі оподаткування.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб"єктів малого підприємництва", суб"єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов"язкове державне пенсійне страхування, що відповідає положенням ст. 11 Закону України "Про підтримку малого підприємництва".

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Працівниками Пенсійного фонду 17.11.2006р. складено акт №46 перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування ДП "Лотос-3".

За результатами складення акту було винесено рішення №558 від 20.11.2006р. про застосування фінансових санкцій (в сумі 39131,50 грн.) за донарахування  органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків та донараховано збору в сумі 88729,22 грн. (всього на загальну суму 127860,72 грн.), згідно чинного законодавства. У зв"язку з тим, що позивач на протязі 10 днів з дня отримання рішення не оскаржив його не сплатив суму боргу, то рішення вважається узгодженим та таке, яке позивач зобов"язаний виконати.

У своїй заяві позивач неодноразово посилається на норми Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998р. №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва" (далі - Указ №746) та на ст. 11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000р. №2063-ІІІ і прямо вказує на те, що для суб"єктів малого підприємництва може застосовуватись строщена система оподаткування, але у чітко визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 18 Закону №1058-ІV страхові внески є цільовим загально-обов"язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов"язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Частина 6 ст. 20 Закону №1058-ІV передбачає, що страхувальники зобов"язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті і статті 14 цього Закону, є календарний місяць.

Відповідно до п. 1 ч. 8 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV с страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і у порядку, визначених цим Законом та в розмірах,  передбачених Законом України "Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору.

Статтею і Закону України "Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" встановлено перелік осіб, що є платниками збору на обов"язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, відповідно до п. І ст. І цього Закону, платниками збору на обов"язкове державне пенсійне страхування є суб"єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об"єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об"єднання громадян та інші юридичні особи.

Стаття 4 Закону України "Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування", передбачає, що для платників збору, визначених пунктом І ст. І цього Закону встановлюються ставка в розмірі 32 відсотки від об"єкта оподаткування.

Указ Президента України від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва" в редакції Указу Президента України від 28.06.1999р. №746/99 передбачає, що суб"єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

- до Державного бюджету України - 20 відсотків;

- до місцевого бюджету - 23 відсотки;

- до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

- на обов"язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням. При цьому суб"єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов"язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, вказаним вище Указом Президента України регулюються відносини пов"язані зі сплатою податків, зборів інших обов"язкових платежів, що складають систему оподаткування. Страхові ж внески, не відносяться до складу податків, інших обов"язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що позивач був зобов"язаний на загальних підставах нарахувати та сплачувати страхові внески за ставкою 32 відсотки від суми фактичних витрат на оплату праці своїх працівників.

В частині визнання акту перевірки недійсним провадження у справі підлягає закриттю, оскільки відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії). Акт перевірки в цьому розумінні не є рішенням.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави для задоволення позову - відсутні.

Керуючись ст.ст. 17, 94,  ч. 1 п. 1 ст. 157, ст.ст.158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити в задоволення позовних вимог в частині визнання рішення УПФ України в Лохвицькому районі № 558  від 20.11.06р. про застосування фінансових санкцій недійсними.

 2. В іншій частині позовних вимог - провадження у справі закрити.

.

                       Суддя                                                             Н.Г.Гетя