Справа № 499/173/21

Номер провадження 2/522/6709/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

23 вересня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря - Звонецької І.М.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів (збитків) за попереднім договором із змінами та доповненнями,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів (збитків) за попереднім договором із змінами та доповненнями.

В обґрунтування позову позивач зазначає, 27.07.2007 року відповідач ОСОБА_2 і позивач ОСОБА_1 , склали попередній договір, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Р.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 1735. 05.10.2007 року сторони внесли зміни до умов попереднього договору, шляхом укладенням договору який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Р.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 2219. Відповідно до умов попереднього договору з наступними змінами та доповненнями, ОСОБА_2 ( відповідач) зобов`язалась в майбутньому укласти з ОСОБА_1 ( позивач) нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 126 250,00 гривень , що еквівалентно 25 000,00 доларів США в строк не пізніше 11.10.2007 року , (п.1,п.2 попереднього договору). А ОСОБА_1 зобов`язалась сплатити на користь ОСОБА_2 повну вартість указаної квартири в строк не пізніше 11.10.2007 року. В день укладення попереднього договору ОСОБА_1 сплатила на користь ОСОБА_2 , обумовлену попереднім договором , грошову суму в розмірі 123 725,00 грн., що в доларовому (США) еквіваленті згідно середнього курсу НБУ та комерційних Банків України на день укладення попереднього договору становила 24.500 тис. доларів США. Розрахунок проводився в американських доларах. Тобто відповідачка отримала від позивачки 24500 (двадцять чотири тисячі п`ятсот) доларів США. Сторони домовились про те, що сторона , яка ухиляється від укладення договору купівлі-продажу, передбаченого договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, штрафні санкції в сумі 20 000 грн. До теперішнього часу відповідачка не виконала своїх обов`язків, передбачених попереднім договором та не повернула отримані гроші в сумі 25000 доларів США.

Позивач зазначає, що їй стало відомо, що її право власності на кв. АДРЕСА_2 , скасовано 19.02.2019 року, а 30 січня 2020 року Приморським районним судом м. Одеси по справі №522/16368/19 винесено рішення, яким визнано за ОСОБА_2 (відповідачкою) право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті її батька у вигляді кв. АДРЕСА_2 . Тобто ОСОБА_2 , має можливість виконати свої зобов`язання, відповідно до попереднього договору укладеного 27.07.2007 року зі змінами та доповненнями викладених в договорі від 05.10.2007 року. Але ОСОБА_2 , порушила усі норми попереднього договору, уникає зустрічі з позивачкою, на телефоні дзвінки не відповідає у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , кошти в сумі 698640 гривень що станом на 01.03.2021 року, згідно офіційного курсу гривні до долару США складає 25000 доларів США ( двадцять п`ять тисяч доларів США) та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , штраф в сумі 20 000 ( двадцять тисяч гривень).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року провадження по справі відкрито.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2021 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання призначене на 23 вересня 2021 року з`явився представник позивача ОСОБА_3 . Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою «від отримання відмовилась».

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих міркувань.

Відповідно до нотаріально посвідченого Попереднього договору від 27.07.2007 року, ОСОБА_2 (відповідач) зобов`язалась в майбутньому укласти з ОСОБА_1 ( позивач) нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 126 250,00 гривень, що еквівалентно 25 000,00 доларів США в строк не пізніше 11.10.2007 року, (п.1,п.2 попереднього договору). А ОСОБА_1 зобов`язалась сплатити на користь ОСОБА_2 повну вартість указаної квартири в строк не пізніше 11.10.2007 року.

05.10.2007 року сторони внесли зміни до умов попереднього договору, шляхом укладення Договору який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Р.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 2219.

Сторони домовились про те, що сторона, яка ухиляється від укладення договору купівлі-продажу, передбаченого договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, штрафні санкції в сумі 20 000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 липня 2014 року по справі № 2-85/11 встановлено наступне: «27.07.2007 року між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Р.Ю. за номером в реєстрі №1735.

За умовами цього договору ОСОБА_2 зобов`язалася продати, а ОСОБА_1 купити квартиру АДРЕСА_2 та укласти в майбутньому нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу цієї квартири за 126 250,00 гривень, що еквівалентно 25 000,00 доларів США (п.1,п.2 попереднього договору).

Згідно п.3 цього попереднього договору сторони домовилися, що ОСОБА_1 сплатить всю суму вартості квартири не пізніше 27.01.2008 року, а ОСОБА_2 не пізніше 27.01.2008 року продасть квартиру та підпише договір купівлі-продажу.

При цьому згідно п.4 договору ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 в рахунок майбутнього продажу квартири грошову суму у розмірі 123 725,00 гривень, що еквівалентно 24 500,00 доларів США по середньому курсу НБУ та комерційних банків.

В подальшому 05.10.2007 року сторони внесли зміни до попереднього договору від 27.07.2007 року, якими змінили строки укладення договору купівлі-продажу (не пізніше 11 жовтня 2007 року), та збільшили розмір штрафу у разі якщо ОСОБА_2 відмовиться продавати спірну квартиру - з 5 000,00 гривень до 20 000,00 гривень.»

Наявність виникнення грошових зобов`язань з приводу продажу квартири зазначеної в попередньому договорі підтверджується розписками відповідача ОСОБА_2 від 08 липня 2008 року та 01 серпня 2008 року.

Таким чином, суд встановлює, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 в рахунок майбутнього продажу квартири грошову суму, що еквівалентно 24 500,00 доларів США.

Згідно зі статтею 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Правові наслідки порушення або припинення зобов`язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами статті 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

За змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов`язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно з положеннями статей ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов`язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.

Відповідно до частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Оскільки договору, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана однією зі сторін грошова сума є авансом, яка підлягає поверненню.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 лютого 2013 року у справі № 6-176цс12.

Таким чином, внесення завдатку, як способу виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, який за своєю формою та змістом відповідно до вимог закону між сторонами укладений не був. В даному випадку сторони договору домовилися на укладання дійсного зобов`язання про передачу нерухомого майна в майбутньому. Отже, сплачена ОСОБА_1 сума грошових коштів в розмірі 24500 долларів США є авансом, яка підлягає обов`язковому поверненню позивачу, згідно вимог ст.570 ЦК України (Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 лютого 2013 року у справі № 6-176цс12, а також правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св1 та від 13 січня 2021 року у справі № 686/6823/14-ц (провадження № 61-6475св20).

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги щодо стягнення суми авансу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як вбачається зі змісту договору від 05 жовтня 2007 року сторонами вказаного договору в п. 1 погоджено відповідальність за невиконання умов Договору зокрема : у разі, якщо ОСОБА_2 відмовиться продавати вказану квартиру, то грошова сума у розмірі вказакному у п. 4 договору нею повертається ОСОБА_1 , а також вона сплачує їй штраф у розмірі 20000 грн., протягом 10 діб з дня відмови.

Оскільки ОСОБА_2 умови попереднього договору не виконано, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про 20000,00 грн в якості штрафу підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення 300 долларів США та 200 долларів США з ОСОБА_2 відповідно до розписок від 22.02.2007 року та 05.09.2008 року суд відмовляє в цій частині позову, так як відповідно до змісту вказаних розписок правовідносини позики стосуються ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , а отже не стосуються особисто позивача.

Керуючись ст.ст. 76,141,259,263-265,268, 279, 280-282 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів ( збитків) за попереднім договором із змінами та доповненнями - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 685020,00 гривень, що еквівалентно 24500,00 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 штраф у сумі 20000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 28.09.2021 року.

Суддя А.В. Науменко

23.09.21