Справа № 569/12603/19 Провадження №11-сс/802/289/21 Головуючий у 1 інстанції:Сидоренко С.М.

Категорія:скарга на постанову про закриття кримінального провадження Доповідач: Борсук П. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 року                                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді                Борсука П.П.,

суддів                                Денісова В.П., Киці С.І.,

з участю секретаря                Грицишин О.В.,

скаржника                         ОСОБА_1 ,

прокурора                                Ковальчука С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою з доповненням ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2020 року про відмову в задоволенні його скарги на постанову слідчого СУ ГУНП у Рівненській області від 27 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження №52018000000000172,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СУ ГУНП у Рівненській області від 27 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження №52018000000000172 за відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України, відмовлено.

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ст. 110 КПК України, є належним чином мотивована та обґрунтована, під час досудового розслідування зібрані та перевірені всі необхідні матеріали і зроблено правильний висновок про закриття кримінального провадження.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів справи за скаргою і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки слідчий суддя не дав належної оцінки фактам, які наведені в його скарзі на постанову про закриття кримінального провадження.

Посилається, що слідчий суддя залишив без уваги викладені ним у своїй скарзі процесуальні порушення з боку слідчого у кримінальному провадженні, який не виконав обов`язкових слідчих і процесуальних дій при проведенні досудового розслідування кримінального провадження №52018000000000172, не вжив усіх можливих і необхідних заходів для об`єктивного і повного дослідження обставин наведених заявником ОСОБА_1 у його заяві, не надав належної оцінки доказам, чим порушив вимоги ст. 94 КПК України, натомість виніс формальну постанову про закриття кримінального провадження, яка, на думку апелянта є не вмотивованою і такою, що не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, підлягає скасуванню.

Таким чином, зі змісту апеляційної скарги слідує, що орган досудового розслідування не вчинив усіх необхідних процесуальних дій для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2020 року, призначити новий розгляд його скарги в суді першої інстанції.

В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на порушення слідчим суддею при постановленні оскаржуваного рішення таємниці нарадчої кімнати.

Крім того апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, який пропущено з поважних причин.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав зміст ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, заявника ОСОБА_1 , котрий повністю підтримав свою скаргу, просив її задовольнити, думку прокурора, котрий заперечив скаргу, підтримав ухвалу слідчого судді, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов`язані дійсно з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддя Рівненського районного суду Рівненської області ухвалою від 09 жовтня 2020 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого від 27 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52018000000000172 від 28 лютого 2018 року. ОСОБА_1 був присутнім у судовому засіданні під час розгляду слідчим суддею його скарги. Повний текст зазначеної ухвали слідчого судді було оголошено 09 жовтня 2020 року за відсутності заявника. Згідно з наявними у справі матеріалами копію повного тексту зазначеної ухвали було направлено ОСОБА_1 13 жовтня 2020 року, яку він одержав 24 числа того ж місяця, що підтверджується його розпискою, наявною в матеріалах справи.

У постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18 викладено правову позицію про те, що у випадку необізнаності заінтересованих осіб із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

Так після отримання повного тексту оскарженої ухвали 24 жовтня 2020 року ОСОБА_1 28 жовтня 2020 року подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, що відповідає четвертому процесуальному дню, та просив поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді. Наведені в його клопотанні обставини в даному випадку, на переконання судової колегії, дають підстави для поновлення строку, а тому виходячи з принципу доступу до правосуддя, який випливає з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, його скаргу слід прийняти до апеляційного розгляду.

Згідно з вимогами ч. 2ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку і забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до вимог ст. 284 КПК України прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Крім того, згідно п.2 ч. 5 ст.110 КПК України, мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу. Таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

З огляду на сутність та підсумковий характер рішення про закриття кримінального провадження в загальній динаміці кримінального процесу, особливе значення набуває забезпечення його своєчасності, законності та обґрунтованості.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що слідчим при закритті кримінального провадження вказаних вище вимог кримінального процесуального закону було дотримано у повному обсязі.

З заяви ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення, яку той надіслав керівнику відділу детективів НАБУ 23 січня 2018 року вбачається, що він просив орган досудового розслідування притягнути до кримінальної відповідальності суддю Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_2 за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 368, ч.2 ст. 375, ч.2 ст. 366 КК України, оскільки на його думку слідчий суддя, приймаючи рішення у судових справах щодо розгляду його скарг поданих в порядку ст. 303 КПК України, в межах кримінальних проваджень №52017000000000229 та №42016000000000549, в порушення чинного законодавства, проявив упередженість, умисно та і протиправно залишивши поза увагою наведені ним у скаргах доводи про неповноту та необ`єктивність досудового розслідування, безпідставне та передчасне закриття кримінальних проваджень №52017000000000229 та №42016000000000549 слідчими.

Постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Рівненській області Гудовсека С.В. кримінальне провадження №52018000000000172 від 28.02.2018 за ч.1 ст. 375 КК України, розпочате за вказаною заявою ОСОБА_1 за фактом прийняття слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_2 завідомо неправосудних ухвал, закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України.

Так, як вбачається з матеріалів справи, що і було об`єктивно встановлено слідчим суддею, постанова слідчого про закриття кримінального провадження винесена уповноваженою особою, і з дотриманням положень ст.110 КПК України.

Під час досудового розслідування слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Рівненській області Гудовсек С.В. провівши необхідні слідчі дії, встановив відсутність у діях судді Рівненського міського суду Рівненської області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, а тому дійшов обґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Такі висновки ґрунтуються на всебічному, повному дослідженні всіх обставин кримінального провадження та належної оцінки доказів, здійсненої відповідно до вимог ст. 94 КПК України, зроблені слідчим з врахуванням викладених у заяві про вчинення злочину доводів, показань судді ОСОБА_2 , долучених документів, відповідають фактичним обставинам, такий висновок підтримав слідчий суддя, з ним погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

При закритті кримінального провадження слідчим було дотримано процесуального порядку винесення постанови, оскаржена постанова слідчого винесена з проведенням усіх необхідних для прийняття такого рішення слідчих і процесуальних дій.

Кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 375 КК України наступає за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.

Об`єктивна сторона злочину полягає у постановленні суддею (суддями) завідомо неправосудного судового рішення. Неправосудним є судове рішення, в якому завідомо неправильно застосовано норму матеріального права, яке постановлене з грубим порушенням норм процесуального права, або в якому завідомо є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Суб`єктивна сторона злочину за ч. 1 ст. 375 КК характеризується лише прямим умислом, - особа діє завідомо, тобто усвідомлює, що постановляє неправосудний судовий акт і бажає цього.

Обов`язковою ознакою неправосудності судового рішення в контексті ст. 375 КК України є його завідомість, що вказує на те, що суддя не помиляється, а усвідомлює незаконність, необґрунтованість рішення по справі.

Саме завідомість у поєднанні із неправосудністю дає можливість розмежувати право судді на вирішення справи на власний розсуд відповідно до вимог закону, право на суддівську помилку, та кримінальну відповідальність за постановлення завідомо неправосудного рішення.

Під час досудового розслідування слідчий, провівши необхідні слідчі дії, встановив відсутність у діях судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України,

Слідчий суддя при розгляді скарги ОСОБА_1 перевірив дотримання органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону та дійшов правильного висновку про законність винесення слідчим постанови про закриття кримінального провадження.

Покликання апелянта на неповноту досудового розслідування не знайшли свого підтвердження під час перевірки матеріалів в порядку апеляційного перегляду, оскільки як вірно зазначено слідчим суддею, слідчим вжито всіх заходів щодо встановлення об`єктивної істини, належним чином виконані процесуальні та слідчі дії в обсязі необхідному для встановлення всіх обставин кримінального провадження, а встановлення зазначених обставин і їх належна оцінка обумовили прийняття слідчим рішення про закриття кримінального провадження на підставі вимог п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею ретельно перевірено належні письмові докази, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про закриття вищезазначеного кримінального провадження, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі.

З огляду на викладене, безпідставними є доводи апелянта про те, що оскаржувана ухвала слідчого судді незаконна та необґрунтована, прийнята з грубим порушенням вимог КПК України та Законів України, оскільки із оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя, розглядаючи дану скаргу  ОСОБА_1 в повній мірі дослідив обставини кримінального провадження, необхідні для правильного її вирішення та постановив ухвалу, яка відповідає вимогам ст.370 КПК України.

Неприйнятними є доводи ОСОБА_1 , наведені ним в доповненнях до апеляційної скарги (т.2 а.к.п. 139-140) про порушення таємниці нарадчої кімнати слідчим суддею Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_3 . На переконання апелянта, слідчий суддя проголосивши у даній справі 09 жовтня 2020 року вступну і резолютивну частину ухвали до 15 жовтня 2020 року мав би перебувати у нарадчій кімнаті для виготовлення повного тексту оскаржуваної ухвали, натомість цей суддя в період з 09 по 15 жовтня 2020 року прийняв 18 судових рішень. На підтвердження своїх посилань ОСОБА_1 додає скриншот з сайту ЄДРС.

Відповідно до ч.2 ст. 376 КПК України у разі, якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням та оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п`яти діб із дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено в її раніше складеній резолютивній частині.

Вирішуючи питання про те, який саме день необхідно вважати днем оголошення ухвали день оголошення резолютивної частини ухвали чи день оголошення повного її тексту, суд повинен керуватися приписами ст. 376 КПК.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

За змістом ст. 376 КПК дата оголошення судового рішення безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати.

Як убачається з матеріалів провадження, 09 жовтня 2020 року в судовому засіданні слідчий суддя після судового розгляду вийшов до нарадчої кімнати.

Того ж дня, повернувшись із нарадчої кімнати, суд проголосив резолютивну частину ухвали, роз`яснив її суть, порядок і строк оскарження. Судове засідання в цей день було закінчено о 15 годині 08 хвилин (т. 1 а.к.п. 135-137).

Таким чином, фактично в суду першої інстанції не було визначених законом перешкод для розгляду інших справ, тому твердження ОСОБА_1 про порушення таємниці нарадчої кімнати слідчим суддею Сидоренком С.М. є безпідставними.

Що стосується доводів апелянта, у яких він вважає, що проведення досудового розслідування і прийнявши рішення про закриття кримінального провадження лише за ч.1 ст. 375 КК України щодо судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_2 , в той час коли у своїй заяві ОСОБА_1 просив внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування щодо судді за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 368, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 375 КК України, є таким, що істотно порушує його права та законні інтереси, то судова колегія, з огляду на межі апеляційного розгляду, повноваження апеляційного суду, виходячи з аналізу норм ст. 303 КПК України, знаходить їх недостатніми. У зв`язку з тим, що главою 26 КПК України передбачено різний порядок оскарження до слідчого судді невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР та постанови слідчого про закриття кримінального провадження, судова колегія позбавлена можливості дати оцінку зазначеним покликанням ОСОБА_1 .

Крім того, з огляду на те, що Конституційний Суд 11 червня 2020 ухвалив Рішення 7-р/2020 у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України про невідповідність Конституції України статті 375 Кримінального кодексу України, проведення досудового розслідування за вказаною статтею кримінального закону, як наполягає в апеляційній скарзі апелянт є неприпустимим, оскільки призведе до необґрунтованого кримінального переслідування особи, прав та інтересів якої вказана постанова безпосередньо стосується.

Враховуючи викладені обставини, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухвали слідчого судді з призначенням нового судового розгляду. При розгляді скарги слідчим суддею досліджені надані матеріали, повно та всебічно з`ясовані усі необхідні питання щодо перевірки законності прийнятого органом досудового розслідування рішення.

Викладені в ухвалі слідчого судді висновки відповідають фактичним обставинам. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при судовому розгляді, які б тягли за собою скасування судового рішення, допущено не було.

Ухвала слідчого судді належним чином вмотивована. Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя перевірив доводи скарги заявника, й обґрунтував викладені в ухвалі висновки.

З огляду на викладене колегія суддів вважає посилання апеляційної скарги необґрунтованими й до уваги їх не бере. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону і підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2020 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2020 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СУ ГУНП у Рівненській області від 27 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження №52018000000000172 – без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий        

Судді