Справа № 2-1149-10
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28 жовтня 2010 року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з даним позовом в якому зазначила, що 6 листопада 2009 року вона з відповідачкою уклали договір довічного утримання. Згідно п.п. 5,6 даного договору відповідачка взяла на себе зобов’язання довічно утримувати її, забезпечувати її продуктами , одягом, медикаментами, доглядати за нею, а також щомісячно надавати їй матеріальну допомогу у розмірі 200 (двісті) гривень. Вона ж в свою чергу передала у власність житловий будинок, який належав їй на праві приватної власності, що розташований за адресою АДРЕСА_1. Після підписання вищевказаного договору, відповідачка проживала з нею, але ніякої допомоги їй не надавала. За час проживання з нею, відповідачка забрала і витратила на свої потреби всі її збереження та регулярно забирала частину її пенсії, яку також витрачала на себе. Їжу їй не готувала, постійно ображала її та всіляко створювала їй умови, за яких вона не могла нормально жити, все це потягло погіршення її здоров’я. Вона неодноразово повідомляла відповідачці про те, щоб та виконувала взяті на себе зобов’язання по договору довічного утримання, на що вона відповідала, що нічого робити не буде і ніхто її не заставить, а будинок вже належить їй і вона там господарка. Тоді вона вирішила розірвати договір довічного утримання і сказала про це відповідачці, яка в свою чергу розірвала оригінал договору, повідомивши про свою незгоду з її пропозицією . Після чого вона вимушена була звернутись до нотаріальної контори, яка оформляла угоду, за отриманням дубліката договору довічного утримання. В червні 2010 року відповідачка взагалі виїхала із її будинку в с. Айдар – Ніколаєва Новоайдарського району Луганської області, забравши з собою 2 т. зерна та 30 гусей, які належали їй. І до теперішнього часу відповідачка її не провідує, не цікавиться станом її здоров’я і відповідно не надає їй ніякої допомоги. Просить суд задовольнити позов, стягнути на її користь з відповідача понесені нею судові витрати по справі.
В судове засідання позивач не з’явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, на позові наполягає. (а.с.21).
Відповідачка в судове засідання також не з’явилась, надавши суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позов визнала (а.с.22).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:
-сторони 06.11.2009 р. заключили нотаріально посвідчений договір довічного утримання, згідно якого позивач передає у власність відповідачу житловий будинок , який належить Відчуджувачу на праві приватної власності , а Набувач зобов”язується в порядку та на умовах , визначених цим Договором , довічно забезпечувати Відчуджувача утриманням та доглядом (а.с.13-14).
Згідно доводів позивача , викладених нею в позові –відповідач не виконує свої зобов”язання за договором довічного утримання , дану обставину визнає відповідач , про що зазначено нею в поданій суду письмовій заяві . Згідно ст.61 ЦПК України-обставини , визнані сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі , не підлягають доказуванню.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини.
Згідно до ч.2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.
Згідно ст.88 ЦПК України – стороні, на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 653, 744-756 ЦК України, ст. ст. 213-215, 294 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, нотаріально посвідчений 6 листопада 2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 1326.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 45, 50 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.А. Гашинська