Справа № 163/134/21

Провадження № 3/163/229/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року                                                                місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

представника Волинської митниці Крижановської О.В.,

особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

захисника Антоненка В.А. (в режимі відеоконференції),,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом № 0849/20500/20 про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , водія польської фірми «Angela», РНОКПП невідомий,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , прямуючи 10.12.2020 року через митний пост "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби з Республіки Польща в Україну автомобілем "Сканія", номерний знак  НОМЕР_1 , з напівпричепом "Шмітц Каргобул АГ", номерний знак  НОМЕР_2 , перемістив через митний кордон з приховуванням від митного контролю 523, 05 кілограми  товар – «манго свіже» загальною вартістю за висновком експерта 78195, 98 гривень шляхом подання митного органу документів (CMR №б/н від 07.12.2020, інвойс № N21M001194 від 07.12.2020), що в частині цих товарів містять неправдиві відомості про кількість вантажних місць, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

Особа, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні, визнав свою помилку, надав пояснення анологічні змісту своїх письмових пояснень наявних у матеріалах справи, просив провадження в справі закрити.

Захисник особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2 висловив свою правову позицію про відсутність в діях свого підзахисного складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, просив провадження в справі закрити.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.483 МК України, стягнути витрати митниці і судовий збір.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном, витягом з бази «Інспектор «Загальної декларації прибуття», інвойсом №N21M001194 від 07.12.2020, попередньою митною декларацією типу ЕЕ №100070/2020/569921, CMR №б/н від 07.12.2020, актом про проведення митного огляду транспортного засобу, митною декларацією та письмовими поясненнями порушника, висновком експерта.

Факт невідповідності товарів поданим товарно-супровідним документам очевидний і доведений.

Суперечностей змісту протоколу щодо цього факту не встановлено, оскільки подані ОСОБА_1 до митного контролю документи (CMR №б/н від 07.12.2020, інвойс № N21M001194 від 07.12.2020) повинні були містити відомості про всі переміщувані товари, а відповідність цих товарно-супровідних документів частині переміщуваних товарів не спростовує висновку про їх же невідповідність іншій частині товару, що переміщувався без визначення вантажних місц, а ОСОБА_1 , як водій не вжив аходів до перевірки правдивості зазначених відомостей.

Твердження ОСОБА_1 та його захисника Антоненка В.А. про помилковість завантаження одного палету манго не є безумовною підставою звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки така невідповідність стосувалась, насамперед, кількості та маркування товару, кількості вантажних місць, які в документах взагалі не назначені, зокрема в товарно-супровідних документах кількість вантажних місць визначена як 2108 місць при фактичній кількості 2198 місць.

Саме за цією ознакою (невідповідності вантажних місць) згідно із ч.2 ст.460 МК України настає відповідальність перевізника, від імені якого відповідно до п.43 ст.4 МК України в цій справі виступає ОСОБА_1 .

Отже, зазначеними доказами достатньо повно доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.483 МК України правопорушення.

Щодо обсягу відповідальності ОСОБА_1 вбачаються підстави для такого висновку.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Аналіз доказів і встановлених фактичних обставин справи (мотиви вчиненого правопорушення; асортимент, кількість і вартість предметів порушення митних правил; сукупність пом`якшуючих відповідальність обставин та відомостей про особу винного) свідчать про те, що від дій ОСОБА_1 шкідливі для держави наслідки не настали: з огляду на те, що, відповідно до листа компанії "Метро" від 11.12.2020, товар манго в кількості 90 коробок (ті, що вміняються в порушення водію ОСОБА_1 , як місця, що не були перевірині ним) було помилково завантажено в автомобіль ОСОБА_1 - номерний знак НОМЕР_3 , оскільки цей товар був заявлений під час проходження митного контролю іншим автомобілем, а отже митні платежі за нього були сплачені повністю, що підтверджується наданими на запит суду компанією "Метро Кеш Енд Кері Україна" документами: CMR/GDA26878/LCH17J7, інвойсом №21М001199, актом контролю штучного товару від 10.12.2020. Згідно наданих документів, дійсно для митного оформлення було заявлено 90 коробок манго під ідентифікатором № 08045000, проте фізично цей товар не прибув.

З огляду на зазначені обставини, зокрема те що ОСОБА_1 вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил, умислу вчиняти правопорушення не мав, має незадовільний стан здоров`я, збитків державі не завдано та враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, вбачаються підстави для висновку, що накладення стягнення у вигляді штрафу і конфіскації товарів, що передбачено санкцією ч.1 ст.483 МК України як безальтернативне стягнення, в даному випадку буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі "правопорушення та відповідальності".

Отже, вчинені ОСОБА_1 дії є малозначними, а накладення на нього стягнення не відповідатиме суспільній шкідливості вчиненого.

Згідно зі ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, уповноважений розглядати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Таким чином, встановлено підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.

Долю тимчасово вилучених товарів слід віднести до компетенції Волинської митниці для вирішення питання про їх долю в порядку ст.ст.243, 364 МК України або ст.ст.488, 511 МК України.

Понесені по справі витрати на зберігання товарів відшкодуванню не підлягають згідно із ст.520 МК України, судовий збір не справляється на підставі ст.401 КУпАП.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, на підставі ст.22 КУпАП від адміністративної відповідальності за вчинення цього правопорушення звільнити та обмежитись усним зауваженням.

Провадження в справі закрити.

Вилучений за цим протоколом товар - «манго свіже», загальною вартістю 78195,98 гривень передати Волинській митниці для вирішення питання про його долю в порядку ст.ст. 243, 264 МК України або ст.ст. 488, 511 МК України .

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Повний текст постанови виготовлено 28 вересня 2021 року.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області                                                                С.А.Шеремета