Справа № 282/821/20

Провадження № 1-кп/282/51/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року

смт. Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого  судді - Носача В.М.,

при секретарі судових засідань - Поварчук Н.В.,

за участю:

прокурора - Томчука М.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Кравчука В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Юрівка, Любарського району, Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, Громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого,

за ч.1 ст.121, ч. 2 ст. 345 КК України, -

В провадженні Любарського районного суду Житомирської області перебувають кримінальні провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121, ч.2 ст.345 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, який закінчується 07 жовтня 2021 року.

Завершити судовий розгляд обвинувальних актів до вказаної дати не представляється можливим з поважної причини.

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, яке мотивоване тим, що він обвинувачується у вчинені умисного тяжкого злочину, має слабкі соціальні зв`язки, офіційно не працевлаштований, продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатністю застосування відносно нього іншого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, які були встановлені при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовженні його строків.

Захисник Кравчук В.І. в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт. Так, захисником Кравчуком В.І. вказано, що прокурором не доведено наявності підстав для продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою. Окрім того вказав, що обвинувачений ОСОБА_1 хворіє та потребує лікування, однак, перебуваючи під вартою, позбавлений можливості отримати належне лікування.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника Кравчука В.І.

Вислухавши учасників судового засідання, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді триманні під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 121 КК України, останнє з яких згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 (восьми) років, ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, оскільки на даний час не допитані усі свідки в кримінальному провадженні, докази в судовому засіданні не перевірені, відносно ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, умови якого порушено обвинуваченим. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що така поведінка обвинуваченого у сукупності із тяжкістю можливого покарання, яке йому загрожує, в разі засудження, характеру, обставин злочинів, що йому інкримінуються (насильницькі дії, вчинені по відношенню до працівника правоохоронного органу, а також з застосуванням ножа, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження) вказують на обгрунтованість клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .

Оскільки прокурором доведено, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також продовження його строку, не зменшились та не перестали існувати, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки на думку суду більш м`яка міра запобіжного заходу не може забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків, що випливають із ст. 177 КПК України, та його належної поведінки.

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_1 , суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, так і потерпілих, тому застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду, а тому у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт слід відмовити.

Суд не приймає до уваги покликання захисника Кравчука В.І. в частині того, що обвинувачений хворіє та не може отримати належне лікування перебуваючи під вартою, оскільки стороною захисту не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під  час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись ст. 177, 197, 199, 331, 371, 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника Кравчука В.І. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , - продовжити на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали до 02 грудня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій особі місця тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду в п`ятиденний строк з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено о 11 год. 00 хв. 05.10.2021.

Головуючий суддя В.М. Носач