ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/2100/19

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

при секретарі - Лук`ященко В.Ю.

за участю представників:

від позивача:

від відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

заяву Редькіна Олександра Генадійовича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу

за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни

на рішення господарського суду Миколаївської області від 26.05.2021, суддя в І інстанції Коваль С.М., повний текст якого складено 02.06.2021 в м. Миколаєві

у справі № 915/2100/19

за позовом: фізичної особи - підприємця Семери Вікторії Анатолівни

до Редькіна Олександра Геннадійовича ,

про стягнення 217 842,04 грн.

та за зустрічним позовом: Редькіна Олександра Генадійовича ,

до фізичної особи підприємця Семери Вікторії Анатолівни,

про визнання договору поставки та видаткових накладних недійсними

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року фізична особа - підприємець Семера В.А. звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом до фізичної особи-підприємця Редькіна О.Г. про стягнення 217 842,04 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок не виконання відповідачем договору поставки товару № 20/10/17-6 від 20.10.2017 щодо оплати поставленого у жовтні 2017 та травні - червні 2018 року товару у встановлений строк.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивачка посилалася на те, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору поставки товару № 20/10/17-6 від 20.10.2017 не оплатив у повному обсязі вартість товару поставленого у жовтні 2017 та травні - червні 2018 року за видатковими накладними № 260 від 20.10.2017, № 186 від 05.05.2018, № 250 від 01.06.2018, заборгованість становить 217 842,04 грн., яку позивачка просила стягнути з відповідача.

Не погоджуючись з пред`явленим позовом, Редькін О.Г. звернувся до господарського суду Миколаївської області з зустрічним позовом до фізичної особи-підприємця Семери В.А. про визнання договору поставки товару № 20/10/17-6 від 20.10.2017 та видаткових накладних № 260 від 20.10.2017, № 186 від 05.05.2018, № 250 від 01.06.2018 недійсними, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що ані оспорюваний договір поставки товару, ані спірні видаткові накладні він не підписував, жодного товару від позивачки не отримував, а тому не має перед ФОП Семерою В.А. ніякої заборгованості.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.05.2021 у задоволені первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 рішення господарського суду Миколаївської області від 26 травня 2021 у справі № 915/2100/19 залишено без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни - без задоволення.

13.09.2021 року Редькін О.Г. за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи - підприємця Семери В.А. на свою користь понесені судові витрати у вигляді оплати правової допомоги відповідно до договору-доручення про надання правової допомоги №02 від 13.02.2020 року та додатку №2 до нього у Південно- західному апеляційному господарському суді у загальному розмірі 9 000 грн., яка складається з гонорару у фіксованому розмірі 5000 грн. за складання процесуальних документів та супровід справи у суді апеляційної інстанції та гонорар успіху у фіксованому розмірі 4000 грн.

Заява мотивована тим, що 13.02.2020 року між Редькіним О.Г. та адвокатським бюро «СТЕФАНЮК М.М.» було укладено договір-доручення про надання правової допомоги №02.

18.07.2021 року між Редькіним О.Г. та адвокатським бюро «СТЕФАНЮК М.М.» було укладено додаток №2 до Договору-доручення про надання правової допомоги №02 від 13.02.2020 року, яким зокрема погоджений гонорар за надання правової допомоги у Південно-західному апеляційному господарському суді по даній справі у фіксованому розмірі 5000 грн. за складання процесуальних документів та супровід справи у суді апеляційної інстанції та гонорар успіху у фіксованому розмірі 4000 грн. у разі залишення рішення господарського суду Миколаївської області по даній справі без змін, а апеляційну скаргу апелянта без задоволення.

Сторона відповідача заявляла про попередні (орієнтовні) витрати у вигляді витрат на оплату правової допомоги у розмірі 12 000 грн. у відзиві на позовну заяву по даній справі у суді першої інстанції.

13.09.2021 року між Редькіним О.Г. та адвокатським бюро «СТЕФАНЮК М.М.» було підписано акт прийому-передачі наданих послуг відповідно до додатку №2 до договору-доручення про надання правової допомоги №02 від 13.02.2020 року, яким сторони підтвердили, що правова допомога в рамках додатку №2 до договору-доручення про надання правової допомоги №02 від 13.02.2020 року надана у повному обсязі, а також досягнуто «успіху» по справі. З огляду на прийняття Редькіним О.Г. наданих послуг він повинен сплатити гонорар у загальному розмірі 9000 грн.

13.09.2021 року Редькіним О.Г. був сплачений гонорар у фіксованому розмірі 5000 грн. за складання процесуальних документів та супровід справи у суді апеляційної інстанції та гонорар успіху у фіксованому розмірі 4000 грн., загалом 9 000 грн., що підтверджується квитанцією №71 від 13.09.2021 року.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником надані такі документи: копія договору-доручення про надання правової допомоги №02 від 13.02.2020 року; копія додатку №2 від 18.07.2021 року до договору-доручення про надання правової допомоги №02 від 13.02.2020 року; копія акту прийому-передачі наданих послуг від 13.09.2021 року відповідно додатку №2 від 18.07.2021 року до договору-доручення про надання правової допомоги №02 від 13.02.2020 року; копія квитанція 71 від 13.09.2021 року, якою підтверджується оплата правової допомоги відповідно до додатку №2 від 18.07.2021 року до договору-доручення про надання правової допомоги №02 від 13.02.2020 року у загальному розмірі 9000 грн.; документи, які підтверджують направлення даної заяви з додатками на адресу скаржника.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 вказаного Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;

Частиною першою статті 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами;

За змістом частин 5 та 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись;

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з вимогами частини 1 статті 124 ГПК України у відзиві на позовну заяву від 18.02.2020, який є першою заявою Редькіна О.С. по суті спору, відповідач зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікує понести в зв`язку з розглядом справи, зокрема, у разі подальшої необхідності до даних витрат відносимо витрати на правову допомогу - орієнтовно 12 000 грн., у подальшому сума може збільшитися.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції Редькіним О.С. надано:

- копію договору-доручення про надання правової допомоги №02 від 13.02.2020 року, укладеного між Адвокатським бюро «СТЕФАНЮК М.М.» (Бюро) та Редькіним О.Г. (Клієнт), відповідно до п. 1.1 якого Бюро зобов`язалося надавати Клієнту правову допомогу та здійснювати його представництво в справі щодо захисту прав та інтересів останнього в судах усіх інстанцій, правоохоронних органах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питання розгляду прави № 915/2100/19 у господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, а Клієнт зобов`язався сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на надання в обсязі та на умовах, визначених договором. Для виконання даного договору, Клієнт надає право Бюро від його імені складати, подавати, підписувати заяви, скарги, клопотання, позовні заяви, всі види процесуальних та інших необхідних документів, надавати усні та письмові пояснення, тощо. Адвокатом, що надає правову допомогу Клієнту за цим договором є адвокат Стефанюк М.М. (п. 1.2 договору).

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору, за надання правової допомоги Клієнт сплачує Бюро гонорар (винагороду) в розмірі, що визначається в окремому додатку до даного договору В залежності від змісту правової допомоги та інших обставин, сторони можуть погодити виплату фіксованих сум гонорару, що визначення погодинної форми оплати гонорару з встановленням розміру погодинної ставки гонорару, сторони можуть також передбачити доплату гонорару за позитивний результат по справі.

- копію додатку №2 від 18.07.2021 року до договору-доручення про надання правової допомоги №02 від 13.02.2020 року, яким сторони погодили наступний безпосередній зміст правової допомоги за договором про надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, Клієнта в якості відповідача у справі №915/2100/19, яка перебуває на розгляді у Південно-західному апеляційному господарському суді. Гонорар за надання правової допомоги вказаної в цьому додатку відповідно до умов договору та чинного законодавства погоджено сторонами за наступні дії у вказаному фіксованому розмірі: - за складання процесуальних документів та супровід справи у суді апеляційної інстанції - 5 000 грн.; - сторонами погоджено гонорар успіху у фіксованому розмірі 4 000 грн. Сторони дійшли згоди, що під «успіхом» у справі №915/2100/19 розуміється залишення без змін рішення господарського суду Миколаївської області від 26.05.2021 року та залишення апеляційної скарги апелянта без задоволення. Сторонами погоджено, що аванс Кліентом не сплачується. Решта гонорару підлягає сплаті клієнтом не пізніше десяти днів з дня завершення надання правової допомоги за цим додатком (ухвалення судом апеляційної інстанції Постанови по справі з урахуванням вимог п. 2 даного додатку №2).

- копію акту прийому-передачі наданих послуг від 13.09.2021 року відповідно додатку №2 від 18.07.2021 року до договору-доручення про надання правової допомоги №02 від 13.02.2020 року, яким сторони погодили, що в рамках додатку №2 до договору були надані наступні послуги: складання та подання відзиву на апеляційну скаргу апелянта по справі. Також досягнуто цілей договору-доручення про надання правової допомоги №02 від 13.02.2020 року з додатками у частині визначення настання моменту сплати гонорару успіху;

- копію квитанції 71 від 13.09.2021 року, якою підтверджується оплата правової допомоги відповідно до додатку №2 від 18.07.2021 року до договору-доручення про надання правової допомоги №02 від 13.02.2020 року у загальному розмірі 9000 грн.

Дослідивши подану Редькіним О.Г. заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 915/2100/19 та додані до неї докази на підтвердження розміру таких витрат, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що на виконання укладеного між сторонами договору-доручення про надання правової допомоги № 02 від 13.02.2020 адвокатом Бюро відповідачу надано правничу (правову) допомогу при розгляді справи № 915/2100/19 у суді апеляційної інстанції, зокрема, адвокатом було підготовлено та направлено до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ФОП Семери В.А. на 6 аркушах та заперечення проти клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи на 5 арк., в яких адвокат за результатами правового аналізу документів навів заперечення щодо доводів скарги та клопотання.

Отже, Редькіним О.Г. згідно з вимогами статей 74, 126 ГПК України доведено обставини надання йому Адвокатським бюро «СТЕФАНЮК М.М.» професійної правничої допомоги під час розгляду справи № 915/2100/19 у суді апеляційної інстанції у заявленому розмірі.

При цьому суд враховує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини 5 статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ФОП Семера В.А. не скористалась своїм правом відповідно до статті 126 ГПК України та не подала до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Враховуючи викладене та результати розгляду справи судом апеляційної інстанції, за якими апеляційну скаргу ФОП Семери В.А. залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на фактичний обсяг послуг, наданих Адвокатським бюро «СТЕФАНЮК М.М.» відповідачу відповідно до умов договору, співмірність суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката із складністю справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність розміру таких судових витрат, суд дійшов висновку, що подана Редькіним О.Г. заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, підлягає задоволенню, у зв`язку з чим судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з ФОП Семери В.А.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Редькіна Олександра Генадійовича про розподіл судових витрат задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Семери Вікторії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Редькіна Олександра Геннадійовича ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) 9 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом справи № 915/2100/19.

3. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Миколаївської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна додаткова постанова складена 04.10.2021р.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Богатир К.В.

Філінюк І.Г.