Постанова

Іменем України

29 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 640/4504/18

провадження № 61-603св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - Харківська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 травня 2020 року у складі судді Бородіної Н. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлака І. В., Котелевець А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року Харківська міська рада звернулась до суду з позовомдо ОСОБА_1 , третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі неодноразових звернень мешканців 4-поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 проведено позапланові перевірки додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами яких встановлено, що в горищному просторі другого під`їзду над квартирою № 20 виконуються будівельні роботи з влаштування мансардного поверху з балконним майданчиком.

Власником квартири АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що будівельні роботи здійснені без дозвільних документів та затвердження проектної документації, внаслідок чого підлягають приведенню у попередній стан, що існував до перебудови.

З урахуванням викладених обставин, Харківська міська рада просила суд зобов`язати ОСОБА_1 здійснити перебудову квартири АДРЕСА_1 ові до стану, що існував до початку виконання будівельних робіт з надбудови п`ятого поверху з приведенням до попереднього стану покрівлі, оскільки дії відповідача як власника зазначеної квартири № 20 порушують права та законні інтереси інших громадян, що може призвести до заподіяння такими діями значної шкоди громадським інтересам та інтересам громадян.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 травня 2020 року позовні вимоги Харківської міської ради задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 здійснити перебудову квартири АДРЕСА_1 до стану, що існував до початку виконання будівельних робіт, відповідно до поверхового плану на квартиру АДРЕСА_1 станом на 31липня 2015 року.

В решті позову - відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем здійснено самочинне будівництво у квартирі АДРЕСА_1 , шляхом зміни її геометричної форми (по верху існуючих стін виконано 7 рядків кладки з червоної керамічної цегли, виконано обв`язаний пояс, внаслідок чого висота приміщення квартири склала 4,25 м.), без відповідних дозвільних документів та проектної документації.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 травня 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У січні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 травня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року.

В касаційній скарзі заявник просить суд оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати в задоволеній частині та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення в оскаржуваній частині без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

01 квітня 2021 року на адресу Верховного Суду від Харківської міської ради засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

28 травня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція) на підставі неодноразових звернень мешканців житлового будинку у червні, вересні 2016 року, березні, червні, вересні та грудні 2017 року, у лютому 2018 року проведено позапланові перевірки додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами яких встановлено виконання будівельних робіт з улаштуванням надбудови над квартирою АДРЕСА_1 .

В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація по зазначеному об`єкту відсутня.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 4670 від 26 грудня 2014 року на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Інспекцією у вересні 2016 року виїздом на місце, із залученням представника Адміністрації Київського району Харківської міської ради проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Реконструкція горища житлового будинку АДРЕСА_1 ». За результатами перевірки встановлено факт реконструкції горища під мансардний поверх над квартирою № 20 , що знаходиться на четвертому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку за вищевказаною адресою (акт № 479-А від вересня 2016 року). Суб`єкти містобудування, що мають відношення до даного об`єкта з відповідними підтверджуючими документами під час перевірки були відсутні. Під час перевірки здійснювалась фотофіксація.

Вищевказаний акт позапланової перевірки направлено до Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області для встановлення осіб суб`єкта містобудування, вжиття заходів в межах компетенції та сприяння виконанню повноважень Інспекції (лист № 1602/0/250-16 від 30 вересня 2016 року).

Інспекцією в березні 2017 року виїздом на місце, із залученням представників Адміністрації Київського району Харківської міської ради та КП «Жилкомсервіс» проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Надбудова приміщень над квартирою АДРЕСА_1 ».

За результатами перевірки встановлено факт реконструкції квартири № 20 з втручанням в несучі та огороджувальні конструкції та зі зміною геометричної форми будинку (акт № 229/265-А від 30 березня 2017 року). Суб`єкти містобудування, що мають відношення до даного об`єкта з відповідними підтверджуючими документами під час перевірки були відсутні. Під час перевірки здійснювалась фотофіксація.

Інспекцією вказаний акт позапланової перевірки направлено до Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області для встановлення осіб суб`єкта містобудування, вжиття заходів в межах компетенції та сприяння виконанню повноважень Інспекції (лист № 895/0/250-17 від 07 квітня 2017 року).

В червні 2017 року Інспекцією проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Надбудова приміщень над квартирою АДРЕСА_1 ». Суб`єкти містобудування, що мають відношення до даного об`єкта з відповідними підтверджуючими документами під час перевірки були відсутні. Візуальним оглядом встановлено, що з моменту останньої перевірки виконані будівельні роботи, а саме: демонтовано перекриття між горищним простором та кв. 20 ; демонтовано частину шиферної покрівлі та розпочато будівництво надбудови (встановлено металевий каркас та цегляні стовпи); пошкоджено та змінено конструктивну схему кроквяної системи покрівлі; виконано монолітний пояс в горищному просторі по існуючих несучих стінах; на виконаний монолітний пояс, змонтовані металеві двотаври № 26, приблизно з шагом 700 мм.

Інспекцією направлено лист до Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області для встановлення осіб, суб`єкта містобудування, вжиття заходів в межах компетенції та сприяння виконанню повноважень Інспекції (лист№ 1938/0/250-17 від 27 червня 2017 року).

У вересні 2017 року Інспекцією проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Надбудова приміщень над квартирою АДРЕСА_1 ». Суб`єкти містобудування, що мають відношення до даного об`єкта з відповідними підтверджуючими документами під час перевірки були відсутні. Візуальним оглядом встановлено, що з моменту останньої перевірки виконані роботи з часткового скління приміщень надбудови (доповідна записка від 25 вересня 2017 року). Під час перевірки здійснювалась фотофіксація.

Інспекцією направлено лист до Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та до Харківської місцевої прокуратури № 2 для встановлення особи суб`єкта містобудування, вжиття заходів в межах їх компетенції та сприяння виконанню повноважень Інспекції (лист № 3470/0/250-17 від 31 жовтня 2017 року).

У грудні 2017 року Інспекцією проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Надбудова приміщень над квартирою АДРЕСА_1 ». Під час виходу на об`єкт з представником Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 , виконуються будівельні роботи з влаштування мансардного поверху з втручанням в несучі та огороджувальні конструкції (доповідна записка від 12 грудня 2017 року). Суб`єкти містобудування, що мають відношення до даного об`єкта з відповідними підтверджуючими документами під час перевірки були відсутні. Під час перевірки здійснювалась фотофіксація.

Інспекцією направлено листи до Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та до Харківської місцевої прокуратури № 2 для встановлення особи суб`єкта містобудування та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (листи № 134/0/250-18 від 11 січня 2018 року, № 176/0/250-18 від 15 січня 2018 року).

У лютому 2018 року Інспекцією проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Надбудова приміщень над квартирою АДРЕСА_1 ».

Під час виходу на об`єкт з представниками КП «Жилкомсервіс», Адміністрації Київського району ХМР, КП «Харківські теплові мережі», КП «Харківське бюро технічної інвентаризації» візуальним оглядом встановлено, що над квартирою АДРЕСА_1 , виконано будівельні роботи з влаштуванням надбудов, з втручанням в несучі та огороджувальні конструкції, зайняттям горищного простору та зміною геометричних розмірів будинку (доповідна записка від 22 лютого 2018 року). Суб`єкти містобудування, що мають відношення до даного об`єкта з відповідними підтверджуючими документами були відсутні. Під час перевірки здійснювалась фотофіксація.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради направлено лист до Харківської місцевої прокуратури № 2 та до Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з проханням проінформувати Департамент щодо ходу розслідування та внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, та розпочати досудове розслідування стосовно незаконної реконструкції горища над квартирою АДРЕСА_6 (лист № 6254/0/226-18 від 07 березня 2018 року).

Згідно інформації Харківської місцевої прокуратури № 2, 16 вересня 2016 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016220490005662 за статтею 356 КК України за фактом незаконного будівництва в квартирах №№ 19 , АДРЕСА_1 .

Листом КП «Жилкомсервіс» № 28161/2/0705 від 26 грудня 2017 року повідомлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 - 4-поверховий, 2-під`їзний, цегляний, збудований до 1917 року. В горищному просторі другого під`їзду над кв. № 20 виконуються будівельні роботи з влаштування мансардного поверху з балконним майданчиком. Правовстановлюючі документи на кв. №20 та проектно-дозвільна документація на проведення вищевказаних робіт в КП «Жилкомсервіс» відсутня. Контакти з власником кв. № 20 відсутні.

Згідно листа Управління містобудування та архітектури, Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради № 6599/0/27-17 від 07 листопада 2017 року вихідні дані, а саме містобудівні умови та обмеження для проектування зазначеного об`єкта будівництва (реконструкції) управлінням містобудування та архітектури не видавалось.

Згідно поверхового плану на кв. АДРЕСА_1 станом на 31 липня 2015 року виготовленого КП «Харківське міське БТІ» загальна площа складає 176,6 кв.м.

До суду надана постанова від 15 червня 2018 року про закриття кримінального провадження № 12016220490005662 за відсутності складу злочину. Згідно зазначеної постанови ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 здійснили за власні кошти ремонт даху будинку, горища, перекриття, які постраждали внаслідок пожежі. Поліцією не встановлено осіб, які самочинно здійснили будівельні роботи з надбудовою над квартирами №№ 18 , 19 та АДРЕСА_1 .

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 20998 від 04 квітня 2019 року, з урахуванням роз`яснень та доповнень експерта в квартирі № 20 , згідно поверхового плану висота приміщень складала 3,37 м. При візуальному обстеженні встановлено проведення ремонтно-будівельних робіт, зокрема демонтовано дерев`яне покриття над квартирою №20 та по верху існуючих стін виконано 7 рядків кладки з червоної керамічної цегли, виконано обв`язаний пояс. Висота приміщення квартири до нижнього пояса металевих балок перекриття над квартирою складає 4,25 м. Над квартирою АДРЕСА_1 здійснено надбудову, яка не завершена будівництвом. На момент обстеження при виконані експертизи вхід (вихід) з кв. 20 на здійснену надбудову відсутній. Надбудова здійснена із втручанням у несучі та огороджуючи конструкції.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення судів першої та касаційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання провести реєстрацію спадкового майна та видати свідоцтво на спадкове майно в касаційному порядку не оскаржуються, а тому у вказаній частині вимог не є предметом касаційного перегляду.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Справою адміністративної юрисдикції відповідно до частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За змістом частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За змістом статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Передбачене частиною сьомою статті 376 ЦК України зобов`язання особи здійснити перебудову або знесення самочинного будівництва за рішенням суду за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування відбувається в межах реалізації такими органами наданих їм функцій з контролю та нагляду за додержанням суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції, захисту суспільних інтересів.

Таким чином, орган місцевого самоврядування у вказаних правовідносинах виступає як контролюючий орган та є суб`єктом владних повноважень, оскільки здійснює повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.

Подібні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19).

У відповідності до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно підпункту 3 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, крім інших, повноваження щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що спір у цій справі є адміністративним і підлягає вирішенню за правилами КАС України.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, що заявлений у цій справі спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частинами першою та другою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв`язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та розглянули в порядку цивільного судочинства справу, яка підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд роз`яснює позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови Харківська міська рада може звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 травня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан закрити.

Повідомити Харківську міську раду, що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Попередити Харківську міську раду про те, що в разі неподання нею протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією справу буде повернено до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун