Справа № 752/22255/21

Провадження № 2/752/9034/21

У Х В А Л А

14 вересня 2021 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», третя особа: первинна профспілкова організація державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.

Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як убачається із змісту позовних вимог, позивач просить серед іншого стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, не надаючи розрахунку цієї суми.

Крім цього, в порушення вимог ст. 177 ч. 4 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за вимоги про скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодуваня моральної шкоди.

Посилання позивача на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору в частині цих вимог є безпідставним, оскільки позивачі у справах за вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком двох категорій позовів: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

В постанові Верховного Суду від 21.12.2019 р. (справа №243/10489/17-ц ) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці» , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, позивач звільнений від сплати судового збору тільки за вимогу про стягнення заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позову майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди складає у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При розрахунку ставки судового збору необхідно враховувати прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01.01.2020 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 16.12.2020 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 року встановлено у розмірі 2 270, 00 грн.

З поданої позивачем позовної заяви вбачається, що позов складається з однієї позовної вимог немайнового характеру та двох позовних вимог майнового характеру, відтак вважаю, що наразі позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру в сумі 908 грн. 00 коп., позовну вимогу майнового характеру у сумі 908 грн. та за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 270 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений суддею, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позовну заяву ОСОБА_1 до державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», третя особа: первинна профспілкова організація державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди- залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення виявлених недоліків, протягом семи днів з дня отримання позивачці копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали для виконання надіслати позивачу ОСОБА_1 , для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.Г. Плахотнюк