Справа № 373/741/21

Номер провадження 2/373/538/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 вересня 2021 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Хасанової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Домантович О.П.,

представника позивача адвоката Єрмака Є. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2021 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Джанелідзе О.А. звернулась до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набутих грошових коштів в сумі 80000 гривень.

Також просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь понесені судові витрати: 908,00 гривень судового збору та 15000,00 гривень, витрачених позивачем на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.08.2019 позивач помилково перерахував на картковий рахунок відповідача 100000 гривень. За домовленістю з відповідачем останньою було повернуто в добровільному порядку 20000 гривень, решту коштів відповідач відмовляється повернути в добровільному порядку.

Відповідно до ухвали суду від 03.09.2021 постановлено розгляд даної справи проводити дистанційно в режимі відеоконференції поза приміщенням суду шляхом налагодження відеоконференцзв`язку між Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області та представником позивача Єрмаком Олегом Віталійовичем в системі «EasyCon».

Представник позивача - адвокат Єрмак О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання на виклик суду не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином - шляхом розміщення оголошення на веб-порталі Судової влади України. Своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалася. Будь-яких клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

У зв`язку з цим, відповідно до вимог ст.ст.280, 281 ЦПК України, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до наданої копії дубліката квитанції № P24A657472058A81564 від 26.08.2019 ОСОБА_1 через АТ КБ ПриватБанк здійснив переказ на картку ПриватБанку на ім`я ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 100000,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що даний переказ позивачем ОСОБА_1 був здійснений помилково, а тому він звернувся до відповідача ОСОБА_2 з проханням повернути помилково перераховані на її картковий рахунок кошти в сумі 100000,00 гривень.

Відповідно до копії дубліката квитанції № 93952617203845042617 від 06.10.2019 ОСОБА_2 через АТ КБ ПриватБанк здійснила переказ на картку ПриватБанку на ім`я ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 20000,00 гривень.

На підтвердження грошового переказу, здійсненого ОСОБА_2 на картку ОСОБА_1 , також надано копію довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 20.08.2021 за № 6PIJPLGMP2MDPR0G, відповідно до якої 06.10.2019 на рахунок НОМЕР_1 , Угода № SAMDNWFC00058131812 від 12.02.2020 здійснено операцію: Переказ з карти ПриватБанку через додаток Приват24, відправник: ОСОБА_2 , сума операції: 20000,00 грн.

Разом з тим, незважаючи на неодноразові звернення позивача до відповідача з пропозиціями повернути решту суми, а саме 80000,00 гривень, остання не відреагувала належним чином.

Так, 26.03.2019 на ім`я ОСОБА_2 була направлена письмова пропозиція за №49/21-321 про позасудове врегулювання спору, в якій відповідачу було запропоновано у триденний термін з моменту отримання листа добровільно повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 80000,00 гривень. Проте, дане поштове відправлення не було вручено адресату під час доставки.

Таким чином, на момент розгляду справи в суді встановлено, що відповідачем сума безпідставно набутих коштів не повернута в повному обсязі та становить 80000,00 гривень.

З`ясувавши обставини справи, судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, а саме зобо`язання з безпідставного набуття.

Відповідно до положень ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Вказані правовідносини застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають, в тому числі, за вiдсутності правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акту, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу та згідно ст. 526 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Верховний Суд у своїй постанові від 17.04.2019р. по справі № 759/1206/17 зазначив, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.09.2018р. у справі № 638/11807/15-ц (касаційне провадження № 61-1215св17), від 12.09.2018р. у справі № 154/948/16 (касаційне провадження № 61-4497ск18), від 12.12.2018р. у справі № 205/3330/14-ц (касаційне провадження № 61-1133св18).

У ч. 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час розгляду справи, з урахуванням наданих доказів, судом встановлена відсутність існування у сторін наміру в майбутньому укласти будь-який договір щодо спірних грошових коштів.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, відповідачка на спростування правомірності набуття від позивача спірних коштів не скористалася своїм правом щодо надання належних та допустимих доказів, а тому відсутні підстави вважати, що грошові кошти в розмірі 80000,00 гривень є правомірно набутими, а тому, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення безпідставно набутих коштів.

В судовому засіданні представник позивача зробив заяву про подання доказів щодо розміру понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу у строк, встановлений процесуальним законом.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому стягненню з відповідача підлягає судовий збір в розмірі 908,00 гривень на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОККП НОМЕР_3 ) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Призначити на 16 год. 30 хв. 21 жовтня 2021 року судове засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) у справі.

Встановити строк для подання позивачем доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу - до 06 жовтня 2021 року.

Роз`яснити позивачеві та його представнику, що у разі неподання відповідних доказів у встановлений строк, заява про стягнення судових витрат залишається без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2021 року.

Суддя В. В. Хасанова