ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 754/15398/17

провадження № 1/753/19/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Скуби А.В.

суддів Коляденко П.Л., Просалової О.М..

секретаря Сіваєвої Ю.В.

продячи судовий розгляд у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волоське, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, п.п. 9,13 ч.2 ст. 115, ч. 5 ст. 185 КК України, -

за участю:

прокурора Лисициної О.Б.

захисника Шевчука В.С.,

підсудного ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

13.05.2020 року після визначення підсудносі Апеляційним судом м. Києва разом із постановою Верховного Суду України від 09.10.2017 року, якою було скасовано вирок Апеляційного суду м. Києва від 18.03.2005 року та ухвалу колегії Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 26.07.2005 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, п.п. 9,13 ч.2 ст. 115, ч. 5 ст. 185 КК України на новий розгляд до компетентного суду першої інстанції.

В ході судового розгляду кримінальної справи обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття провадження по справі в зв`язку із закінченням строків давності.

Захисник Шевчук В.С. підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор просила відмовити у задоволеннв клопотання обвинуваченого, мотивуючи тим, що кримінальна справа відносно ОСОБА_1 постановою Верховного Суду України була направлена до суду першої інстанції на новий розгляд, тому підлягає розгляду по суті обвинувачення.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого суд виходить із наступного.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 23 січня 2003 року, близько 23 годині, перебуваючи у квартирі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння після вживання спиртних напоїв разом із господарями зазначеної квартири, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків до ОСОБА_3 з приводу ділових відносин, маючи прямий намір, спрямований на вбивство останнього ножем, який взяв у кухонному приміщенні квартири та який у цей час знаходився у нього в руці, зайшов до кімнати, де за комп`ютером працював ОСОБА_3 .

У продовження свого першочергового злочинного наміру, спрямованого на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, на ґрунті особистих неприязних стосунків, в ході сварки з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої протиправні дії та їх наслідки, бажаючи цього, завдав ножем два удари в життєво важливі органи потерпілого, ділянку грудної клітини та живота, від чого настала смерть ОСОБА_3 .

Згідно з висновком № 57/380 судово-медичного експерта: «смерть потерпілого ОСОБА_3 настала від проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини та живота з пошкодженням серця й печінки та з розвитком крововтрати.

Проникаючі поранення грудної клітини та живота, як небезпечні для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень...».

Згідно обвинувального висновку, своїми умисними діями, які виявилися в умисному вбивстві ОСОБА_3 , тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, без обтяжувальних обставин, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України.

Після вчинення умисного вбивства потерпілого ОСОБА_3 , ОСОБА_1 помітив ОСОБА_2 , яка знаходилася біля дверей кімнати, в якій було скоєно вбивство.

Усвідомлюючи той факт, що ОСОБА_2 могла бачити саму подію злочину та може бути носієм певної інформації про скоєний ним злочин, маючи прямий намір, спрямований на вбивство останньої з метою приховати інший злочин, тобто умисне вбивство ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої протиправні дії, їх наслідки та бажаючи цього, ножем, який був у нього в руках і яким він скоїв попереднє вбивство, долаючи опір потерпілої, почав наносити ОСОБА_2 протягом тривалого часу численні удари в різні частини тіла, в тому числі й у життєво важливі органи.

Коли потерпіла знепритомніла від численних отриманих тілесних ушкоджень і впала на підлогу, ОСОБА_1 в продовження свого умисного злочинного наміру, взяв у кухонному приміщенні інший ніж, бажаючи настання смерті ОСОБА_4 , цілеспрямовано перерізав їй шию.

Від отриманих тілесних ушкоджень смерть потерпілої настала на місці події.

Згідно з висновком експерта № 56/379: «смерть потерпілої ОСОБА_2 настала від різаного поранення шиї з пошкодженням сонної артерії та колото-різаних поранень грудної клітини з пошкодженням легень, які призвели до розвитку гострої крововтрати.

Зазначені тілесні ушкодження, як небезпечні для життя та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.......

Згідно обвинувального висновку, своїми умисними діями, які виявилися в умисному вбивстві ОСОБА_2 , тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, з метою приховати інший злочин, тобто попереднє умисне вбивство ОСОБА_3 , ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.

Крім цього, 23 січня 2003 року, близько 23 години, ОСОБА_1 , знаходячись в квартирі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння після вживання спиртних напоїв разом із господарями зазначеної квартири, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків до ОСОБА_3 з приводу ділових відносин, маючи прямий намір, спрямований на вбивство останнього ножем, який взяв у кухонному приміщенні квартири і який в цей час знаходився у нього в руці, зайшов до кімнати, де за комп`ютером працював ОСОБА_3 .

У продовження свого першочергового злочинного наміру, спрямованого на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині на ґрунті особистих неприязних стосунків, у ході сварки з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої протиправні дії та їх наслідки, бажаючи цього, завдав ножем два удари в життєво важливі органи потерпілого, ділянку грудної клітини та живота, від чого настала смерть ОСОБА_3 .

Після скоєння умисного вбивства потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_1 помітив ОСОБА_2 , яка знаходилася біля дверей кімнати, в якій було скоєно вбивство.

Усвідомлюючи той факт, що ОСОБА_2 могла бачити саму подію злочину та може бути носієм певної інформації про скоєний ним злочин, маючи прямий намір, спрямований на вбивство останньої, з метою приховати інший злочин, тобто вбивство ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої протиправні дії, їх наслідки та бажаючи цього, ножем, який був у нього в руках і яким він вчинив попереднє вбивство, долаючи опір потерпілої, почав наносити ОСОБА_2 протягом тривалого часу численні удари в різні частини тіла, в тому числі й в життєво важливі органи.

Коли потерпіла знепритомніла від численних отриманих тілесних ушкоджень та впала на підлогу, ОСОБА_1 , в продовження свого злочинного наміру, взяв у кухонному приміщенні інший ніж і, бажаючи настання смерті ОСОБА_2 , цілеспрямовано перерізав їй шию.

Від отриманих тілесних ушкоджень смерть потерпілої настала на місці події.

Згідно з висновком № 57/380 судово-медичного експерта: «смерть потерпілого ОСОБА_3 настала від проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини та живота з пошкодженням серця й печінки з розвитком крововтрати.

Проникаючі поранення грудної клітини та живота, як небезпечні для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень..»

Згідно з висновком експерта № 56/379: «смерть потерпілої ОСОБА_2 настала від різаного поранення шиї з пошкодженням сонної артерії та колото-різаних поранень грудної клітини з пошкодженням легень, які призвели до розвитку гострої крововтрати.

Зазначені тілесні ушкодження, як небезпечні для життя та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень...»

Згідно обвинувального висновку, своїми умисними діями, які виявилися в умисному вбивстві ОСОБА_2 , тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині з метою приховати інший злочин, тобто попереднє умисне вбивство ОСОБА_3 , повторно, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України - вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК України.

Після скоєння вбивства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , враховуючи для нього сприятливі навколишні умови, які виключали втручання сторонніх осіб, які б усвідомлювали факт його протиправних дій, з метою приховати вчинений раніше ним злочин, тобто вбивство потерпілих, з метою знищення слідів, які б вказували на його перебування в квартирі та які б підтверджували підтримання стосунків із потерпілими, вимив ножі, руки, витер ганчіркою підлогу у ванній кімнаті.

Після цього, в продовження свого наміру, спрямованого на знищення слідів свого перебування в зазначеній квартирі, а також доказів, які б могли підтверджувати обставини підтримання його ділових відносин із потерпілими, а саме, знаючи, що такими можуть бути копії документів, які зберігаються у пам`яті персонального комп`ютера потерпілого ОСОБА_3 , усвідомлюючи свої протиправні дії, таємно викрав із системного блоку зазначеного персонального комп`ютера відео-карту вартістю 115 доларів СІЛА, які в перерахунку на національну валюту України, згідно з довідкою № 1757 Деснянського відділення Ощадного банку України № 8451 становлять 612 грн. 95 коп., звукову карту вартістю 60 доларів США, які в перерахунку на національну валюту України, згідно із зазначеною довідкою, становлять 319 грн. 80 коп., вентилятор на центральному процесорі вартістю 13 доларів США, які в перерахунку на національну валюту України, згідно із зазначеною довідкою, становлять 69 грн. 29 коп. та 2 IDE кабелі, вартістю кожен по 4 грн., які забрав із собою й надалі викинув їх.

Надалі, діючи цілеспрямовано, ОСОБА_1 почав оглядати шухляди комп`ютерного столу, в одному з яких знайшов 3 200 доларів США, які в перерахунку на національну валюту України, згідно з довідкою № 1757 Деснянського відділення ощадного банку України № 8451 становлять 17 тис. грн. 56 коп. і які, враховуючи сприятливі для нього навколишні умови, які на той час виключали втручання в його дії сторонніх осіб, маючи намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, тобто грошей, усвідомлюючи свої протиправні, злочинні дії, спрямовані на заволодіння цим майном, узяв ці гроші та поклав у свою кишеню, потім так само заволодів мобільним телефоном «NOKIA» вартістю 300 доларів США, які в перерахунку на національну валюту України, згідно з довідкою № 1757 Деснянського відділення Ощадбанку України № 8451 становлять 1599 грн., який належав потерпілому ОСОБА_3 і який знаходився на комп`ютерному столі. В подальшому вказаний мобільний телефон він обміняв на радіоринку на інший мобільний телефон, який залишив собі.

Після цього почав шукати ключі від квартири для того, щоб вийти з неї, оглядаючи кишені верхнього одягу потерпілих, який знаходився на вішалці в коридорі квартири, ОСОБА_1 знайшов у кишені куртки потерпілого ОСОБА_6 гроші в сумі 50 грн., якими таємно заволодів, а потім, знайшовши ключі від квартири - 3 зв`язки, які не представляють жодної матеріальної цінності, зник із місця скоєння злочину.

Згідно обвинувального висновку, своїми умисними діями, які виявилися в таємному викраденні чужого майна в особливо великих розмірах, ОСОБА_1 скоїв крадіжку, тобто злочин, передбачений ч. 5 ст. 185 КК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минув строк п`ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частині першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин.

Відповідно до ст. 12 КК України злочини, передбачені ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 185 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів.

Даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався, досліджені судом матеріали кримінальної справи не містять.

Враховуючи той факт, що злочини які інкриміновано ОСОБА_7 були вчинені в серпні-жовтні 1996 року, в даний час закінчилися строки давності притягення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень ст.11-1 КПК України (1960р.) за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, суд закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Згідно вимог ст.248 КПК України (1960р.), при наявності обставин, передбачених ст.11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу.

Тому, за наведених вище обсавин є всі підстави для задоволення клопотання обвинуваченого.

Більше того, для звільнення особи від кримінальної відповідальності КПК України (1960р.) передбачає тільки згоду обвинуваченого на це і наявність підстав для такого звільнення. Можливість продовження провадження у справі відносно особи, яка може бути звільнена від кримінальної відповідальності, передбачена тільки в разі, коли обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти закриття справи з цієї підстави.

Згідно позиції Великої палати Верховного суду висловленої у постанові від 17.06.2020 року Справа №598/1781/17, звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення із потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

В даному випадку при наявності клопотання підсудного про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи відносно нього у зв`язку із закінченням строків давності, суд приймає рішення по суті клопотання та позбавлений можливості продовжити провадження у справі.

Тому, враховуючи згоду обвинуваченого ОСОБА_1 на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття справи, а також правильне розуміння обвинуваченим того, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру, і наявність передбачених ст.49 КК України для цього підстав, кримінальна справа відносно нього за ст.ст.115 ч.1, 115 ч.2 п.9, 13, 185 ч.5 КК України підлягає закриттю в зв`язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності.

При цьому, при вирішенні питання про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 ч.1, п.п. 9, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 185 КК України, суд врахував положення ч. 4 ст. 49 КК України, згідно якої якщо суд не визнає за можливе застосувати давність щодо особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

Згідно ст.63 КК України, максимальний строк позбавлення волі встановлюється п`ятнадцять років.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, на час заявлення клопотання про закриття кримінальної справи ОСОБА_1 уже відбув покарання у виді 15 років позбавлення волі, яке є максимально можливим, якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, та його вина буде доведена в ході судового розгляду, саме тому суд вважає за недоцільне не застосовувати давність.

Згідно п. 11 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (2012року), кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, розглядаються судами першої інстанції в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Тому, при розгляді даної кримінальної справи, суд керується вимогами КПК України (1960р.).

Цивільний позов, при таких обставинахс лід залишити без розгляду із роз"ясненням права звернутися із таким позовом у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись п.11 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (2012р.), ст.ст.7-1 п.5, 11-1, 244, 248 КПК України (1960року), ст.49 КК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, п.п. 9,13 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 185 КК України, а кримінальну справу відносно нього закрити на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягення до кримінальної відповідальності.

Заявлені у кримінальній справі цивільні позови залишити без розгляду, роз"яснивши право звернутися із такими позовами в порядку цивільного судочинства.

Постанова може бути окаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з мементу її проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.

Головуючий суддя:

Судді: