КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27вересня 2021 року м. Київ

Унікальний номер справи № 758/14101/16-ц

Апеляційне провадження 22-ц/824/12216/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Махлай Л.Д.,

суддів Немировської О.В., Ящук Т.І.

при секретарі Гойденко Д.В.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідачі Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ЧуловськийВолодимир Анатолійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», подану через представника Посметну Майю Миколаївну, на рішення Подільськогорайонного суду м. Києва від 11 травня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Захарчук С.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, третя особа - Перший відділ Державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

улистопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ПУМБ», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчийнапис від 04.11.2016, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. за № 19704, за яким з нього стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 574 262, 92 грн посилаючись на те, що заборгованість є спірною, а виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства. Банком не було надано документів, які можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог стягувача. Крім того, відповідачем було пропущено строк звернення із заявою про вчинення виконавчого напису.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 11.05.2021 позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 04.11.2016, зареєстрований у реєстрі під № 19704, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «ПУМБ» через представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у позові. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме,суд не врахував, що на час вчинення виконавчого напису строк виконання зобов`язань уже настав і сума заборгованості узгоджена, оскільки нарахування заборгованості проведено на підставі договору, умови якого позивач не оспорював. Позивач, маючи заборгованість, не звертався до банку для врегулювання питання щодо погашення такого боргу, натомість з 14.11.2013 будь - які кошти на погашення кредиту не сплачує. Вважає, що на час вчинення виконавчого напису заборгованість позивача була безспірною та ними надані всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису. Позивач знає як про заборгованість по договору так і про її розмір та не довів, що заборгованість була іншою.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтрималаапеляційну скаргу та просилаїї задовольнити.

ПредставникПАТ«ПУМБ»Посметна М.М. подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.11.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис № 19704 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором № 6642465 від 15.07.2008 за період з 14.11.2013 по 03.11.2016 у сумі22233, 66 доларів США, в тому числі заборгованість за сумою кредиту у сумі 15381,93 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.11.2016 становить 393 141,77 грн;заборгованість за процентами у сумі6851,73 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.11.2016 становить 175 121, 15 грн; та 6000 грн за вчинення виконавчого напису.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у порушення Закону України «Про нотаріат» нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 18 ЦК України та п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 цього Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів врегульовано главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 (надалі Порядок).

Відповідно до п. 3.1 глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (п. 3.2 глави 16 Порядку).

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити чи подано на обґрунтування стягнення документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (п. 3. 4, п. 3.5 глави 16 Порядку).

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц, від 2205.2020 у справі № 674/918/17для правильного застосування положень ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

За матеріалами справи встановлено, що 15.07.2008 між ЗАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким останньому надано кредит у сумі 25 049 доларів США строком до 15.07.2015. Погашення кредиту мало відбуватися шляхом внесення щомісячних платежів відповідно до графіку повернення кредиту, який є додатком до договору.

Відповідач зазначає, що позивач не сплачує щомісячні платежі з 14.11.2013.

З рішення Апеляційного суду Харківської області від 18.10.2016 вбачається, що ПАТ «ПУМБ» уже звертався до приватного нотаріуса з питанням вчинення виконавчого напису на підставі вищезазначеного кредитного договору та такий виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 19.10.2015, яким звернуто стягнення на предмет застави в рахунок погашення боргу у сумі 426 116,91 грн. Для вчинення виконавчого напису банком надано довідку про розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 11.10.2015, яка складається із 15 381,93 доларів США заборгованості по кредиту та 4 525,63 доларів США - заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Вищезазначеним рішенням виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню.

Через 17 днів після ухвалення судового рішення банк знову звернувся із заявою про вчинення виконавчого напису та 04.11.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис № 19704 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором, який є предметом даного спору. Для вчинення виконавчого напису банком надано довідку про розмір заборгованості станом на 03.11.2016, яка складається із 15 381,93 доларів США заборгованості по кредиту та 6 851,73 доларів США- заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Строк кредитного договору закінчився 15.07.2015, та обидва виконавчі написи вчинені після закінчення строку договору.

ПАТ «ПУМБ» не вказує з яких причин розмір заборгованості змінився, проте зважаючи на те, що заборгованість, яка вказана у виконавчому написі від 04.11.2016 визначена станом на 03.11.2016 можна передбачити, що банк продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом і після закінчення строку кредитного договору.

Уже саме по собі надання банком для вчинення виконавчих написів довідок про заборгованість позичальника, які відрізняються між собою, незважаючи на те, що обидві довідки складені після закінчення строку кредитного договору вказує на спірність суми заборгованості.

Відтак доводи апеляційної скарги про те, що сума боргу є безспірною та розмір заборгованості узгоджений з позичальником, оскільки останній знав про умови кредитування не можна визнати обгрунтованими.

Умови кредитного договору не містять положень про розмір відсотків та порядок їх сплати після закінчення строку договору.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» залишити без задоволення.

Рішення Подільськогорайонного суду м. Києва від 11 травня2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, визначених у ст. 389 ЦПК України.

Постанова складена 29.09.2021.

Головуючий Л. Д. Махлай

Судді О. В. Немировська

Т. І. Ящук