Справа № 698/355/21 

Провадження № 1-кп/710/75/21 

УХВАЛА

30.09.2021 м. Шпола

Шполянський районнийсудЧеркаськоїобласті у колегіальному складі: 

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 

захисника ОСОБА_6 ,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

представника ювенальної превенції ОСОБА_9 ,

представника служби у справах дітей ОСОБА_10 ,

розглянувши в приміщенні Шполянського районного суду Черкаської області в залі суду у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12021250360000024 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України

ВСТАНОВИВ:

24.09.2021 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшло клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому по кримінальному провадженню № 12021250360000024від 11.01.2021  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченого увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.187,ч.1ст.152,ч.2ст.15,п.9ч.2ст.115КК України,строком надва місяці. У клопотанні також містилося прохання не визначати розмір застави обвинуваченому ОСОБА_8 у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 12.08.2021  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,продовжено запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком надва місяціз утриманнямв ДУ«Черкаський слідчийізолятор» УДПтСУкраїни до12.10.2021. На даний час судовий розгляд триває, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися та є достатні підстави вважати, що обвинувачений, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілу, є можливість сховати ОСОБА_8 будь-яку з речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим, обставини щодо забезпечення його належної процесуальної і правової поведінки можуть бути забезпечені лише при дії саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою. ОСОБА_8 розуміючи, що він обвинувачується у скоєнні трьох злочинів, один з яких тяжкий, один особливо тяжкий, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, та невідворотність вказаного покарання можуть спонукати останнього до зміни місця постійного проживання, пов`язаного з виїздом до іншої країни, чи непідконтрольних на даний час територій України, у зв`язку з чим може переховуватися від суду. Крім того, є підстави вважати, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілу, оскільки, як потерпіла та і свідки у кримінальному провадженні, з якими обвинувачений проживає в одному населеному пункті, а з частиною свідків  спільно в одному будинку. Це дає підстави вважати, що ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, може на них незаконно впливати з метою дачі неправдивих показань або зміни уже наданих під час досудового розслідування показань, у тому числі шляхом умовляння, підкупу, залякування, погроз, примусу, що перешкоджатиме об`єктивному з`ясуванню обставин кримінального провадження, тим самим він матиме можливість уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень. На цей час не зменшився і ризик щодо можливості знищити або сховати обвинуваченим будь-якої з речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_8 після вчинення злочинів позбувся знаряддя їх скоєння, яке не знайдено.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити. На заперечення обвинуваченого повідомила, що нею здійснювалась перевірка умов утримання неповнолітніх, включаючи і ОСОБА_8 , в слідчому ізоляторі. Порушень умов утримання не виявлено. Скарг від ОСОБА_8 не надходило. Відомостей щодо стану здоров`я який би перешкоджав утриманню обвинуваченого у слідчому ізолятору не встановлено.

Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати більш м`який запобіжний захід. Зазначив, що не має наміру переховуватись від суду, не має наміру впливати на свідків і потерпілу та зобов`язувався з`являтись до суду. Зазначив, що психологічно не витримує перебування в слідчому ізоляторі, від дерев`яного ліжка у нього болить спина, їжу в слідчому ізоляторі не можливо їсти оскільки вона на смачна. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт для можливості проводити час із своєю дитиною, допомагати мамі. 

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_7 підтримала позицію обвинуваченого. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем її проживання. Обіцяла, що обвинувачений не буде порушувати умови домашнього арешту. Дитина і невістка на даний час проживають у неї вдома. Їй самій тяжко доглядати за дитиною.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_11 підтримав свого підзахисного. Просив суд застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Потерпіла ОСОБА_12 в судове засідання не з`явилась, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник ювенальної превенції у вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 3ст. 331 КПК Українипередбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідност. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом закону, відповідно дост.178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію та майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Відповідно до вимогст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положеннямист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(даліКонвенція) вказано, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Хайредінов проти України» вказано, що ст. 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Крім того, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

Оцінивши доводи всіх учасників судового засідання, виходячи з необхідності уникнення ризиків, визначенихст.177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, враховуючи у сукупності наведені прокурором обставини, які свідчать про наявність зазначених ним ризиків, а саме ступінь тяжкості інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушеньта за вчинення яких кара полягає у позбавленні волі на строк до п`ятнадцяти років, при цьому суд приймає до уваги усталену практику Європейського Суду, відображену зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», відповідно якої суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, особи обвинуваченого, який характеризується негативно, схильний до вживання алкогольних напоїв, ніде не працює, можливість незаконно впливати на свідків, які не були допитані у судовому порядку, а також приймаючи до уваги ту обставину, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність наведених ризиків, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23,177,331 КПК України, суд 

УХВАЛИВ:

Клопотання прокуроразадовольнити. 

Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченого увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.187,ч.1ст.152,ч.2ст.15,п.9ч.2ст.115КК України,запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна двамісяці зутриманням вДУ «Черкаськийслідчий ізолятор»УДПтС Українидо 30.11.2021, про що оголосити йому негайно під розписку.

Строк дії ухвали до 30.11.2021 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

 Головуючий суддя   ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3