Справа №2а-430/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2010 р. Староміський районний суд м. Вінниці
в складі: судді Шидловського О.В.,
при секретарі Шеванюк О.О.,
позивачки ОСОБА_1,
представника відповідача Соломахи М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и в:
26.10.2010 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії, мотивуючи тим, що вона має статус «дитини війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну доплату (підвищення до пенсії) в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дана виплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в 2007 р. їй не виплачувалась, а в 2008 р., 2009 р. , 2010 р. виплачувалась не в повному обсязі. Із листа відповідача від 06.10.2010 р. позивачка дізналася про відмову їй у перерахунку пенсії в повному обсязі згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», вважає це порушенням її права на отримання державної соціальної підтримки, передбаченої вказаним законом.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги відповідно до викладеного в адміністративному позові, просила задоволити її вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Надав письмові заперечення (а.с. 16-17). Пояснив, що відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. пенсія цій категорії громадян підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, але законом не передбачено яким саме органом – Пенсійним фондом чи іншим органом виконавчої влади, повинно здійснюватись призначення і виплата підвищеної пенсії, а також за рахунок яких коштів і джерел фінансування. Зауважив, що при нарахуванні та виплаті підвищення пенсії позивачці управління діяло у відповідності до Закону України «Про Державні бюджети» на відповідні роки, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та нормативних актів уряду при цьому прав позивача не порушувало, відповідне фінансування було відсутнє. Просив застосувати ст.ст. 99, 100 КАС України.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус дитини війни відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с. 6-9).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або до щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої учасникам війни.
Дія вказаної норми Закону була зупинена на 2007 рік п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України рішенням № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнав неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 р. внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року п.41 р.2 зазначеного Закону визнаний таким, що є неконституційним (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України, а тому це не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно з вимогами ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», звернуто увагу, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
Оскільки судом встановлено, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими зупинено та звужено підвищення до пенсії дітям війни, не відповідають Конституції України, суд застосовує в даному випадку спеціальний закон прямої дії - Закон України «Про соціальний захист дітей війни» та Конституцію України.
Вимоги позову щодо визнання незаконними дій Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці щодо недоплати позивачеві підвищення пенсії згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язання провести нарахування та здійснити виплату підвищення пенсії за шестимісячний строк до дня звернення до суду є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При перерахунку пенсії позивача, відповідач має застосовувати розмір мінімальної пенсії визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, оскільки інший розмір мінімальної пенсії законами України не встановлений на що також звертав увагу Верховний Суду України при розгляді аналогічних справ.
Крім того, відповідно до «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з держави.
На підставі викладеного, ст.ст. 8, 22, 64, 152 Конституції України, ст.ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», «Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 2, 8-11, 17, 18, 69, 71, 73, 86, 158-163, 167 КАС України,
п о с т а н о в и в:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці в перерахунку і виплаті підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці з 03.05.2010 р. по 03.11.2010 р. здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 10,00 (десять) грн. судового збору.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Староміський райсуд м. Вінниці протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя