ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2021 року                                                        м. Кропивницький

справа № 389/704/20

провадження № 22-ц/4809/542/21

       Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Дуковського О.Л. (суддя-доповідач)

суддів Дьомич Л.М., Письменного О.А.

з участю секретаря Демешко Л.В.

               Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Бойко Яна Романівна.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2020 року, у складі головуючого судді Українського В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди транспортних засобів, інших витрат, неустойки та пені, витрати за період прострочення виконання рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди транспортних засобів, інших витрат, неустойки та пені, витрати за період прострочення виконання рішень.

В обгрунтування позову вказував, що 30.11.2012 між ним та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений договір оренди транспортних засобів, який зареєстрований в реєстрі за №911.

Згідно вказаного договору ОСОБА_2 , прийнято в строкове платне користування транспортні засоби:

СІДЛОВИЙ -ТЯГАЧ - Е; марка та модель DAF FT XF - 95.430; номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; рік випуску 2003, належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого Дрогобицьким ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівський області 26.03.2010;

Н/ПРИЧІП БОРТОВИЙ - Е; марка та модель SCHMITZ S01; номер шасі (кузова рами) НОМЕР_4 ; реєстраційний номер НОМЕР_5 , рік випуску 2000, який належить позивачу на підставі, виданого Дрогобицьким ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівський області 26.03.2010.

Зазначав, що сідловин тягач - Е; марка та модель DAF FT XF - 95.430; номерний знак НОМЕР_2 було передано позивачем і прийнято відповідачем по акту прийому - передачі №2/30/11/2012 та напівпричіп бортовий-Е, марки SCHMITZ, модель S01, номерний знак НОМЕР_6 , передано позивачем і прийнято відповідачем по акту прийому-передачі №1/30/11/2012.

Позивач посилався на те, що згідно договору строк оренди транспортних засобів становить 1 (один) рік і встановлюється з 30.11.2012 по 30.11.2013.

Згідно п.3.1 договору орендна плата за користування транспортними засобами встановлюється сторонами у грошовій формі, в розмірі 17 250, 00 грн. та сплачується відповідачем щомісячно, готівкою, рівними частинами не пізніше 10 числа кожного поточного місяця - перша частина та не пізніше 25 числа кожного поточного місяця - друга частина.

Посилався на те, що відповідач умови договору щодо сплати орендної плати не виконав та внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі - 82 268,00 грн., а також нараховано пеню за несвоєчасне внесення плати згідно п.п.6.1,6.2 договору в сумі - 319 16,65 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 524,65 грн.

Позивач вказував, що звертався до Знам`янського міськрайонного суду з позовами до відповідача про зобов`язання повернути транспортні засоби та стягнення заборгованості за договором оренди.

Вказував, що позивач не виконує рішення суду і не сплачує орендну плату, за час користування орендованим майном за його призначенням, а саме за період - квітень 2019 року по березень 2020 року.

Таким чином, станом на дату подання даної позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за користування транспортними засобами становить - 191 975,80 грн., а саме : за квітень 2019 (з 07.04.2019 - 10.04.2019 включно) - 2225,80 грн., за квітень 2019 - березень 2020 (з 11.04.2019-10.03.2020 включно) - 189 750,00 грн.

Зазначав, що внаслідок інфляційних процесів, відбулося знецінення національної валюти України, що завдало шкоди позивачу, по даному зобов`язанню та згідно ч.2 ст. 625 ЦК України до стягнення з відповідача в якості інфляційних витрат за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання належить сума у розмірі 3839,52 грн., а також 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання а у розмірі - 5346,01 грн.

Просив:

стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором оренди транспортних засобів від 30.11.2012 за період з 07.04.2019 по 10.03.2020 в розмірі 201161,33 грн., з яких 191975,80 грн. заборгованість за договором оренди, 3839,52 грн. інфляційні витрати за весь час прострочення, 5346,01 грн. три відсотки річних від простроченої суми;

стягнути неустойку за час прострочення неповернення транспортних засобів з оренди згідно договору від 30.11.2012 в розмірі 383951,60 грн. за період з 07.04.2019 по 10.03.2020;

стягнути пеню за прострочення сплати орендної плати за договором оренди транспортних засобів від 30.11.2012 за період з 10.04.2019 по 10.03.2020 в розмірі 1561430,94 грн.;

стягнути інфляційні витрати за весь період прострочення виконання рішення суду від 09.10.2013 (справа №2/389/601/13) з 07.04.2019 по 10.03.2020 в розмірі 1645,36 грн. та три відсотки річних за цей період в розмірі 2290,94 грн.

Просить також:

стягнути інфляційні витрати за весь період прострочення виконання рішення суду від 06.03.2019 (справа №389/2275/18) з 07.04.2019 по 10.03.2020 в розмірі 19342,20 грн. та три відсотки річних за цей період в розмірі 26931,40 грн.;

стягнути заборгованість згідно п.3.2 договору оренди транспортних засобів від 30.11.2012 за кожен день користування транспортними засобами після закінчення терміну даного договору п.5.3, а саме з 12.05.2013 по 10.03.2020 в розмірі 1 145937,00 грн., з яких: 430387,50 грн. – заборгованість згідно п.3.2 договору оренди, 627332,82 грн. – інфляційні витрати за період з 12.05.2013 по 10.03.2020, 88216,78 грн. – три відсотки річних за період з 12.05.2013 по 10.03.2020;

       вирішити питання про розподіл судових витрат.

Заочним Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати за весь період прострочення виконання рішення суду (справа №2/389/601/13) з 07.04.2019 по 10.03.2020 в розмірі 1645,36 грн. та три відсотки річних за цей період прострочення виконання рішення суду з 07.04.2019 по 10.03.2020 в розмірі 2290,94 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати за весь період прострочення виконання рішення суду (справа №2/389/2275/18) з 07.04.2019 по 10.03.2020 в розмірі 19342,20 грн. та три відсотки річних за цей період прострочення виконання рішення суду з 07.04.2019 по 10.03.2020 в розмірі 26931,40 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог

Вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини справи щодо фактичного користування відповідачем транспортними засобами.

Зазначає, що відповідач на даний час продовжує користуватися транспортними засобами, які належать йому (позивачу), проте не сплачує орендну плату за їх користування.

Задовольняючи частково даний позов суд першої інстанції послався на те, що на день звернення до суду із даною позовною заявою відповідачем не було виконано рішення суду від 09.10.2013 та рішення суду від 06.03.2019, тобто не сплатив заборгованість за договором оренди транспортних засобів та не повернув позивачеві транспортні засоби, а тому з відповідача підлягають стягненню інфляційні витрати за весь період прострочення виконання рішень суду та три відсотки річних.

Проте, в цій частині рішення суду позивачем не оскаржується і суд апеляційної інстанції не встановив порушення норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права в цій частині рішення.

Щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди транспортних засобів від 30.11.2012 за період з 07.04.2019 по 10.03.2020 в розмірі 201161,33 грн., стягнення неустойки за час прострочення неповернення транспортних засобів з оренди згідно договору від 30.11.2012 в розмірі 383951,60 грн. за період з 07.04.2019 по 10.03.2020, стягнення пені за прострочення сплати орендної плати за договором оренди транспортних засобів від 30.11.2012 за період з 10.04.2019 по 10.03.2020 в розмірі 1 561 430,94 грн. та в частині стягнення заборгованості згідно п.3.2 договору оренди транспортних засобів від 30.11.2012 за кожен день користування транспортними засобами після закінчення терміну даного договору п.5.3, а саме з 12.05.2013 по 10.03.2020 в розмірі 1 145937,00 грн., суд першої інстанції зазначив що договір оренди транспортних засобів був розірваний ще з 11.05.2013, а тому вимоги про стягнення заборгованості за вказані позивачем періоди є необгрунтованими, оскільки між сторонами припинені договірні відносини.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2012 між сторонами було укладено письмовий нотаріально посвідчений договір оренди транспортних засобів (а.с. 14-15).

Відповідно до вказаного договору та акту прийому-передачі від 30.11.2012 відповідач отримав в платне користування транспортні засобі строком на один рік та зобов`язався щомісяця сплачувати орендну плату.

Відповідачем умови договору не виконувалися належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.03.2019, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість (інфляційні витрати, 3% річних та неустойки, а також інфляційні втрати та 3% річних за час виконання рішення суду) за договором оренди транспортних засобів за період з 22.10.2013 по 25.07.2018 (а.с. 21-23).

Крім того, рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.10.2013 встановлено, що договір оренди транспортних засобів від 30.11.2012, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі ст. 782 ЦК України розірвано - 11.05.2013.

Також даним рішенням суду стягнуто з відповідача заборгованість за договором оренди та зобов`язано відповідача повернути транспортні засоби, разом із державними номерними знаками.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що договір оренди транспортних засобів розірваний з 11.05.2013, а тому у позивача відсутнє право на стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди транспортних засобів саме в періоди з 07.04.2019 по 10.03.2020.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530, 610-612, 623 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк (термін). Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України). Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Заочне рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2020 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

29.09.2021 – складено постанову.

Головуючий суддя                                                      О.Л.Дуковський

Судді                                                                                           Л.М. Дьомич

О.А. Письменний