Справа № 22ц-4760/2010                                       Головуючий у 1 інстанції –

Категорія – цивільна                                              Жук М.І.

                                                                                 Доповідач Позігун М.І.

                                                    У Х В А Л А

                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  5 листопада  2010року                                                                   м. Чернігів

                        АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого – судді   Позігуна М.І.

суддів                        Губар В.С., Шемець Н.В.

при секретарі            Кравченко  В.В.

з участю представників:  апелянта- ОСОБА_1, позивача - Гаврилова А.Ю.

розглянувши   у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 липня 2010 року у справі за позовом  публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати   рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 липня 2010 року, яким стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь  ПАТ «УКРСИББАНК» заборгованість за кредитним договором  в сумі 88 294  дол. США 64 центи., а також  судові витрати по 910 грн.; ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту в частині дострокового повернення кредитних коштів та зменшити розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом.

    Незаконність рішення суду апелянт в оскаржувані частині апелянт обґрунтовує відсутністю в позивача права на дострокове повернення кредитних коштів  без попереднього письмового повідомлення про це позичальника. Апелянт зазначає, що оскільки процедура дострокового повернення коштів не дотримана,  то стягненню підлягає лише заборгованість за кредитним договором в сумі 9 338.38 дол. США, а в зв’язку з некомпетентними діями позивача по реструктуризації  кредитної заборгованості наявні підстави для зменшення нарахованої пені.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

 Відповідно до ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 14 квітня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11333427000, відповідно до якого останній надано грошові кошти в сумі 80 000 доларів США до 13 квітня  2018 року зі сплатою 14% річних за користування кредитом (а.с. 6-16).

Для забезпечення виконання зазначеного кредитного договору між банком та ОСОБА_4  14 квітня 2008 року було укладено договір поруки № 30305Р180  згідно пункту 1.3 якого поручитель взяв на себе відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов’язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, позичальник свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав, оскільки не здійснив платежів в належні терміни в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів по кредитному договору, чим порушив прийняті на себе договірні зобов’язання,

а за таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

    Наслідки порушення договору позичальником  передбачені ч 2 ст. 1050, ч 2 ст. 1054, відповідно до яких, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.. 1048 ЦК України.

    Відповідно до ч 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову су(субсидіарну) відповідальність поручителя.

    Безпідставними є посилання апелянта на наявність підстав для зменшення розміру  пені з підстав передбачених ст.. 616 ЦК України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем основного зобов’язання, а відповідно до ст.. 625     ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування вірного по суті рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст..303, 304, 308, 314, 315, 317,319 ЦПК  України суд,

                                                 У Х В А Л И В:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 липня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних  і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий:                                                         Судді: