ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року Справа № 359/9054/14-а

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря Сакевич Ж.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивачів Шаповал О.В., Хоменко Л.Д.,

представника відповідача Ільїна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі

за позовом ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 ,

ОСОБА_18 ,

ОСОБА_19 ,

ОСОБА_20 ,

ОСОБА_21 ,

ОСОБА_22 ,

ОСОБА_23 ,

ОСОБА_24 ,

ОСОБА_25 ,

ОСОБА_26 ,

ОСОБА_27 ,

ОСОБА_28 ,

ОСОБА_29 ,

ОСОБА_30 ,

ОСОБА_31 ,

ОСОБА_32 ,

ОСОБА_33 ,

ОСОБА_34 ,

ОСОБА_35 ,

ОСОБА_36 ,

ОСОБА_37 ,

ОСОБА_38 ,

ОСОБА_39 ,

ОСОБА_40 ,

ОСОБА_41 ,

ОСОБА_42 ,

ОСОБА_43 ,

ОСОБА_44 ,

ОСОБА_45 ,

ОСОБА_46 ,

ОСОБА_47 ,

ОСОБА_48 ,

ОСОБА_49 ,

ОСОБА_50 ,

ОСОБА_51 ,

ОСОБА_52 ,

ОСОБА_53 ,

ОСОБА_54 ,

ОСОБА_55 ,

ОСОБА_56 ,

ОСОБА_57 ,

ОСОБА_58 ,

ОСОБА_59 ,

ОСОБА_60 ,

ОСОБА_61 ,

ОСОБА_62 ,

ОСОБА_63 ,

ОСОБА_64 ,

ОСОБА_65 ,

ОСОБА_66 ,

ОСОБА_67 ,

ОСОБА_68 ,

ОСОБА_69 ,

ОСОБА_70

ОСОБА_71 ,

ОСОБА_72 ,

ОСОБА_73 ,

ОСОБА_74

до Міністерства оборони України

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи.

У 2008 році ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 (далі - Позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - Відповідач) про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка.

Постановою Бориспільського міськрайнного суду Київської області від 30.01.2009 по справі № 2а-56/09 (№ 2а-554/08) за адміністративним позовом ОСОБА_75 та інших до Міністерства оборони України було задоволено позовні вимоги Позивачів та стягнуто на їх користь з Міністерства оборони України грошову компенсацію замість продовольчого пайка.

01.04.2011 постановою Апеляційного суду Київської області було задоволено апеляційну скаргу Міністерства оборони України, скасовано постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009 по справі № 2а-56/09 (№ 2а-554/08) та відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У вересні 2014 року Міністерство оборони України звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009 у справі № 2а-554/08 за адміністративним позовом ОСОБА_75 та інших до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка, в якій просило стягнути з позивачів коштів, які були безпідставно стягнені з Міністерства оборони України за вказаним судовим рішенням у загальному розмірі 3 232 754,37 грн.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014:

- заяву Міністерства оборони України задоволено повністю;

- поновлено пропущений з поважних причин Міністерством оборони України процесуальний строк звернення до суду з заявою про поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009 року по справі №2а-56/2009 (№2а-554/08);

- здійснено поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009 року в цій справі та стягнуто на користь Міністерства оборони України безпідставно стягнені на користь позивачів кошти.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_73 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати дану ухвалу в частині повороту виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009 року в адміністративній справі №2а-56/2009 (№2а554/2008) за адміністративним позовом ОСОБА_73 та інших до Міністерства оборони України про виплату грошової компенсації замість продовольчого пайку та стягнення на користь Міністерства оборони України безпідставно стягнених на користь ОСОБА_73 коштів у сумі 28 527,00 грн та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви в частині стягнення з ОСОБА_73 коштів у сумі 28 527,00 грн - відмовити повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_73 залишено без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київській області від 07.11.2014 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 05.06.2020 касаційну скаргу ОСОБА_73 задоволено частково - ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (Київський окружний адміністративний суд).

Постановою Верховного Суду від 18.06.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково - постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (Шостий апеляційний адміністративний суд).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 справу № 359/9054/14-а направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 справу № 359/9054/14-а прийнято до провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 адміністративну справу № 359/9054/14-а передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року в задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2009 року в адміністративній справі № 2а-56/2009 (№ 2а554/2008), відмовлено.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що Міноборони не надало належних і допустимих доказів, які б підтверджували здійснення перерахування Позивачам у цій справі коштів на виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009.

При цьому, суд зазначив, що первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання фінансових та господарських операцій за умови відкриття провадження у таких справах, мають зберігатися до ухвалення остаточного рішення по справі.

Разом з тим, суд вказав, що на теперішній час триває судовий розгляд у спорі щодо виплати Позивачам грошової компенсації замість продовольчого пайка у справі № 2а-3554/08 і судом не прийнято остаточне судове рішення, а тому фінансові документи щодо виконання рішення в цій справі повинні були зберігатися у Міністерстві оборони України станом на 2021 рік.

Крім того, суд також зазначив, що Міністерством оборони України пропущено процесуальний строк звернення до суду з цією заявою про поворот виконання судового рішення, оскільки така заява подана 04.09.2014, тоді як відповідні вимоги виникли з часу ухвалення Апеляційним судом Київської області постанови від 01.04.2011, тобто більше ніж через 3 роки після винесення рішення, тобто з порушенням установленого законодавством строку в 1 рік.

При цьому, суд зазначив, що заявник, стверджуючи про несвоєчасне отримання копії зазначеної постанови суду, не надав жодних доказів на підтвердження таких обставин.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити його заяву про поворот виконання судового рішення в цій справі.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог Відповідач зазначає, що виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009 у цій справі ним здійснювалося відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних установ, затвердженому постановою КМУ від 09.07.2008 № 609.

Разом з тим, Апелянт зазначає, що судом надано неналежну оцінку Журналу реєстрації господарських операцій, надісланому Департаментом фінансів Міноборони, в якому зазначено про стягнення з нього коштів на користь ОСОБА_72 , ОСОБА_4 , ОСОБА_73 та інших Позивачів у цій справі.

Також Апелянт посилається на лист відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, яким повідомлено про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009.

При цьому, Апелянт зазначає, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2014 було допущено поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009, у зв`язку з чим з ОСОБА_4 стягнуто та повернуто Міноборони кошти в сумі 39520,00 грн.

Крім того, Апелянт вважає, що ним дотримано строк звернення до суду із заявою про поворот виконання судового рішення в цій справі та зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази своєчасного отримання ним копії постанови Апеляційного суду Київської області від 01.04.2011.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення його заяви про поворот виконання судового рішення.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2021 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від ОСОБА_4 надійшли клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, про розгляд його апеляційної скарги після апеляції Міноборони, про відкладення судового розгляду та продовження строку проведення підготовчого засідання.

Від ОСОБА_7 надійшла заява про продовження строку на подання відзивів, направлення йому та іншим сторонам копій апеляційних скарг та рішень суду першої інстанції

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 клопотання ОСОБА_4 задоволено частково, вирішено перейти з письмового провадження у відкрите судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 07.09.2021 о 14:15 год. і продовжено строк розгляду цієї справи.

ОСОБА_4 та ОСОБА_7 подано відзиви на апеляційну скаргу Міноборони, в яких вони просять залишити таку скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, стверджуючи про безпідставність доводів апелянта щодо здійснення виплат коштів Позивачам на виконання судового рішення в цій справі.

У строк, установлений судом, від інших учасників справи відзиви на апеляційні скарги не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

Обставини, установлені судом першої інстанції.

На підтвердження виконання постанови Бориспільського міськрайнного суду Київської області від 30.01.2009 Міноборони надано суду копію журналу реєстрації господарських операцій Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 28.11.2014.

У судовому засіданні та у поданих до суду поясненнях боржники стверджували про те, що будь-які кошти на виконання вимог постанови Бориспільського міськрайнного суду Київської області від 30.01.2009 їм не надходили.

Нормативно-правове обґрунтування.

Процесуальний інститут повороту виконання судового рішення врегульовано статтею 381 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до зазначеної норми, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз вищенаведених приписів процесуального законодавства надає підстави стверджувати, що метою інституту повороту виконання судового рішення є усунення наслідків скасованого рішення суду. Такий інститут спрямований на створення дієвих та ефективних гарантій дотримання прав та законних інтересів добросовісного боржника в разі виконання визнаного згодом судового рішення як помилковим.

Конституційним Судом України у рішенні від 02.11.2011 у справі № 13-рп/2011 визначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Разом з тим, вирішальною правовою підставою для здійснення повороту судового рішення є скасування чи зміна вищестоящим судом вже виконаних постанов чи рішень, а також реалізація скасованого рішення внаслідок одержання стороною майна. При цьому, передумовою для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про стягнення коштів є встановлення факту перерахування таких коштів згідно рішення суду.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що Апелянт, стверджуючи про виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009 по справі № 2а-56/09 (№ 2а-554/08) шляхом виплати Позивачам відповідних грошових компенсацій замість продовольчих пайків, надав суду лише Журнал реєстрації господарських операцій та лист відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, яким повідомлено про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009.

Жодних бухгалтерських та/або фінансових документів суду надано не було, а надані Апелянтом вищевказані документи не є документами бухгалтерської або фінансової звітності в розумінні чинного законодавства, зокрема Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, та не підтверджують безпосередньо факту переказу та/або зарахування коштів, тобто здійснення фактичних виплат Позивачам.

Тож, доводи Апелянта про те, що виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2009 у цій справі ним здійснювалося відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних установ, затвердженому постановою КМУ від 09.07.2008 № 609, і що здійснення відповідних виплат підтверджуються вищезазначеними документами, колегія суддів відхиляє з огляду на викладене.

Твердження Апелянта про те, що судом першої інстанції надано неналежну оцінку Журналу реєстрації господарських операцій, надісланому Департаментом фінансів Міноборони, в якому зазначено про стягнення з нього коштів на користь ОСОБА_72 , ОСОБА_4 , ОСОБА_73 та інших Позивачів у цій справі, спростовуються матеріалами цієї справи, зокрема мотивувальною частиною оспорюваної Апелянтом ухвали суду.

Аналізуючи доводи Міноборони про те, що платіжні доручення за період з 2008 по 2010 роки у справі № 2а-56/09, згідно з наказом Міністра оборони від 17.06.2013 № 404 «Про затвердження Переліку документів, що утворилися в діяльності Міністерства оборони Збройних Силах України, із зазначенням строків зберігання документів», були знищенні відповідно до актів від 15.02.2012, від 29.03.2013, від 26.09.2014, судова колегія відхиляє як необґрунтовані, оскільки станом на вказані дати (2013-2014 рр.) судове провадження в цій справі тривало і знищення таких документів суперечить вимогам Порядку обліку та зберігання претензійних і позовних документів у Міноборони та Збройних Силах встановлений розділом VIII «Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.12.2016 № 744.

Доводи Апелянта про те, що ним дотримано строк звернення до суду із заявою про поворот виконання судового рішення в цій справі і що в матеріалах справи відсутні докази своєчасного отримання ним копії постанови Апеляційного суду Київської області від 01.04.2011, колегія суддів відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що відповідно до концепції доказування в адміністративній справі, яка закладена у статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, і саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладено обов`язок доказування.

Тож, стверджуючи про несвоєчасне отримання копії Апеляційного суду Київської області від 01.04.2011, Апелянт мав надати суду відповідні докази, які б це підтверджували, зокрема з яких було б можливо достаменно встановити дату отримання ним копії вказаного судового рішення. Втім, таких належних і допустимих, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказів суду не надано.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги Міноборони, судова колегія зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Саме такий правовий підхід закладено у практиці ЄСПЛ, зокрема в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Міноборони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення його заяви про поворот виконання судового рішення.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Міністерства оборони України підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 29 вересня 2021року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

О.Є. Пилипенко