Справа № 2-1559/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2010 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі: головуючого: судді - Середи Л.В.
при секретарі – Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про зобов’язання нарахування і виплати підвищення до пенсії як «дитині війни», -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, посилаючись на те, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 вищезазначеного закону - має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем по справі вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як «дитині війни», не нараховувалося та не виплачувалося в 2009 та 2010 роках, чим порушувалося її право, як людини і громадянина на соціальний захист, внаслідок чого виникла заборгованість по даній виплаті, як «дитині війни» за період з 2009 року по 2010 рік включно. А тому ОСОБА_1, не погоджуючись з такими діями управління Пенсійного фонду в Золотонвському районі, звернулась до суду з вищезазначеним позовом .
Позивач в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглядати за його відсутності.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в судове засідання не з`явився, направивши до суду заперечення проти позову, в якому просив справу слухати у відсутності представника управління Пенсійного фонду та позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фінансове забезпечення на ці цілі було відсутнє, управління не мало законних підстав і можливості виплачувати дану надбавку. Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Так, відповідно до внесених змін, згідно ст. 6 даного закону, дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Тобто, починаючи з 01.01.2008 року всім пенсіонерам, які мають статус «дитина війни» виплачується надбавка в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, відповідно до ст.4 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо соціального захисту дітей війни і здійснює контроль за їх виконанням. Положення про соціальний захист дітей війни повинні бути відображені в програмах діяльності Кабінету Міністрів України, які схвалюються Верховною Радою України . Представник відповідача вважає, що вимоги позивача не можуть бути задоволені оскільки позивач невірно застосовує чине законодавство, зазначаючи, що мінімальна пенсія встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У законодавстві існує прогалина, яка полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися пенсії дітям війни, оскільки мінімальний розмір пенсії, який зазначений в ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовується лише для призначення пенсій відповідно до цього закону.
Суд, вивчивши матеріали справи, ознайомившись із заявою позивача, запереченнями відповідача приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_1 відповідно до норм ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни», що ствердила пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 із штампом «дитина війни», а тому має право на соціальний захист відповідно до норм ст.6 даного Закону, тобто має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. І, як наслідок, внесені в цей Закон зміни протягом 2007-2008 років були в подальшому скасовані рішенням Конституційного суду України. Зокрема в рішенні Конституційного суду України від 09.07.52007 року № 6-рп/2007 Конституційний суд України вирішив, що п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнати таким, що не відповідає Конституції України, тобто є неконституційним.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року роз`яснено, що Закон України «Про державний бюджет України» не має вищої юридичної сили стосовно інших законів. Пункт 5.4. цього рішення зазначає, що Закон про бюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не дає Закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний суд України дійшов висновку , що Законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві і, як наслідок, - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Цим же рішенням Конституційний суд України п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закон України « Про Державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнав неконституційними, тобто такими, що суперечать Конституції України.
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов»язком держави, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів не може бути звужений. Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст і обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України: лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Крім того, Постановою Пленуму Верховного суду України від 13 червня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. А тому, твердження представника відповідача про безпідставність вимог позивача про виплату зазначеного підвищення до пенсії по причині призупинення дії норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» через внесення до неї змін - є безпідставними і нічим не вмотивовані. Враховуючи вищевикладене, та керуючись ч.1,2 ст. 8 Конституції України, в Україні визначається і діє принцип верховенства права , і рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами , які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов»язковими до виконання на території України, - дії, зокрема Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі , яке відповідно до п.п.7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства, безпосередньо має нараховувати і виплачувати пенсії та соціальні виплати, по не нарахуванню та невиплаті позивачці щомісяця підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - є незаконними в період з дня проголошення зазначених вище рішень Конституційного суду України .
Доводи представника відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 % якої мають підвищуватися пенсії дітям війни суд вважає безпідставними. Станом на 9 липня 2007 року розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність . Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Тому, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Слід також зазначити, що Закономи України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачу по справі - управлінню Пенсійного фонду в Золотоніському районі, належить зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 03.09.2010 року включно, та провести виплату недоотриманого нею підвищення до пенсії, як «дитині війни», виплатити здійснювати з розрахунку 30% від мінімальної пенсії за віком щомісяця, з урахуванням вже проведених за цей період виплат.
Суд також вважає, що позовні вимоги в частині зобов`язання управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі в подальшому нараховувати надбавку до пенсії як "дитині війни" на період до кінця 2010 року є безпідставними, так як такий спосіб захисту порушеного права, як зобов`язання вчиняти певні юридичні дії у майбутньому не передбачений чинним законодавством.
На підставі зазначеного та керуючись ст.,ст. 1, 3, 21, 22 ч.2,3 ст.46, ст.56 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.,ст. 17,19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», п.п.6 п.2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, ст., ст. 10, 15, 212, 213, 215, 218, 223 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» - задовольнити частково.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої надбавки до пенсії як «дитині війни» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 03.09.2010 року включно, виходячи з 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вже проведених за ці періоди виплат; у задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Середа Л.В.