Ухвала

28 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 619/3658/19

провадження № 61-11796св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2019 року в складі судді Болибока Є. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 07 липня 2020 року в складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 , мати якої ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарсько-побутовим будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті дідуся ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати якого ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 263,33 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 07 липня 2020 року рішення суду першої інстанції змінено. Визнано за ОСОБА_2 , мати якої ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарсько-побутовим будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . В іншій частині оскаржуване рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судове рішення та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а зустрічний позов задовольнити частково, визнавши за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/12 частини житлового будинку.

Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 липня 2020 року, призначити до судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук