Справа № 2007/1-134/11

Провадження № 1/617/1/21

ПОСТАНОВА

іменем України

30.09.2021 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,

прокурора - Гусєйнова А.П.,

захисників - Боровського С.В., Татаркіна І.О.,

та підсудних - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Харкова, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Мілове Великобурлуцького району Харківської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вовчанського районного суду Харківської області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 , в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_3 , в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_2 , в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що у березні 2011 року (більш точна дата не встановлена), перебуваючи на території м. Харкова, громадянин України ОСОБА_1 ,схилив громадянина України ОСОБА_4 , а також ОСОБА_3 , і ОСОБА_2 , до участі в організованій злочинній групі з метою систематичного здійснення незаконного переміщення осіб через державний кордон України.

Отримавши від вищевказаних осіб добровільну згоду на спільну рольову участь в систематичному здійсненні незаконного переміщення осіб через державний кордон України, безпосередньо ОСОБА_1 був розроблений план спільної злочинної діяльності, з яким були ознайомлені всі учасники цієї організованої злочинної групи і між якими їм були розподілені відповідні ролі.

Так, маючи на меті організацію каналу нелегального переправлення осіб через державний кордон України у напрямку с. Мілове Великобурлуцького району Харківської області - с. Бутирки Валуйського району Бєлгородської області Російської Федерації. ОСОБА_1 доручив функцію пошуку в середовищі нелегальних емігрантів, які прибули з республіки Грузія і інших держав, а також з числа іноземців, що знаходяться за межами України, осіб, які бажають здійснити незаконний перетин державного кордону України, учаснику організованої групи ОСОБА_4 , який дав свою згоду на виконання злочинних вказівок ОСОБА_1 , при цьому визначення плати, а також обговорення всіх деталей переміщення ОСОБА_1 залишив за собою.

Так, ОСОБА_4 , діючи в складі організованої злочинної групи, підшукував відповідних людей з числа осіб грузинської національності, і організовував їм зустріч з ОСОБА_1 , в ході якої останній, виконуючи покладену на нього функцію, обговорював плату за переміщення особи через кордон, виходячи з розрахунку 500 доларів США за одне переміщення, а також обговорював інші особливості переправлення (місце, до якого потрібно доставити, дату переправлення, можливі способи зв`язку в разі виникнення будь-яких екстрених ситуацій, а також можливого повернення на початкове місце відправки). Плата за переміщення через державний кордон України змінювалася в межах від 450 доларів США і вище, з урахуванням витрачених ресурсів.

У разі появи нових осіб, бажаючих бути незаконно переміщеними через державний кордон України ОСОБА_4 повідомляв ОСОБА_1 , який, в свою чергу, по телефону повідомляв про це ОСОБА_3 , а останній при цьому повідомляв ОСОБА_2 і домовлявся з ним про дату переміщення через кордон.

Весь процес незаконного переміщення осіб через державний кордон України здійснювався під керівництвом ОСОБА_1 , який після зустрічі з особою, бажаючою незаконно перетнути державний кордон України, призначав їй місце зустрічі, а також підтримував з нею зв`язок через учасника організованої злочинної групи ОСОБА_4 .

Для здійснення безпосередньої доставки в прикордонну територію на обумовлене місце, розташоване в с. Чугунівка Великобурлуцького району Харківської області, з метою передачі переправлення особи іншому учаснику організованої злочинної групи - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 здійснювали посадку на приналежний ОСОБА_3 автомобіль ВАЗ - 21099 « НОМЕР_1 », після чого під керуванням останнього, разом з переправляємою особою вони слідували в зазначений вище район прикордонній території, де на обумовленому місці в обумовлений час їх очікував ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до єдиної злочинної домовленості, ОСОБА_2 , в зв`язку з відсутністю в останнього особистого транспортного засобу, орендував необхідний йому автомобіль у знайомих йому людей, при цьому з метою забезпечення конспірації незаконної діяльності організованої злочинної групи, приховував від зазначених вище осіб обставини і факт незаконного переміщення осіб через державний кордонів) України. Після того, як відбувалася передача ОСОБА_1 і ОСОБА_3 доставленого ними з метою переправлення через державний кордон України особи, за його подальше переміщення відповідав ОСОБА_2 , який розміщував його в орендованому ним автомобілі, і в подальшому слідував до місця проходження державного кордону України, а саме до відомої йому путівці, що йде біля берегів річки «Козинка», у напрямку руху «с. Мілове Великобурлуцького району Харківської області - с. Бутирки Валуйського району Бєлгородської області Російської Федерації». Також ОСОБА_2 , виконуючи покладені на нього обов`язки учасника організованої злочинної групи, підбирав з числа знайомих йому жителів прикордонного села Бутирки Валуйського району Бєлгородської області людей, здатних допомогти дістатися до потрібного особі, яка переправляється, місця призначення, розташованого на території Російської Федерації.

У разі виникнення необхідності зворотного незаконного переміщення через державний кордон України, тобто з території Російської Федерації на територію України, зазначені дії проводилися під контролем ОСОБА_1 , який в даному випадку самостійно надавав свій контактний номер телефону та після досягнутої домовленості доручав ОСОБА_3 , згідно з раніше розробленого плану, здійснити незаконне переправлення особи з території Російської Федерації на територію України. В такому випадку ОСОБА_3 ставив до відома ОСОБА_4 , який в разі виникнення додаткових питань обговорював їх з переправляємою особою. Крім цього, ОСОБА_3 по телефону домовлявся з ОСОБА_2 , який повинен був організувати доставку особи від місця його знаходження на території Російської Федерації до лінії державного кордону України, при цьому в разі необхідності повинен був залучати знайомих йому жителів прикордонного села Бутирки Валуйського району Бєлгородської області. В даному випадку, після того як незаконно переміщувана через кордон особа була доставлена до лінії державного кордону, ОСОБА_2 в пішому порядку слідував за відомою йому селищною дорогою, що йде біля берегів річки «Козинка» у напрямку руху «с. Мілове Великобурлуцького району Харківської області - с. Бутирки Валуйського району Бєлгородської області», і перебуваючи на території Російської Федерації зустрічав переправляєму через кордон особу, після чого слідував в пішому порядку в зворотному напрямку за вищевказаною селищною дорогою разом з незаконно переправляємою через державний кордон України особою, минаючи встановлені пункти пропуску через державний кордон Україна, де в подальшому, в безпосередній близькості від лінії державного кордону, здійснював посадку в орендований ним автомобіль з метою подальшого слідування до обумовленого місця, розташованому в с. Чугунівка Великобурлуцького району Харківської області.

Там, в обумовлений час на них чекали ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , які далі на приналежному ОСОБА_3 автомобілі марки ВАЗ-21099 « НОМЕР_1 », повинні здійснювати подальшу доставку переправленого особи по території України.

На виконання вищевикладеного злочинного плану 07 вересня 2011 року до громадянина України ОСОБА_4 , в районі залізничного вокзалу «Харків - Пасажирський» (м. Харків, вул. Червоноармійська д. 5) звернувся відомий йому раніше громадянин Грузії ОСОБА_5 , з проханням здійснення за матеріальну винагороду його незаконного переправлення на територію Білгородської області Російської Федерації, а також, в разі необхідності, в зворотному напрямку крім встановлених пунктів пропуску через державний кордон України, в зв`язку відсутністю в останнього документів, що дають йому право на перетин державного кордону.

Після цього ОСОБА_4 , який є членом раніше сформованої ОСОБА_1 організованої злочинної групи, яка здійснює незаконне переміщення осіб через державний кордон України, діючи в рамках єдиного заздалегідь виробленого злочинного плану і відведеної йому ролі, в той же день організував зустріч ОСОБА_5 з ОСОБА_1 для обговорення всіх деталей і особливостей переправлення, в тому числі і вартості послуг з незаконне переміщення через кордон України. При цьому ОСОБА_4 в ході даної розмови не був присутній.

В ході вищевказаної зустрічі 07.09.2011 року ОСОБА_1 , який також є членом вищезазначеної організованої злочинної групи, діючи згідно заздалегідь виробленому злочинному плану і в рамках відведеної йому злочинної ролі, досяг домовленості з ОСОБА_5 про те, що його незаконне переправлення з м. Харкова (Україна) на територію м. Валуйки Бєлгородської області Російської Федерації, а також, в разі необхідності, зворотнього переправлення з м. Валуйки Бєлгородської області Російської Федерації на територію міста Харкова (Україна), обійдеться останньому в 450 доларів США в одну сторону (900 доларів США за переправлення в обидві сторони), які ОСОБА_5 повинен передати ОСОБА_1 безпосередньо перед його переміщенням в район прикордонної території. У зв`язку з даними обставинами, ОСОБА_5 повинен був встановити зв`язок з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в день свого переправлення, а ОСОБА_4 , повинен був організувати повторну зустріч з ОСОБА_1 для виїзду в прикордонну територію.

Після цього ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел організованої групи, звернувся до члена вищезгаданої злочинної групи ОСОБА_3 , який, згідно з відведеної йому ролі в організованій злочинній групі, організовуючи зв`язок і координацію з співучасником, що здійснює безпосереднє незаконне переміщення осіб через державний кордон, а також надавав належний йому автомобіль для доставки незаконно переміщуваних осіб в прикордонну територію та ОСОБА_5 в ході розмови ОСОБА_1 дав вказівку ОСОБА_3 зв`язатися з членом їх організованої злочинної групи ОСОБА_2 , що проживав в прикордонній зоні і згідно відведеної йому злочинної ролі, який здійснював безпосереднє незаконне переміщення осіб через державний кордон України, узгодити час і порядок незаконного переміщення ОСОБА_5 .

Далі ОСОБА_3 , діючи за вказівкою ОСОБА_1 в рамках відведеної йому ролі в організованій злочинній групі, домовився з ОСОБА_2 про те, що незаконне переміщення ОСОБА_5 через державний кордон України має відбутися 11.09.2011 року. При цьому, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 повинні були доставити ОСОБА_5 в с. Чугунівка Великобурлуцького району Харківської області, де в обумовлений час передати його ОСОБА_2 для подальшого переміщення. Крім того, ОСОБА_2 повинен був підшукати автомобіль для доставки ОСОБА_5 до лінії державного кордону України.

Після цього, 11.09.2011 року ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 , діючи в рамках єдиного злочинного умислу і організованої злочинної групи, згідно із заздалегідь виробленого плану і досягнутої домовленості, перебуваючи в районі залізничного вокзалу «Харків - Пасажирський» м. Харкова, забрали ОСОБА_5 , і здійснивши посадку на приналежний ОСОБА_3 автомобіль марки «ВАЗ 21099». держ. номер « НОМЕР_1 », під керуванням останнього, пройшли в район пункту пропуску через державний кордон України «Чугунівка» Великобурлуцького району Харківської області. При цьому, по шляху проходження ОСОБА_5 передав ОСОБА_1 раніше обумовлену суму в розмірі 3600 грн. за його незаконне переміщення через державний кордон України.

11.09.2001 року ОСОБА_2 , згідно з раніше виробленим планом, діючи в рамках організованої злочинної групи і відведеної йому ролі, орендував у раніше знайомого йому ОСОБА_6 автомобіль марки «ВАЗ 2110» держ. номер « НОМЕР_2 », на якому планував доставити ОСОБА_5 до лінії державного кордону України. При цьому ОСОБА_2 не посвятив ОСОБА_6 в свій злочинний задум і не повідомив йому про мету, з якою буде використаний належний йому автомобіль.

В той же день, згідно з отриманими від ОСОБА_3 вказівкам, ОСОБА_2 прибув в обумовлене місце для зустрічі з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_5 .

Далі, ОСОБА_2 отримавши від ОСОБА_1 заздалегідь обумовлений матеріальну винагороду в розмірі 3000 російських рублів, і 150 українських гривень, спільно з ОСОБА_5 здійснили посадку на приналежний його братові, громадянину України ОСОБА_6 , автомобіль марки «ВАЗ 2110», і попрямували в прикордонну територію на околицю с. Мілове Великобурлуцького району Харківської області для подальшого здійснення незаконного переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України.

Зупинивши автомобіль на прикордонній території в безпосередній близькості від лінії проходження державного кордону, ОСОБА_2 , продовжуючи реалізовувати заздалегідь вироблений злочинний план організованої злочинної групи, діючи в рамках відведеної йому ролі, в пішому порядку у напрямку руху «с. Мілове (Україна) - с. Бутирки (РФ) », здійснив переправлення ОСОБА_5 на територію РФ в обхід встановлених пунктів пропуску через державний кордон України. Далі ОСОБА_2 , перебуваючи на території РФ, передав його невстановленій особі на ім`я « ОСОБА_7 », який на належному йому автомобілі марки «ВАЗ 21099» забезпечив переміщення ОСОБА_5 від лінії державного кордону Російської Федерації до м. Валуйки Бєлгородської області.

Крім цього, 12.09.2011 року ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_1 з проханням здійснити його зворотну незаконну переправу з території РФ на територію України, згідно з умовами, що вказані раніше, перед його незаконним переправленням в Російську Федерацію. ОСОБА_1 , продовжуючи діяти в рамках організованої злочинної групи за заздалегідь виробленого плану, дав свою згоду на пропозицію ОСОБА_5 і зв`язався зі своїм співучасником ОСОБА_3 , при цьому давши останньому вказівку встановити зв`язок з ОСОБА_2 , що проживав в прикордонній зоні і, згідно відведеної тому злочинної ролі, який здійснював безпосереднє незаконне переміщення осіб через державний кордон України, узгодити час і порядок незаконного переміщення ОСОБА_5 .

12.09.2011 року ОСОБА_2 , діючи в рамках відведеної йому ролі в організованій злочинній групі, діючи відповідно до раніше виробленого плану і вказівок ОСОБА_3 , перетнув державний кордон України, і переслідував в раніше обумовлене місце, розташоване на околиці с. Бутирки Валуйського району Бєлгородської області, отримав від відомого йому раніше невстановленої особи на ім`я « ОСОБА_7 » ОСОБА_5 , з метою його подальшої незаконної переправки на територію України.

Далі ОСОБА_2 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний план і діючи в складі злочинної групи, слідуючи за напрямом «с. Бутирки (РФ) - с. Мілове (Україна)», здійснив незаконне переправлення громадянина Грузії ОСОБА_5 на територію України. Перебуваючи вже на території України, вони прослідували до орендованого ОСОБА_2 автомобілю марки «Москвич», державний номер « НОМЕР_3 », який знаходився в безпосередній близькості від лінії проходження державного кордону України, де здійснили посадку в нього. Потім, ОСОБА_2 , разом з ОСОБА_5 , попрямував до обумовленого місця передачі останнього ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , які очікували їх в орендованому ОСОБА_1 автомобілі марки «ВАЗ 21099» державний номер « НОМЕР_4 » в с. Чугунівка Великобурлуцького району Харківської області. Прибувши туди, ОСОБА_2 здійснив передачу ОСОБА_5 ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , отримавши при цьому від ОСОБА_1 заздалегідь обумовлену його частку прибутку в розмірі 2500 російських рублів.

Однак, 12.09.2011 року близько 10 години 40 хвилин на в`їзді в с. Приколотне Великобурлуцького району Харківської області, на автодорозі Т-2104 (м. Харків - с. Чугунівка Великобурлуцького району Харківської області), в 23-х км від лінії державного кордону України ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , а також переправлений ними громадянин Грузії ОСОБА_5 , були виявлені співробітниками УБОЗ ГУ МВСУ в Харківській області та ГО БКОЗ УСБУ в Харківській області, в результаті чого, злочинні дії вищевказаних осіб були виявлені, а самі особи були доставлені в ОПС «Вільхуватка» для дачі пояснень.

Крім того, приблизно о 11 годині 00 хвилин, біля свого будинку, за місцем проживання: АДРЕСА_4 , військовослужбовцями Державної прикордонної служби України було виявлено та затримано ОСОБА_2 , який слідуючи в районі інформаційно-попереджувального знаку № 279, здійснив незаконне переміщення ОСОБА_5 через державний кордон України.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, вчинене повторно, з корисливих мотивів, організованою групою; дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України - сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, а також наданням засобів, вчинене повторно, з корисливих мотивів, організованою групою; дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене повторно, з корисливих мотивів, організованою групою.

До закінчення судового розгляду підсудні звернулися до суду із клопотаннями про звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, та закриття кримінальної справи. Зазначили, що вони підлягають звільненню від кримінальної відповідальності, оскільки строк давності притягнення їх до кримінальної відповідальності минув, оскільки з дня вчинення інкримінованого їм злочину 12.09.2011 року сплинуло десять років, перебіг строку давності не переривався, вони від досудового слідства або суду не ухилялися, у розшук не оголошувалися.

Захисники підтримали клопотання підсудних, вважаючи їх обґрунтованими.

Прокурор під час судового засідання не заперечував проти звільнення підсудних від кримінальної відповідальності та закриття справи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.

Підсудним з боку суду було роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та вони підтвердили, що не заперечують проти закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав.

Підсудні пояснили, що суть обвинувачення їм зрозуміло, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінальної справи вони заявляють без будь-якого примусу, на ухваленні по справі обвинувального чи виправдувального вироку не наполягають, усвідомлюють наслідки закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав. Раніше до кримінальної відповідальності вони не притягувалися.

Заслухавши думку з`явившихся учасників судового провадження та перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання сторони захисту підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 282 КПК України (1960 року), якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підставі для закриття справи, передбачені п. п. 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 ст. 6 і ст. ст. 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.

Частиною 2 ст. 11-1 КПК України (1960 року) встановлено, що суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину, і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України, є тяжким злочином, який карається позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

Як встановлено під час судового розгляду, підсудні в рамках вказаної кримінальної справи у розшук не оголошувалися, раніше несудимі, відомості про їх судимості після інкримінованого злочину відсутні, злочин вчинений ними вперше.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Крім того, у постанові від 12.11.2019 року по справі № 566/554/16-к Верховний Суд зробив висновок, що визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та здійснюється незалежно від визнання своєї вини у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень закрити кримінальне провадження.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою, обвинуваченого, підсудного закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні підсудного від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав підсудного, що є недопустимим. Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

За таких обставин клопотання сторони захисту підлягають задоволенню, оскільки наявні передбачені кримінальним законом підстави та умови звільнення підсудних ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року за № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, відшкодування судових витрат тощо.

Запобіжні заходи відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд, підлягають скасуванню.

Судові витрати по кримінальній справі - відсутні.

Долю речових доказів по кримінальній справі суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України (1960 року).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7-1, 11-1, 81, 282 КПК України (1960 року), ст. 49 КК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України на підставі ст. 49 КК України.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України на підставі ст. 49 КК України.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України на підставі ст. 49 КК України.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - закрити на підставі ст. ст. 11-1, 282 КПК України (1960 року).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд - скасувати.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді підписки про невиїзд - скасувати.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд - скасувати.

Арешт з цінностей та іншого майна, належного ОСОБА_1 , накладений постановою старшого слідчого СВ УСБ України в Харківській області від 22.09.2011 року - скасувати.

Арешт з цінностей та іншого майна, належного ОСОБА_3 , накладений постановою старшого слідчого СВ УСБ України в Харківській області від 26.09.2011 року - скасувати.

Арешт з цінностей та іншого майна, належного ОСОБА_2 , накладений постановою старшого слідчого СВ УСБ України в Харківській області від 22.09.2011 року - скасувати.

Речові докази - мобільний телефон фірми «Nokia» моделі «11101» imei: НОМЕР_5 (CODE НОМЕР_6 ), з встановленою в ньому сім картою мобільного оператора «Life» НОМЕР_7 (тел. НОМЕР_8 ); мобільним телефон фірми «Nokia» моделі «1112» imei: НОМЕР_9 (CODE НОМЕР_10 ), з встановленою в ньому сім картою мобільного оператора «Life» НОМЕР_11 (тел. НОМЕР_12 )»; мобільний телефон фірми «Samsung» моделі «SGH-C240» imei: НОМЕР_13 ; з встановленою в ньому сім картою мобільного оператора «Київстар» (Base Card) НОМЕР_14 (тел. НОМЕР_15 ); мобільний телефон фірми «Motorola» моделі «WX181» imei: НОМЕР_16 ; з встановленою в ньому сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_17 (тел. НОМЕР_18 ); мобільний телефон фірми «Nokia» моделі «1280», imei: НОМЕР_19 (CODE НОМЕР_20 ); з встановленою в ньому сім картою мобільного оператора «МТС» НОМЕР_21 (тел. НОМЕР_22 ); мобільний телефон фірми «Nokia» моделі «2600» imei: НОМЕР_23 ; з встановленою в ньому сім картою мобільного оператора «Київстар» (Асі Card) НОМЕР_24 (тел. НОМЕР_25 ) - передані на відповідальне зберігання в кімнату для зберігання речових доказів УСБУ в Харківській області - повернутим законним володільцям.

Речові докази - стенограми роздруковані з лазерного оптичного диска: DVD-R, фірми «RiData», з написом виконаним рукописним способом «Одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят одна \ ГВ" К "не Таємно 08.11.11», а також джерело доказів - лазерний оптичний диск формату DVD-R, фірми «RiData», з написом виконаним рукописним способом « +1951 \ ГВ" К "не Таємно 08.11.11», отриманим 16.11.2011 року з ГО БКОЗ УСБУ в Харківській області, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи - зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Речові докази - грошові кошти, в сумі 2500 російських рублів, що складаються з купюр номіналом сто російських рублів (серії ТЗ 0290112; Е0 7542281; Кя 1124419; ЕЗ 5608168; аг 8585823), а також купюр номіналом 1000 російських рублів (серії кЕ 2366426; Ьх 4247134), передані на зберігання в УСБУ в Харківській області - передати в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду впродовж 7 (семи) діб, шляхом подачі апеляції через Вовчанський районний суд Харківської області.

Головуючий - суддя -