Справа № 314/5706/19

Провадження № 2/314/161/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2021 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючий суддя Кононенко І.О., секретар судового засідання Билименко Т.В., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження з повідомленням ( викликом ) сторін цивільну справу № 314/5706/19 за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів ,

встановив:

У грудні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся із вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначено , що 15 серпня 2002 року на підставі розписки відповідачка ОСОБА_2 отримала безпідставно грошові кошти у сумі 2500 доларів США, оскільки обіцяла переоформити на позивача земельну ділянку площею 7,1800 га, розташованої на території Антонівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, якою почав користуватися позивач. Однак переоформлення не зробила, із-за судових спорів з позивача стягуються збитки за користування цією землею, тому просив стягнути на підставі ст.. 469 ЦК України 1963 року безпідставно отримані кошти в еквіваленті до національної валюти 69 212,75 грн. Сторона відповідача позов не визнала , у відзиві зазначили , що в інших судових спорах вже надавалася оцінка зазначеній розписці.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, зокрема із постанови апеляційного суду від 05.11.2019 року у справі 314/3659/15-ц, яка має преюдиціальне значення, що 15 серпня 2002 року на підставі розписки відповідачка ОСОБА_2 отримала грошові кошти у сумі 2500 доларів США від позивача. Із змісту розписки вбачається , що відповідач за вказану послугу передає право користування на необмежений строк земельну ділянку який належить їй на праві приватної власності (акт зареєстрований під № 2986) , коли знову буде дозволено комерційні угоди , вищевказану землю, вважати власністю позивача. 26 грудня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір міни земельної ділянки, за умовами якого остання обміняла земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 7,1800 га вартістю 79361 грн. на дві тонни пшениці вартістю 800 грн. 04 червня 2010 року на підставі зазначеного договору міни ОСОБА_1 отримав на своє ім`я державний акт про право власності на земельну ділянку, яка розташована: Антонівська сільська рада, Вільнянський район, Запорізька область, за межами населеного пункту, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору міни недійсним, приведення сторін у первісний стан та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 01 лютого 2012 року скасовано рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 березня 2011 року, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним договір міни земельної ділянки від 06 грудня 2012 року, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В іншій частині позову відмовлено. Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 серпня 2012 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 19 грудня 2013 року про виправлення описки, рішення апеляційного суду Запорізької області від 01 лютого 2012 року в частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Позов в цій частині задоволено, державний акт про право власності на земельну ділянку, який виданий на ім`я ОСОБА_1 , визнано недійсним.Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06 серпня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 жовтня 2013 року, задоволено частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості пшениці та безпідставно набутих коштів за недійсним правочином та стягнуто з неї на його користь вартість двох тон пшениці у розмірі 800 грн. Укладення договору міни земельної ділянки, який визнаний судом недійсним, призвело до користування ОСОБА_1 земельною ділянкою без достатньої правової підстави з 26 грудня 2002 року по 01 жовтня 2012 року. При цьому апеляційний суд в постанові від 05.11.2019 року при стягненні збитків з ОСОБА_1 взяв до уваги у тому числі факт отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 15 серпня 2002 року грошових коштів у сумі 2500 доларів США, що еквівалентні 13225 грн., та врахував цю суму.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення позову, оскільки ця сума вже була врахована апеляційним судом.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про відмову у позові, керуючись ст.ст. ст. ст. 10, 11, 57-65, 88, 208, 212-214, 216, 223 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Іван Олександрович Кононенко

30.09.2021