Справа № 691/177/21

Провадження № 2/691/311/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участю секретаря судових засідань Сидоренко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ :

20.09.2021 року заочним рішенням Городищенського районного суду Черкаської області було задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 (тридцять вісім тисяч ) гривень 00 копійок боргу за договором позики.

До ухвалення рішення по справі, а саме до закінчення судових дебатів, в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 заявив клопотання про наявність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та повідомив, що докази, які підтверджують зазначені витрати, будуть надані суду у строки в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

24.09.2021 року від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшла заява про відшкодування судових витрат та документи щодо витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем. Просив ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати - витрати позивача на правову допомогу в розмірі 12000 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 908 гривень.

Суд, в порядку ч. 4 ст. 270 ЦПК України, не вважає за необхідне викликати сторони в судове засідання для вирішення вказаного питання.

Дослідивши надану представником позивача заяву та докази, якими він її обґрунтовує свої вимоги, суд вважає наступне.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Представником позивача надано до заяви договір про надання правової допомоги від 07.09.2021 року укладений між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Новік В.І., акт № 1 від 20.09.2021 року прийому наданих послуг до договору про надання правової допомоги № б/н від 07.09.2021 року з розрахунком обсягу наданих послуг, які складають 6 годин: на надання юридичної консультації витрачено 1 година, на підготовку до участі у судовому засіданні, участь у судовому засіданні Городищенського районного суду Черкаської області 5 годин 00 хвилин. Розмір адвокатського гонорару за годину роботи, за взаємною домовленістю сторін, становить 2000 гривень 00 копійок, 6 годин 00 хвилин х 2000 гривень 00 копійок = 12000 гривень 00 копійок. Також надано квитанцію до прибуткового касового ордера № 10 від 07.09.2021 року про прийняття адвокатом Новік В.І. від ОСОБА_1 суми 12000 гривень 00 копійок.

Крім того, позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 908 гривень 00 копійок, що підтверджується квитанцією № 0.0.2023094548.1 від 19.02.2021 року.

Таким чином, представником позивача своєчасно було подано заяву в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України та своєчасно надано суду документи щодо понесених судових витрат після ухвалення судового рішення.

Дослідивши надані представником позивача документи, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року, в п. 88 Рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», зазначено, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат позивача на правничу допомогу, суд вважає, що адвокатом Новіком В.І. при поданні розрахунку не були дотримані вимоги вищенаведених норм Закону та практика Європейського суду з прав людини. Так, суд не погоджується з тим, що на надання юридичної консультації позивачу, адвокатом була витрачена одна година, оскільки на стадії підготовки позовної заяви та подачі її до суду інтереси позивача в справі представляв інший адвокат і, на думку суду, саме від нього позивач отримала всю необхідну інформацію, пов`язану з предметом спору. Підготовче судове засідання в справі, згідно телефонограми позивача, відбулося, взагалі без позивача та її представника. В процесі судового розгляду, предмет позову, його підстави та процесуальна поведінка сторони позивача не змінювалися. Тобто, адвокат Новік В.І. не навів суду обставин та не надав доказів, які б підтвердили необхідність та зазначену адвокатом тривалість наданої позивачу консультації.

Щодо розрахунку в частині підготовки адвоката до участі у судовому засіданні та на участь у судовому засіданні Городищенського районного суду Черкаської області, ним було витрачено п`ять годин, то враховуючи складність справи, яка не відноситься до складних, кваліфікацію і досвід адвоката, який, щонайменше, з червня 2012 року займається адвокатською діяльністю,що підтверджується договором про надання правової допомоги № б/н від 07.09.2021 року, тривалість єдиного судового засідання в якому брав участь в порядку відео конференції адвокат Новік В.І. 20.09.2021 року, та яке, згідно журналу тривало з 09:14:54 до 10:10:13 (менше години), суд вважає, що останній не довів та не підтвердив належними доказами, що для надання зазначених вище послуг, йому необхідно було витратити п`ять годин часу.

Згідно акту № 1 від 20.09.2021 року прийому наданих послуг до договору про надання правової допомоги № б/н від 07.09.2021 року, розмір адвокатського гонорару за годину роботи, за взаємною домовленістю сторін, становить 2000 гривень 00 копійок. Іншого обґрунтування розміру адвокатського гонорару за годину роботи, окрім «…за взаємною домовленістю сторін…», адвокатом до заяви не додано.

Беручи до уваги наведене та виходячи з системного аналізу зазначеного вище національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, згідно яких відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, більше того, розумний характер їх розміру, суд вважає, що стороною позивача не доведено та не підтверджено належними доказами, що розмір гонорару за годину роботи адвоката в 2000 гривень, в даній справі, відповідає критерію «розумного характеру».

Крім того, в підтвердження оплати позивачем ОСОБА_1 наданих адвокатом Новіком В.І. послуг, останнім до заяви було додано квитанцію до прибуткового касового ордера № 10 від 07.09.2021 року, згідно якої він прийняв від ОСОБА_1 12000 гривень 00 копійок на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 07.09.2021 року. Однак, суд не вважає зазначену квитанцію належним доказом розрахунків позивача з адвокатом, з наступних підстав.

За змістом пункту 1.2 постанови правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року, № 637, касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

Бланк прибуткового касового ордера (форма № КО-1, далі - ПКО) затверджено «Положенням про ведення касових операцій в Україні» від 15.12.2004 року № 637 (далі - положення) є первинним документом, який використовується для оформлення надходжень грошових коштів у касу підприємства.

Даний документ має дві частини: «корінець» ПКО і відривна квитанція до ПКО. Обидві частини цього документа обов`язково підписуються касиром підприємства або особою, що здійснює його функції і головним бухгалтером підприємства. Після чого документ скріплюється печаткою підприємства.

Після отримання готівки до каси підприємства відривна квитанція видається особі, яка здійснила це внесення. «Корінець» ПКО залишається в касі підприємства і обов`язково реєструється в журналі прибуткових і видаткових касових документів.

Обов`язковими реквізитами при заповненні «корінця» і відривної квитанції цього бланка є: назва підприємства, податковий код підприємства, порядковий номер документа, дата складання документа, кореспондуючий рахунок бухгалтерського обліку, що використовується при проведенні даної операції, сума, яка вноситься до каси підприємства (проставляється цифрами), найменування організації або прізвище, ім`я та по батькові того, від чийого імені вноситься готівка в касу підприємства, сума прописом (дублюється отримана сума прописом), назва документа, на підставі якого вноситься готівка, підписи уповноважених на це осіб (касира підприємства або особи, що здійснює його функції і головного бухгалтера підприємства).

Подана адвокатом квитанція до прибуткового касового ордера № 10 від 07.09.2021 року, не може бути взята судом до уваги, оскільки зазначений бухгалтерський документ не містить всіх обов`язкових реквізитів, передбачених положенням, зокрема, податкового коду підприємства, кореспондуючого рахунку бухгалтерського обліку, що використовується при проведенні даної операції, печатки адвоката.

Таким чином, суд вважає, що сторона позивача не надала належні докази на підтвердження реальності, необхідності та розумності розміру витрат, понесених позивачем на правову допомогу, а тому у її відшкодуванні слід відмовити.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При ухваленні рішення, суд не вирішував питання розподілу судових витрат, у тому числі - судового збору.

У відповідності до ч. 1, ч 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908 гривень 00 копійок, що підтверджується квитанцією № 0.0.2023094548.1 від 19.02.2021 року.

Оскільки позов задоволений в повному обсязі, тому сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 .

Таким чином, заява представника позивача - адвоката Новіка В.І. підлягає до часткового задоволення, а саме: в частині стягнення судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», п. 95 Рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 року, п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», ст. ст. 12, 81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Заяву адвоката Новік Владислава Ігоровича - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_3 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок у відшкодування сплаченого судового збору.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. О. Черненко