Справа № 456/4000/21

Провадження № 1-кп/456/484/2021

УХВАЛА

судового засідання

29 вересня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді         ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 

прокурорів ОСОБА_3 

ОСОБА_4 

обвинуваченого ОСОБА_5 

захисника ОСОБА_6 

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021141130000309 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України.

В судовому засіданні прокурор просить суд продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , оскільки такий строк закінчується 11.10.2021 р.. Вважає, що на даний час ризики, передбаченіст. 177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, зібрані у кримінальному провадженні докази є вагомими і допустимими та будуть у подальшому досліджені у судових засіданнях Стрийського міськрайонного суду. Вказане свідчить про те, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення. Також, вважає, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, та потерпілу, які в судовому засіданні ще не допитувались. Окрім того, вказав, що обвинувачений після вчинення кримінального правопорушення, не надав необхідну першочергову допомогу потерпілому, не викликав швидку допомогу, а навпаки після скоєного кримінального правопорушення покинув місце події та межі Львівської області. Застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів не в змозі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а відтак слід продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 проти заявленого клопотання заперечили. В свою чергу адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про відмову в задоволенні клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заміну такого на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на те, що жодні з наведених в клопотанні прокурора ризиків, нічим не підтверджені та голослівні. Окрім того, не доведено що обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на свідків чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений має постійне місце проживання, проживає з дружиною та малолітніми дітьми, характеризується позитивно, не має наміру переховуватись від суду. Зобов`язується з`являтись на перший виклик суду. А тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є співмірним з існуючими ризиками, та зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків.

Потерпіла ОСОБА_7 та представник потерпілого адвокат ОСОБА_8 , в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3ст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При вирішенні клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу, суд враховує вимогист. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод іст.12 КПК України, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику,або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення..

За змістомст. 199 КПК Українипідставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Як вбачається з матеріалів справи: ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18.05.2021 року обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому ухвалами суду такий запобіжний захід було продовжено.

Підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Суд не вправі на даному етапі судового розгляду оцінювати докази, які прокурором не долучалися до матеріалів кримінального провадження так і не вправі оцінювати покази свідків без оцінки доказів в сукупності. На даному етапі суд тільки встановлює наявність чи відсутність ризиків передбаченихст.177 КПК Українидля вирішення підставності продовження чи не продовження обвинуваченому запобіжного заходу і не вправі досліджувати докази по справі.

Наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.

Окрім того суд бере до уваги, те що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років, офіційно до затримання не був працевлаштований, що свідчить про відсутність у нього соціально - стримуючих факторів, може незаконно впливати на потерпілу та свідків вчинення кримінального правопорушення, а тому з метою запобігання спробам обвинуваченому вчиняти вказані дії та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, клопотання слід задоволити.

Наведені дані про особу обвинуваченого, який ранішене судимий, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, являється учасником бойових дій не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом на даному етапі не встановлено.

Суд не бере до уваги доводи захисника про те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами.

Зі змісту ст.197КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею чи судом в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З врахуванням наведеного та особи обвинуваченого ОСОБА_5 , тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану його здоров`я, суд відхиляє клопотання захисника обвинуваченого про зміну ОСОБА_9 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вважає таке недостатньо обґрунтованим, виходячи з існуючих на даний час ризиків, вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігти можливості настання таких ризиків, відтак, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави на підставі ч.4ст.183 КПК України.

Керуючись ст. 176-178, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт- відмовити.

Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, а саме до 28 листопада 2021 року включно.

Копію ухвали вручитипрокурору, обвинуваченому ОСОБА_5 та скерувати для відома та виконання уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

   Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення. 

Головуючий суддя    ОСОБА_1