САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-1779/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 серпня 2010 року         Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                         Маштак К.С.

    при секретарі                             Бакум І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про поновлення пропущеного строку, встановлення надбавки до пенсії за віком, перерахунку пенсії, та стягнення щомісячно не нарахованої та не сплаченої соціального допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2010 року позивач звернулась з позовом до Управління пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про поновлення пропущеного строку, встановлення надбавки до пенсії за віком, перерахунку пенсії, та стягнення щомісячно не нарахованої та не сплаченої соціального допомоги.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що маючи статус дитини війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки у підвищеному розмірі. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - визнано неконституційним.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 липня 2004 року №2195-ІУ викладено в новій редакції. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, яким було змінено редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - визнано неконституційним.

Враховуючи те, що рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення, що призупиняли дію та змінювали редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення, відповідач зобов’язаний був здійснити виплати належної позивачу допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком в 2007 – 2009 роках, що стало причиною її звернення до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та просила суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі, оскільки нарахування позивачеві проводилися відповідно до діючих нормативних актів, зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а розрахунок щомісячного довічного утримання особам, які мають статус «діти війни» до 01.01.2008 року не було передбачено жодним законодавчим актом, у тому числі і самим Законом України «Про соціальний захист дітей війни», яким не було визначено величину мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «дітей війни». Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Застосування цього розміру для визначення надбавок, підвищень до пенсій, розмірів допомоги цим Законом не передбачено. Крім того, представник відповідача також зазначив, що Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі  позивачу з 01.01.2008 року нараховані щомісячні суми підвищення пенсій як «дитині війни» відповідно до Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів», і на цей час в такому ж розмірі і продовжують нараховуватися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України від 18.11.2004 р. № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни», Законом України від 19.12.2006 р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України від 31.07.2008 р. № 341-VI «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року дітям війни повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі позивачу нараховані щомісячні суми підвищення пенсій як «дитині війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів» і на цей час продовжують нараховуватися у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно якої підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року – 48,1 гривень, з 1 липня 2008 року – 48,2 гривень, з 1 жовтня 2008 року – 49,8 гривень. У відповідності до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Законом України від 19 грудня 2006р. №489-V «Про Державний бюджет України на 2007р.», зокрема п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 встановлено, що у 2007 р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007р. положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» щодо зупинення дії на 2007р. статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - визнані неконституційними.  

Згідно п/п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 липня 2004 року №2195-ІУ викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 п/п.2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI - визнано неконституційним.  

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому суд приходить до висновку, що на підставі рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року – позивач мав право на виплату підвищення до пенсії за віком як дитина війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в 2007 році у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а на підставі Рішення Конституційного суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року – позивач мав право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком в 2008 році у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а ненарахування позивачу відповідачем такого підвищення пенсії за цей період порушує права позивача, гарантовані ст. 46 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у зв’язку з чим вони підлягають захисту в судовому порядку.

Розглядаючи позовні вимоги про зобов’язання до нарахування щомісячної надбавки до пенсії за 2009 рік, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року Кабінету Міністрів України надане право встановлювати у 2009 році розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. На виконання зазначеної норми Закону Кабінетом Міністрів не приймалося окремої постанови щодо встановлення у 2009 році розмірів підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «діти війни», а чинною залишається постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно якої підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року – 48,1 гривень, з 1 липня 2008 року – 48,2 гривень, з 1 жовтня 2008 року – 49,8 гривень.

Разом з тим, зазначена норма ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» передбачає встановлення розмірів лише тих виплат, критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. За таких обставин, дія цієї норми не може поширюватися на спірні правовідносини, тому як розмір щомісячної надбавки до пенсії згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” встановлюється з розміру мінімальної пенсії за віком.

Оскільки Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» не було встановлено жодних обмежень щодо виплати підвищення пенсії на 30% у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому у 2009 році вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсій дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», обчислювався виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, нарахування та виплата підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, у 2009 році мала здійснюватися відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому посилання представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни", не можуть бути підставою для порушення права позивача на виплату підвищення пенсії за цей період, оскільки незалежно від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на соціальні виплати, Конституцією України, зокрема її ч. 2 cт. 3, гарантовано, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а ст. 46 Конституції  України гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.  

Враховуючи, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України в редакції Закону України від 18 лютого 2010 року, спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат розглядаються в порядку цивільного судочинства, тому до цих правовідносин застосовується загальний трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, в зв’язку з чим позивачем не пропущений строк звернення до суду із позовними вимогами.

Разом з цим, розглядаючи заявлений позивачем спосіб захисту його порушенних прав, суд враховує положення ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України, згідно якої до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у вказаних спірних правовідносинах, а також передбачену законодавством можливість застосування в якості судового захисту цивільного права прийняття судом рішення про визнання права та зобов’язання відповідача вчинити конкретні дії, суд вважає, що позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про поновлення пропущенного строку, встановлення надбавки до пенсії за віком, перерахунку пенсії та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги – підлягають частковому задовленню.

Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішеннями Конституційного Суду України  № 6 рп/2007 від 09.07.2007 р., та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст. ст. 3, 4, 10, 57, 88, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про поновлення пропущенного строку, встановлення надбавки до пенсії за віком, перерахунку пенсії та стягнення щомісячно не нарахованої та не сплаченої соціальної допомоги – задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, що полягають в порушенні вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щодо перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії з урахуванням належної позивачу надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в  Самарському районі  м. Дніпропетровська провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року - включно, за виключенням сум, які раніше були їй виплачені за ці періоди.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 судові витрати, 51,00 гривня сплаченого судового збору та 120,00 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього в сумі 171 (сто сімдесят одна) гривня 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя:                                                                                    К.С. Маштак

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-1779/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

09 серпня 2010 року         Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                         Маштак К.С.

    при секретарі                             Бакум І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про поновлення пропущеного строку, встановлення надбавки до пенсії за віком, перерахунку пенсії, та стягнення щомісячно не нарахованої та не сплаченої соціального допомоги, - 

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про поновлення пропущенного строку, встановлення надбавки до пенсії за віком, перерахунку пенсії та стягнення щомісячно не нарахованої та не сплаченої соціальної допомоги – задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, що полягають в порушенні вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щодо перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії з урахуванням належної позивачу надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в  Самарському районі  м. Дніпропетровська провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року - включно, за виключенням сум, які раніше були їй виплачені за ці періоди.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 судові витрати, 51,00 гривня сплаченого судового збору та 120,00 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього в сумі 171 (сто сімдесят одна) гривня 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя:                                                                                    К.С. Маштак