Справа 2-7641/10р.
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
29 жовтня 2010 року м. Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді……………………Кобаль М.І.
при секретарі………………………….Коваленко О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шахтарська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ ШВТО «ШАТР» про стягнення компенсації за невикористану відпустку,-
Встановив:
01.10.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ ШВТО «ШАТР» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, мотивуючи свої позовні вимоги наступним: з 01.07.2005 року позивач перебував у трудових відносинах з ВАТ ШВТО «ШАТР», в якості виконавчого директора - юриста, та 14.11.2007 був звільнений відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, - за згодою сторін. За період з 01.07.2005 року по 14.11.2007 року відпустка позивачеві не надавалася, та на момент його звільнення компенсація за невикористану відпустку виплачена не була, по причині відсутності грошових коштів на підприємстві. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за невикористану відпустку за період з 01.07.2005 року по 14.11.2007 року, складає – 4 307,66 грн. Також позивач зазначив, що відповідач окрім заборгованості за невикористану відпустку, має сплатити нараховану суму індексу інфляції та три відсотки річних від простроченої суми. Позивач не зміг скористатися відпусткою з причини ненадання її керівником, в зв’язку з необхідністю виконувати покладені на нього обов’язки та відсутності робітника, який би міг його замінити. З причини не надання відпустки позивач не зміг належним чином відпочити та оздоровитися, таким чином позивач вважає, що відповідач спричинив йому моральну шкоду в розмірі 4 000 грн.
На попередньому судовому засіданні позивач доповнив свої позовні вимоги та зазначивши, що відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкротом» кошти, отримані від продажу майна банкрота, витрачаються на задоволення вимог кредитора, в першу чергу на витрати пов’язані з провадженням по справі про банкротство та витратами ліквідаційної комісії, а саме: витрати арбітражного управляючого, пов’язаними з утриманням та зберіганням майнових активів банкрота та витрати на оплату праці арбітражних управляючих, таким чином позивач вважає, що в першу чергу повинна бути відшкодована заборгованість перед працівником, в його випадку це заборгованість за невикористану відпустку нараховану суму інфляції та 3 % річних а також моральну шкоду.
Позивач до судового засідання не з’явився, але до початку розгляду справи по суті надав до суду заяву в якій свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Справу просив розглянути без його участі, просив винести заочне рішення.
Відповідач до судового засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки. Причини неявки відповідач суду не повідомив. Відповідно до ст.. 224 ЦПК України, суд виносить заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо проти цього не заперечує позивач. Суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності відповідача.
Судом під час розгляду справи встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини: 01.02.2002 року постановою господарського суду Донецької області № 5/155 Б від 01.02.2002 року підприємство ВАТ ШВТО «ШАТР» було визнано банкротом та введена ліквідаційна процедура.
Відповідно до п. 4 ст. 31 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкротом» передбачено, що арбітражний управляючий має право долучати, для забезпечення своїх повноважень договірних засадах осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника.
З 01.07.2005 року ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ВАТ ШВТО «ШАТР», та працювала в якості виконавчого директора – юриста, та 14.11.2007 був звільнений відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, - за згодою сторін ( наказ № 05 від 01.07.2005 року). За період з 01.07.2005 року по 14.11.2007 року відпустка відповідачеві не надавалася, та на момент його звільнення компенсація за невикористану відпустку виплачена не була з відсутності грошових коштів на підприємстві.
Відповідно до ст.. 83 Кодексу законів про працю в Україні, в разі звільнення робітника йому сплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки робітникам, які мають дітей.
Відповідно до довідки № 01/10 від 01.10.2009 року виданої ВАТ ШВТО «ШАТР», заборгованість відповідача перед позивачем за невикористану відпустку за період з 01.07.2005 року по 14.11.2007 року складає суму в розмірі – 4 307,66 грн., та до теперішнього часу не погашена.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином сума заборгованості за невикористану відпустку з урахуванням індексу інфляції за період з грудня 2007 року по вересень 2010 року складає суму в розмірі – 6 210,38 грн., з яких 1 902,72 грн. (6 210,38 - сума з урахуванням індексу інфляції – 4 307,66 грн. – сума без урахування індексу інфляції) - сума інфляції.
З огляду на те, що сума грошових коштів, яку відповідач заборгував позивачеві, є сумою заборгованості за невикористану відпустку, а не сумою боргу відповідно до договору займу, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог стосовно стягнення 3 % річних від простроченої суми, необхідно відмовити.
Згідно ст.. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, причиненої в наслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом в залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних та духовних страждань, погіршення можливостей потерпілого або позбавлення його можливості в реалізації, ступеня вини особи, яка нанесла моральну шкоду, а також з урахуванням інших обставин, маючих значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються розумність та справедливість.
За період роботи з 01.07.2005 року по 14.11.2007 року відпустка позивачеві не надавалася керівником, в зв’язку з необхідністю виконувати покладені на нього обов’язки та відсутності робітника, який би міг його замінити, а тому ОСОБА_2 не мав можливості відпочити належним чином та оздоровитися, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вимоги позивача стосовно стягнення моральної шкоди в розмірі – 4 000 грн., задовольнити частково та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмір 1 000 грн.
Сума заборгованості за невикористану відпустку з урахуванням індексу інфляції виникла в період ліквідаційної процедури та відноситься до витрат пов’язаних з провадженням по справі про банкротство, та повинні бути відшкодовані в порядку передбаченому ч. 1. ст. 31 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкротом», відповідно до якого, кошти, отримані від продажу майна банкрота, витрачаються на задоволення вимог кредитора, в першу чергу на витрати пов’язані з провадженням по справі про банкротство та витратами ліквідаційної комісії, а саме: витрати арбітражного управляючого, пов’язаними з утриманням та зберіганням майнових активів банкрота та витрати на оплату праці арбітражних управляючих, таким чином, в першу чергу повинна бути відшкодована заборгованість відповідно до 1 ст. 31 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкротом» .
На підставі викладено та керуючись ст. 23, 526, 625 ЦК України, ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкротом», ст.ст. 208, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-
Вирішив:
Позов ОСОБА_2 до ВАТ ШВТО «ШАТР» про стягнення заборгованості по заробітній платі – задовольнити частково.
Стягнути з ВАТ ШВТО «ШАТР» на користь ОСОБА_2 заборгованість за невикористану відпустку за період з 01.07.2005 року по 14.11.2007 року в розмірі 4 307 грн. 66 коп.
Стягнути з ВАТ ШВТО «ШАТР» на користь ОСОБА_2 нараховану суму інфляції за затримку виплати заборгованості по заробітній платі за період з 01.07.2005 року по 14.11.2007 рік в розмірі 1 902 грн. 72 коп.
Стягнути з ВАТ ШВТО «ШАТР» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.
Зобов’язати ВАТ ШВТО «ШАТР» здійснити погашення виниклої заборгованості в першу чергу, відповідно до ч. 1. ст. 31 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкротом».
Стягнути з ВАТ ШВТО «ШАТР» на користь держави судовий збір в розмірі 72 грн. 10 коп.
Стягнути з ВАТ ШВТО «ШАТР» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Шахтарським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: М.І. Кобаль