САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-1956/10   

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

16 вересня 2010 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:  

головуючого судді                         Маштак К.С.

при секретарі                             Свистуновій Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Самарському районі                                               м. Дніпропетровська про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,-      

ВСТАНОВИВ:  

    13 липня 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії, в якій просив постановити рішення, яким визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій у вигляді перерахунку та виплати щомісячних доплат до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за період з 09.07.2007 року до ухвалення рішення, а також просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 09.07.2007 року Конституційний Суд України прийняв рішення, яким було визнано неконституційним пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Норми закону втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України свого рішення. Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації та інші форми соціальних гарантій, відбулося фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму, що передбачає частина третя статті 46 Конституції України, чим порушується гарантоване статтею 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року було визнано неконституційним п. 2 ст. 41 другого розділу Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими були зменшені розміри щомісячної надбавки до пенсії, тобто поновлено дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Самарському районі м. Дніпропетровська з метою проведення перерахунку щомісячної соціальної допомоги з урахуванням вказаних вище рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року, але у виплаті такої соціальної допомоги йому було відмовлено. У зв’язку з цим він вимушений звернутися до суду для відновлення своїх порушених прав, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».  

У судове засідання позивач не з’явився, належним чином був повідомлений, раніше надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі, посилався на обставини, викладені в позовній заяві, справу просив розглянути у його відсутність.

У судове засідання з’явилася представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Доплати до пенсії дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій зазначено мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом. З 01.01.2008 року вони проводять перерахунок пенсії дітям війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до п.2 ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Відповідно до ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни», із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України та отримує пенсію за віком. Згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни та має право отримувати доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року, тобто з дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007. Згідно листа Управління Пенсійного фонду України у Самарському районі м. Дніпропетровська від 22.06.2010 року № С-301/06-25, їй було відмовлено в перерахунку та виплаті підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивачем було подано позов до суду 13.07.2010 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Розділ II цього Закону набрав чинності 01.01.2008 року.

Згідно підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Так, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в такій редакції: «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані зміни визнанні неконституційними.  

У рішенні № 15-рп/2000 від 14 грудня 2000 року «справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України» Конституційний Суд України зазначив, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150).

Таким чином суд дійшов висновку, що необхідно визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі в м. Дніпропетровську щодо не вчинення дій у вигляді перерахунку та виплати позивачу щомісячних доплат до пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також зобов’язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплату позивачу, як дитині війни, доплату до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 р. (в редакції Закону від 19.12.2006 р.), відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 13 липня 2010 року включно, за виключенням сум, що вже нею були отримані.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути державне мито у розмірі 37 грн. 00 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. 00 коп.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (із змінами і доповненнями), Законом України «Про Конституційний Суд України», ст. 257 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 60,  88, 143, 209, 212, 215 ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  –  задовольнити частково.        

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі                     м. Дніпропетровська щодо не вчинення дій у вигляді перерахунку та виплати ОСОБА_1  щомісячних доплат до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, доплату до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 р. (в редакції Закону від 19.12.2006 р.), відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 13 липня 2010 року включно, за виключенням сум, що вже нею були отримані.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 37 грн. 00 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. 00 коп.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя              К.С. Маштак  

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-1956/10   

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

16 вересня 2010 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:  

головуючого судді                         Маштак К.С.

при секретарі                             Свистуновій Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Самарському районі                                               м. Дніпропетровська про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,-      

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  –  задовольнити частково.        

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі                     м. Дніпропетровська щодо не вчинення дій у вигляді перерахунку та виплати ОСОБА_1  щомісячних доплат до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, доплату до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 р. (в редакції Закону від 19.12.2006 р.), відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 13 липня 2010 року включно, за виключенням сум, що вже нею були отримані.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 37 грн. 00 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. 00 коп.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя              К.С. Маштак