Справа № 2-4859-10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2010 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді - Шавиріної Л.П.
при секретарі - Подосельник Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман Донецької області у відсутності сторін справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконавчого комітету Кіровської селищної ради м. Красний Лиман Донецької області, третя особа Інспекція архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області про визнання права власності на спадкове майно, суд –
В С Т А Н О В И В :
04 жовтня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та третьої особи про визнання права власності на спадкове майно – жилий будинок з господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1, який підтримав повністю і просив його задовольнити, але в судове засідання не з’явився, просив справу розглянути у його відсутності.
Представник відповідача про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не попередив.
В судовому засіданні встановлено, що 30 травня 1953 року державним нотаріусом Краснолиманської державної нотаріальної контори по реєстру № 2863 було посвідчено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 придбав жилий будинок, розташований по АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 1200 кв. м(а.с.21).
Відповідно до рішення Кіровської селищної ради Краснолиманського району Донецкої області від 10.02.1958 року в зв’язку зі зміною нумерації будинків, будинку АДРЕСА_3 який належав ОСОБА_3 присвоєно № 18(а.с.23).
На підставі рішення Кіровської селищної ради № 16 від 31.07.1961 року ОСОБА_2 було дозволену на його земельній ділянці по АДРЕСА_4 перебудову власного жилого будинку з наступним знесенням старого будинку(а.с.22).
В 1963 році ОСОБА_3 закінчив перебудову та зніс старий жилий будинок.
В 2004 році ОСОБА_2 приватизував надану йому для будівництва та обслуговування жилого будинку земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану по АДРЕСА_4, на якій знаходиться збудований ним в 1963 році жилий будинок з господарськими спорудами, про що отримав Державний акт на право власності на земельну Ділянку серія ДН № 071119(а.с.20).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер(а.с.11).
Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є позивач, який своєчасно звернувся до нотаріальної контори і у встановленому законом порядку прийняв спадщину, у тому числі і на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_5 для будівництва та обслуговування жилого будинку, на якій розташована спірна домобудівля(а.с.9,10,12,19,25,29-34).
Але позивачу було відмовлено у посвідченні свідоцтва про право на спадщину на спірну домобудівлю у зв’язку з тим, що за життя спадкодавець не отримав акт вводу в експлуатацію перебудового жилого будинку і не зареєстрував перебудову такого у встановленому порядку (а.с.24-25).
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом МЮ України від 28.01.2003 року № 6/5 право власності на нерухоме майно підлягає обов’язковій державній реєстрації.
Але сам спадкодавець не скористався своїм правом зареєструвати будинок на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року у строк до 31.12.2010 року «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних жилих будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт, бо він помер 25.02.2010 року.
А позивач в теперішній час позбавлений можливості це зробити замість спадкодавця, бо відповідно до ч.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Тобто відсутність реєстрації в органах БТІ спадкового майна, яке було збудовано ще в 1963 році, позбавляє позивача можливості провести таку реєстрацію на ім’я померлого після його смерті.
Саме тому Конституція України в стаття 41 гарантує кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Матеріали справи та матеріали БТІ, висновок відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури (а.с.27-28) свідчать про те, що будівельні роботи на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований у АДРЕСА_5 виконано на законних підставах, незаконність набуття права власності спадкодавцем на вказане майно в судовому засіданні не встановлена.
Враховуючи те, що в судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст.ст.1216,1222 ЦК України позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_1 і згідно ст.ст.1268, 1269 ЦК України позивач прийняла спадщину у встановленому законом порядку(а.с.29-34,42), її позовні вимоги суд визнає обґрунтованими та такими, що на підставі ст. 392 ЦК України підлягають задоволенню бо позивач обґрунтовано прийшов до висновку про те, що він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 і захистити своє право іншим способом він позбавлений можливості.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.328,392,1216,1222,1268-1269 ЦК України, ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок А-1, літню кухню Б, сарай, гараж В, сарай Г, вбиральню Ж, колодязь №1, що знаходяться в АДРЕСА_5 які залишилися після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд в 10-денний строк з дня його проголошення.
Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою ним у десятиденний строк з моменту отримання його копії до Краснолиманського міського суду.
Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті у 1 примірнику.
Головуючий суддя –