1Справа № 335/6029/21 2/335/2261/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., позивача - ОСОБА_1 ,відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що вона з відповідачем по справі з 2006 року проживала у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 15.02.2021. За час шлюбу у них народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу залишилася проживати з позивачем та повністю перебуває на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку допомогу на утримання дитини не надає, у зв`язку з чим, вона змушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Враховуючи вище викладені обставини просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 17.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

У судовому засіданні позич позовні вимоги підтримала та пояснила, що після розірвання шлюбу із відповідачем донька залишилася проживати з нею та повністю перебуває на її утриманні, проте вона не має можливості самостійно забезпечити потреби дитини. Зазначила, що на забезпечення самих необхідних потреб дитини нею щомісячно здійснюються такі витрати: на харчування приблизно 3 000 грн., придбання одягу - 1 000 грн., засоби гігієни - 1 000 грн., оплата курсів та школи приблизно 400 грн. Крім того, дитина страждає на хронічне захворювання нирок та аутоімунний тиреоідит, у зв`язку з чим, на її обстеження та лікування нею щомісячно витрачається приблизно 1 500 грн. Вказує, що вони з донькою проживають у орендованій квартирі за яку вона щомісячно сплачує 4 600 грн. орендної плати та 2000 грн. за комунальні послуги. Враховуючи викладене вважає, що стягнення з відповідача аліментів у розмірі ј частини від його доходів щомісячно є обґрунтованим та справедливим з урахуванням спільного обов`язку батьків нести витрати на утримання дитини до досягнення нею повноліття, тому просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та заначив, що він не заперечує щодо надання допомоги на утримання доньки, проте вважає, що стягнення з нього аліментів у розмірі 1/6 частини від його доходів є достатнім для забезпечення потреб дитини. Зазначив, що на його погляд наведені позивачем суми витрат, пов`язані з утриманням дитини є завищеними. Так, він погоджується із розміром витрат вказаних позивачем на харчування, забезпечення потреб з придбання одягу, витрати пов`язані з отриманням дитиною освіти, проте не погоджується із тим, що позивач щомісячно витрачає на засоби гігієни для дитини 1 000 грн. вважає, що вони складають не більше 500 грн. щомісячно. Відповідач у судовому засіданні підтвердив той факт, що дитина дійсно страждає на захворювання, як зазначила позивач, проте він вважає, що витрати на лікування та обстеження доньки щомісячно складають приблизно 500 грн. З огляду на викладене, в нього є певні сумніви з приводу того, що у разі задоволення позовних вимог у визначеному позивачем розмірі, стягнуті з нього кошти будуть витрачатися саме на задоволення потреб дитини.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.07.2006 року сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у Запорізькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №609, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 15.07.2006 року.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Хортицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції від 06.09.2007 року.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 15.02.2021 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 15.07.2006 року у Запорізькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис №609, розірвано. Рішення набрало законної сили 17.03.2021 року.

Як зазначила у позовній заяві позивач та підтвердила це у судовому засіданні дитина проживає разом з нею. Відповідач підтвердив даний факт.

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дитину, до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Частинами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20.11.1989 року, яка набрала чинності для України 27.09.1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо утримання неповнолітньої дитини, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню на користь позивача суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною другою статті 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Позивач ОСОБА_1 заявила позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач проти задоволення позовних вимог у вказаному розмірі заперечував, та зазначив, що стягнення з нього аліментів у розмірі 1/6 частини від його доходів щомісячно буде достатнім для забезпечення потреб дитини.

Разом з цим, в ході розгляду справи, позивачем наведено обґрунтований розрахунок щомісячних витрат необхідних для забезпечення нагальних потреб дитини, відповідачем вказаний розрахунок належними доказами не спростований. Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо витрачання позивачем коштів не на потреби дитини, оскільки на підтвердження існування вказаних обстави відповідачем переконливих доказів не надано.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований, має задовільний стан здоров`я, інших утриманців не має, щомісячний його дохід у середньому становить 15 000,00 грн. після відрахування податків, а отже він має можливість надавати допомогу на утримання неповнолітньої дитини.

З огляду на викладене та враховуючи, що утримання дітей є обов`язком для обох батьків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та стягнення з відповідача на утримання неповнолітньої дитини аліментів у розмірі ј частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з відповідача мають бути стягнуті 908 грн. 00 коп. судового збору на користь держави.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментівзадовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 07.06.2021 року до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2021 року.

Суддя: А.Б.Алєксєєнко