Справа № 2-2792/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                          У К Р А Ї Н И

     16 вересня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва

 в складі: головуючого судді                                                   Твердохліб В.А.                                      

при секретарі                                           Горбан М.В.

за участю представника позивача Хитрової Л.В.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом  ПАТ Комерційний банк „ПриватБанк”  до ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

    21.06.2010 року позивач  звернувся в суд з вищевказаним позовом   до відповідача та просив постановити рішення, яким визнати недійсним кредитний договір від 08.03.2008 року, укладений з ПАТ КБ «ПриватБанк» та невідомою особою від імені ОСОБА_2, посилаючись на те, що відповідач даний договір не підписував і кредитних коштів за цим договором не отримував, оскільки в лютому 2007 року у нього був викрадений паспорт.  Сторони не перебувають в цивільно-правових відносинах, так як договір підписаний не відповідачем, а  іншою особою, шляхом шахрайських дій, задоволення позовних вимог є правовою підставою для позивача зупинити нараховувати відсотки по кредитному договору. Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, просить позов задовольнити.

    В попередньому судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити, посилаючись при цьому на обставини викладені в позовній заяві.

    Відповідач позов визнав, про що надав суду заяву, в якій просив постановити рішення.

Виходячи з наведеного суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174  цього ж Кодексу за наявності для того законних підстав.    

    Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 08.03.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний  договір (а.с.13). На умовах цього договору ОСОБА_2 надано у кредит грошові кошти у сумі 6600,00 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 0,42% на місяць строком погашення не пізніше 08.09.2009 року.

      Згідно листа Святошинського РУГУ МВС України в м.Києві від 05.02.2007 року, адресоване відповідачу, в якому йому повідомлено, що за фактом крадіжки його паспорту відмовлено у порушенні кримінальної справи та рекомендовано поновити паспорт.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого  інтересу,  який  не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

    Згідно ч. 1 ст. 215  підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 203 ЦК України зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства.

Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

    Частиною  1 ст. 233 передбачено,  що правочин,  який вчинено особою під впливом тяжкої для  неї обставини  і на вкрай невигідних умовах,  може бути визнаний судом недійсним  незалежно  від  того,  хто   був   ініціатором   такого правочину.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач кредитний договір не підписував; договір підписано невстановленою особою; цією ж особою отримані і кредитні кошти; вказаний договір не відповідає внутрішній волі відповідача і він не бажав настання будь-яких правових наслідків, що випливають з цього договору. Для позивача задоволення позовних вимог є правовою підставою зупинення нарахування відсотків по кредитному договору.

Визнання відповідачем пред”явленого позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Таким чином, позовні вимоги позивача повністю доведені та підлягають задоволенню.

    На підставі ст.ст. 15, 16, 203, 215, 233 ЦК України та керуючись ст.ст. 57-60, 130, 174, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд , -

В   И  Р  І  Ш  И  В:

    Позов задовольнити.

     Визнати недійсним кредитний договір №КЗХRF102860088 від 08.03.2008 року, укладений між ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» та невідомою особою від імені ОСОБА_2

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

                        Суддя: підпис