Справа №2-2308/2010 року

Р    І    Ш    Е    Н    Н    Я

І  М  Е   Н   Е   М                     У    К   Р   А   Ї   Н    И

    03 вересня  2010 року  Святошинський районний суд м.Києва

в  складі  головуючого судді                                   Твердохліб В.А.

при  секретарі                                                                           Горбан М.В.

за участю представника позивача Охріменка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк»  до ОСОБА_2  про  стягнення  заборгованості за кредитним договором,  -

                                                   В   С   Т  А  Н  О В  И  В:

05.05.2010 року позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом до відповідача та просив постановити рішення, яким стягнути з останнього  на свою  користь суму заборгованості у розмірі 232 690,72 грн. і судові витрати  у справі.

У позовній заяві посилався на те, що 08.02.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11296377000 на суму 201 344,00 грн.  під 13,50% річних з кінцевим терміном повернення кредиту до 09.02.2015 року. Станом на 15.03.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені становить 232690,72 грн. У  зв»язку з тим, що відповідач свої зобов»язання перед кредитним договором не виконує належним чином, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам,  а тому позивач просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник  позивача  підтримав заявлені позовні вимоги та просив  їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи, викладені в позовній заяві.

    Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вважав, що позивач повинен був укласти з ним договір на реструктуризацію боргу та посилався на тяжкий матеріальний стан.

         Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази,  вважає, що  позовні  вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно умов  кредитного договору № 11296377000 від 08 лютого 2008 року, позивач надає відповідачу кредит у сумі 201 344,00 грн., з кінцевим  терміном погашення до 09 лютого  2015 року зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 13,50 % річних. Кредитні кошти видаються  для особистих потреб відповідачу, а саме на придбання автомобілю.  Згідно п.1.3.4. Кредитного договору  сплата   кредиту здійснюється щомісячно відповідно до графіку(а.с.15-23).

Згідно з п.4.1. Кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту, та/або процентів за кредит, та/ або комісій, відповідач сплачує позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Таким чином станом на 15.03.2010 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 232690,72 грн. (а.с.6-13), з яких:  186781  гривні 20 копійок - кредитна заборгованість; 37414 гривень 62 копійки - заборгованість по процентам;  3936  гривні 20 копійок - пеня за прострочення сплати кредиту;  4558  гривень 70 копійки - пеня за прострочення сплаті процентів.

Таким чином станом на 15.03.2010 року загальна прострочена заборгованість перед позивачем становить 232 690,72 грн.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач свої зобов”язання виконав у повному обсязі.

Відповідач своїх зобов”язань не виконує, а саме: не сплачує щомісячні платежі, проценти за користування кредитом, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов»язаний виконати свій обов»язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 1050, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу.

Крім того на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути  сплачений судовий збір у сумі 1 700,00 грн. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.

         Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 526, 527,  610, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 57–60,  88, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд,-

                                                               В И Р І Ш И В:

        Позов  задовольнити.

        Стягнути  з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ур. м.Біла Церква,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає: 09100, АДРЕСА_1,  на користь ПАТ «УкрСиббанк», місцезнаходження 61050, м.Харків, просп. Московський, 60, (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м.Харків, МФО 351005, код 09807750)  суму  боргу в розмірі  232 690,72  грн. та   1 820,00 грн. судових витрат, а всього  234 510 ( двісті тридцять чотири тисячі п»ятсот десять) гривень 72 копійки.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання  апеляційної скарги протягом десяти днів з дня   проголошення рішення.

            Суддя :