АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:
головуючої Перепелюк І.Б.
суддів: Савчук М.В., Одинака О.О.
секретар Сторожук У.Є.
за участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення, та за позовом ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 вересня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до укладеного договору №CVHMAU00041025 від 18.05.2007р. відповідач отримав кредит у розмірі 20317,56 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,17 % з кінцевим терміном повернення 15.05.2014р.
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.
ПАТ КБ «ПриватБанк» просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CVHMAU00041025 від 18.05.2007р. звернути стягнення на предмет застави : автомобіль CHEVROLET, модель : NIVA рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі – продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Під час розгляду справи, ОСОБА_3, яка була визнана третьою особою із самостійними вимогами, звернулася з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Посилалася на те, що при оформлені між відповідачами договору застави автомобіля до неї не був доведений його зміст. Відповідно не будучи обізнаною з його змістом і суттю, вона не могла засвідчити свою згоду.
Просила визнати її власником на праві спільної сумісної власності автомобіля CHEVROLET, модель : NIVA рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Визнати недійсним договір застави рухомого майна, визнати дії відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» неправомірними, повернути автомобіль власнику, відмовити у задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк» за його необгрунтованостю.
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 вересня 2010 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
В задоволені зустрічного позову, заявленого ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 вересня 2010 року, ухвалити нове рішення яким задовольнити її позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння у повному обсязі, у позові ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 відмовити.
Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема рішення є невмотивованим, неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Всупереч цим вимогам закону, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_3, не зазначив мотиви та обґрунтування свого висновку.
За таких обставин на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Встановлено, що відповідно до укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк» договору №CVHMAU00041025 від 18.05.2007р., ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 20317,56 доларів США для придбання автомобіля CHEVROLET, модель : NIVA, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1. Одночасно був оформлений договір застави автомобіля.
В порушення норм закону та умов договору, відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконував, внаслідок чого у ПАТ КБ «ПриватБанк» виникло права в рахунок погашення заборгованості, на звернення стягнення на предмет застави : автомобіль CHEVROLET, модель NIVA рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції посилався на те, що мала місце відмова відповідача ОСОБА_2 від виконання зобов»язань по кредитному договору в односторонньому порядку, що є недопустимим, оскільки позивачем умови договору добросовісно виконувалися.
Саме посилаючись на ці обставини, не обґрунтовуючи та не мотивуючи рішення, суд відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Однак такий висновок суду є невірним.
Зі змісту ст.1054 ЦК України, предметом кредитного договору є грошові кошти, а кредитодавцем – фінансова установа. Таким чином, кредитом є надання коштів, що є одним із видів фінансової послуги.
Позиція апелянта про те, що договір кредиту є угодою щодо розпорядження спільним майном подружжя, яка потребує письмової згоди іншого із подружжя, є невірною.
Для укладення кредитного договору отримання згоди другого з подружжя не потрібне.
Кредитний договір не належить до договорів, які передбачені в ст. 65 СК України, в якій йдеться про правочини щодо спільного майна подружжя. Це пояснюється тим, що укладення кредитного договору не стосується спільного майна подружжя. До того, як банк надасть кошти клієнтові, у останнього немає права власності на це майно, воно виникає лише після одержання грошей.
Посилання апелянта на ст.ст.63, 65 СК України є безпідставними, оскільки вони регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є в спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на укладення цивільно-правових угод щодо набуття майна, зокрема на отримання кредиту, оскільки, кредитний договір є угодою, що не створює обов»язків для другого із подружжя, а лише для позичальника, як сторони договору.
Відповідно до ст.546 ЦК України, застава є видом забезпечення виконання зобов»язання, а не угодою, щодо розпорядження спільним майном подружжя, яка потребує дотримання вимог ч.3 ст.65 СК України, оскільки змістом застави є відповідальність за порушення боржником своїх зобов»язань, а тому договір застави не створює обов»язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.
Таким чином, отримані кредитні кошти та заставлений автомобіль не є об»єктом спільної сумісної власності подружжя, згода іншого із подружжя на укладення цих договорів не потрібна, апелянт не є стороною цих договорів, тому позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 546, 1054 ЦК України, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 вересня 2010 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння скасувати.
В позові ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригінало вірно :