АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:
головуючої Перепелюк І.Б.
суддів Сулятицької М.М., Яремка В.В.
секретар Ласій О.І.
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, на рішення Садгірського районного суду м.Чернівців від 31 жовтня 2007 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівців від 31 жовтня 2007 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальні збитки в сумі 6276,00 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Садгірського районного суду м.Чернівців від 31 жовтня 2007 року, ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки судом належним чином не з»ясовано обставини справи та неповно досліджено докази по справі.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції посилався на те, що відповідачами внаслідок самовільного проведення робіт по реконструкції та переобладнанню їх квартири АДРЕСА_1 в 2005 р., в квартирі № 1, де проживають позивачі, з»явилися тріщини. Позивачі зробили відновлювальний ремонт в своїй квартирі за власний рахунок, витративши при цьому 6276,00грн. Неправомірними діями відповідачів позивачам була заподіяна і моральна шкода.
Вірним є висновок суду, що в результаті самовільно проведених робіт по переплануванню, переобладнанню та реконструкції квартири №3, з»явилися тріщини в квартирі №1, що підтверджується висновком спеціаліста-будівельника та висновком будівельно-технічного дослідженням «Західно-Українсько-Експертно-Консультативного Центру» №718 від 22.09.2005р.
В цьому ж висновку зазначено, що вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для відновлення приміщень кв.№1, становить 6276,00грн.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що поява тріщин в квартирі №1 сталася внаслідок неправомірних спільних дій відповідачів по переплануванню, переобладнанню та реконструкції квартири №3, і між цими діями і наслідками є причинний зв»язок.
Однак, вирішуючи питання щодо відшкодування вартості відновлювального ремонту на користь позивачів, суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив представлені докази по справі, а саме не звернув увагу на те, що позивач ОСОБА_2 не є власником та не зареєстрований в АДРЕСА_2, немає доказів того, що він там проживає.
Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Оскільки позивач ОСОБА_2 не є власником зазначеної квартири, його позовні вимоги є безпідставними.
Висновок суду про заподіяння матеріальної та моральної шкоди позивачу ОСОБА_2 є невірним.
За таких обставин, ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заподіяної матеріальної шкоди є правомірними, оскільки саме вона є співвласником квартири і неправомірними спільними діями відповідачів їй заподіяна шкода.
Що стосується моральної шкоди, ст.1167 ЦК України зазначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Правильним є посилання суду першої інстанції на те, що неправомірними діями відповідачів, ОСОБА_1 була заподіяна моральної шкода.
Разом з тим, покладаючи на відповідачів обов`язок по відшкодуванню завданої позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5 000 грн., судом не враховано, що відповідно до вимог ст. 23 ЦК України та положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача, часу та зусиль необхідних для відновлення попереднього стану та інших обставин.
Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих та виробничих зв`язках.
На порушення зазначених вимог суд першої інстанції, визначаючи розмір моральної шкоди, не врахував вимоги розумності та справедливості і значно завищив розмір відшкодування моральної шкоди.
За таких обставин, ухвалене у справі судове рішення, на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підлягає зміні в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди.
Виходячи з наведеного, враховуючи конкретні обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, сума стягнутої на користь позивача ОСОБА_1 моральної шкоди підлягає зменшенню до 2000грн.
Відповідно до положень ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджують позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідачів на користь позивачів витрати за оголошення в газеті. Цивільне процесуальне законодавство не відносить такі витрати до судових витрат.
Враховуючи часткове задоволення позову, розмір матеріальної та моральної шкоди, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати : 64,46грн. судового збору, 30грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в суді.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Садгірського районного суду м.Чернівців від 31 жовтня 2007 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди скасувати.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Рішення Садгірського районного суду м.Чернівців від 31 жовтня 2007 року в частині відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 змінити.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000грн.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат змінити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 судові витрати : 64,46грн. судового збору, 30грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: