АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці «02» листопада 2010р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Кузняка В.О.
Суддів Горецької С.О., Марчака В.Я.
при секретарі Маковійчука М.М.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Першотравневого району м. Чернівців ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 21 липня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1 українка, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружена, на утриманні дітей не має, раніше не судима,
засуджена за ст.185 ч.1 КК України до 150 годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженій залишено підписку про невиїзд.
Задоволено цивільний позов та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 – 30740 грн. матеріальних збитків.
Вирішено долю речових доказів.
Вона засуджена за те, що 20 лютого 2010 року перебуваючи в гостях у ОСОБА_4, за адресою АДРЕСА_2 що в м. Чернівцях, скориставшись тим, що потерпіла вийшла з кімнати, таємно викрала гроші з халату, який знаходився в шафі, в сумі 4000 доларів США, та 10 000 гривень, після чого з місця скоєного злочину зникла, потративши викрадені гроші на власний розсуд, чим завдала потерпілій майнову шкоду на загальну суму 41 940 гривень.
На вказаний вирок помічник прокурора Першотравневого району м. Чернівців подав апеляційну скаргу, в якій не порушуючи питання доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину та правильності кваліфікації її дій, просить вирок районного суду скасувати.
Справа №11-391/2010 р. Головуючий у І інстанції Іщенко І.В.
Категорія ст.185ч.1 КК України Доповідач Кузняк В.О.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що районним судом при призначенні покарання не в повній мірі було враховано суспільну небезпеку вчиненого злочину, вважає, що призначене судом покарання є явно несправедливим внаслідок його м’якості, в результаті чого мета покарання не буде досягнута.
Заслухавши доповідача, думку прокурора та представника потерпілої ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_2, яка вважала, що вирок суду, як законний слід залишити без зміни, а апеляцію, як необґрунтовану без задоволення, провівши по справі часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Винуватість засудженої ОСОБА_2, відповідно до матеріалів кримінальної справи, доведена зібраними у справі доказами, їм дана правильна юридична оцінка та вона ніким не оспорюється.
Кваліфікація дій засудженої відповідає встановленим обставинам справи, в апеляційній скарзі не заперечується і є правильною.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд повинен врахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим, визнаючи ОСОБА_2 винною у таємному викраденні чужого майна, районний суд при вирішенні питання про призначення покарання не в повній мірі дотримався вказаних вимог ст.65 КК України, внаслідок чого призначив засудженій покарання, яке не можливо вважати необхідним і достатнім для її виправлення та перевиховання.
Приймаючи рішення про призначення ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт, районний суд мотивував його тим, що засуджена визнала свою вину, щиро розкаялася, позитивно характеризується за місцем проживання, а також частково відшкодувала завданні збитки.
Відповідно до закону, як окремий чинник, що впливає на призначення покарання, у повному обсязі має бути врахована судом особа винного, що передбачає з’ясування не лише тих рис, якостей та особливостей винного, що пов’язані з вчиненням злочину, а інших даних, які всебічно її характеризують.
Зокрема, необхідно також врахувати поведінку особи на роботі та побуті, намагання відшкодувати завдану злочином шкоду, чого суд не зробив.
З матеріалів справи вбачається, що по місцю свого проживання засуджена ОСОБА_2 характеризується негативно, за адресою де вона проживає постійно вичиняються конфлікти, на її поведінку поступають скарги від сусідів.
Також не було враховано судом і те, що злочин ОСОБА_2 вчинила відносно людини похилого віку, яка потребує стороннього догляду та постійно хворіє, зокрема після вчинення злочину у потерпілої ОСОБА_4 погіршився стан здоров’я.
З моменту вчинення злочину засуджена не приймала жодних мір для погашення заподіяної шкоди, що свідчить про небажання ОСОБА_2 стати на шлях виправлення та відшкодування завданих злочином збитків.
З огляду на наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що за таких обставин вирок районного суду підлягає скасуванню в частині призначеного ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт в наслідок його м’якості.
Вище приведені обставини свідчать про те, що виправлення та перевиховання засудженої неможливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи, що засуджена вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнала себе винною у вчиненні злочину, щиро сердечно розкаялась у вчиненому, частково відшкодувала завдані збитки, судова колегія вважає що для її перевиховання не слід обирати найтяжчу міру покарання передбачену санкцією ст. 185 ч.1 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 365, 366, 372, 378 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області, -
З А С У Д И Л А:
Апеляцію помічника прокурора Першотравневого району м. Чернівців Соловей А.В. – задовольнити частково.
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 21 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 в частині призначення їй покарання скасувати.
Призначити ОСОБА_2 за ст. 185 ч.1 КК України покарання у виді 5 (п’яти) місяців арешту.
Запобіжний захід ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши її під варту в залі суду.
Строк відбування покарання обчислити з моменту затримання.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку до судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженою ОСОБА_2, протягом такого строку і в такому порядку з моменту отримання копії вироку.
Головуючий В.О. Кузняк
Судді С.О. Горецька
В.Я. Марчак