АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці «26» жовтня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Станковської Г.А.
суддів Дембіцької О.О., Марчака В.Я.
за участю прокурора Сулятицького І.С.
та адвоката ОСОБА_1
представника цивільного відповідача Масюка М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05 липня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, засуджено за ч. 2 ст. 276 КК України та призначено йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись в ці органи для реєстрації. Контроль за поведінкою засудженого покладено на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.
Запобіжний захід засудженому, до набрання вироком законної сили, залишено у виді підписки про невиїзд.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області 1917 грн. 90 коп. за проведення експертиз.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь ВП «Пасажирське вагонне депо Чернівці» ДТГО «Львівська залізниця» 8446 грн. в рахунок відшкодування шкоди завданої злочином.
Стягнути з ДТГО «Львівська залізниця» на користь ОСОБА_4І 7982,32 грн. матеріальних збитків та 3000 грн. моральних збитків, завданих злочином.
Стягнути з ДТГО «Львівська залізниця» на користь ОСОБА_5, 5 942 грн. матеріальних збитків, 3000 грн. моральних збитків, завданих злочином, та 980 грн. за проведення товарознавчої експертизи.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно вироку ОСОБА_3 засуджений за те, що він, працюючи провідником пасажирського вагону № З потягу № 628 сполученням «Чернівці - Київ», 24 січня 2010 року порушив правила безпеки руху та експлуатації залізничного транспорту, перед відправленням потягу зі ст. Чернівці, заніс в приміщення вагону №3 туристичний газовий балон з плитою для приготування їжі, про що не поставив до відома начальника потягу ОСОБА_6 В ході слідування потягу сполученням
Справа №11-358/2010р. Головуючий у І інстанції: Мізюк В.М.
Категорія ст.275 ч.2 КК України Доповідач: Марчак В.Я.
Чернівці-Київ, у вагоні №3 на маршруті Лужани-Кіцмань, о 17 год. 19 хв., відбулася розгерметизація вищевказаного газового балону, внаслідок чого стався витік газу з послідуючим його вибухом та згоранням. В результаті провіднику ОСОБА_7 були спричинені середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, пасажирам цього вагону ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4 та ОСОБА_14 спричинені легкі тілесні ушкодження.
Крім того, внаслідок зазначених допущених вище грубих порушень ОСОБА_3 «Правил» ДТГО «Львівська залізниця» завдані матеріальні збитки на суму 11 446 грн. 47 коп., які полягають в пошкодженні рухомого складу.
На вказаний вирок суду надійшла апеляція ДТГО «Львівська залізниця» (ОСОБА_15) в якій, не оспорюючи доведеність вини кваліфікацію та призначене покарання засудженому ОСОБА_3, ставиться питання про скасування вироку в частині стягнення із ОСОБА_15 на користь ОСОБА_4 7982,32 грн. матеріальних та 3000 грн. моральних збитків, та стягнення з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_5 5942 грн. матеріальної, 3000 грн. моральної шкоди та 980 грн. за проведення товарознавчої експертизи, а також в частині встановлення обставин відсутності порушення закону іншими працівниками бригади потягу №628, що слідував 24 січня 2010 року за напрямком Чернівці-Київ.
В своїх запереченнях на апеляцію потерпіла ОСОБА_5 просить відмовити в задоволенні апеляційних вимог ДГТО «Львівська залізниця», вказуючи, що вона є необґрунтованою, оскільки немає жодних правових підстав для скасування вироку.
Заслухавши доповідь судді, представника ДГТО «Львівська залізниця», який підтримав апеляційні вимоги в повному обсязі, думку прокурора, адвоката ОСОБА_1 та засудженого, які, які просили апеляцію не задовольняти, вивчивши доводи, викладені в апеляції та перевіривши матеріали справи в її межах, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 28 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред’явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою. Цивільний позов може бути пред’явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час розгляду справи, але до початку судового слідства.
Згідно ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи робіт, які необхідно провести, щоб усунути негативні наслідки.
Вироком суду ОСОБА_3, визнаний винним у вчиненні злочину під час виконання своїх прямих трудових чи службових обов’язків провідника вагону № 3 потягу № 628 сполученням «Чернівці - Київ» та засуджений за ст. 276 ч. 2 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільні позови до ДТГО «Львівська залізниця» як відповідача пред’явлені потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час судового розгляду справи до початку судового слідства.
Колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що судом порушено норми процесуального права, так як не постановлено ухвали про притягнення ОСОБА_15 як цивільного відповідача, чим порушено принцип загальності та рівності сторін, є безпідставним, оскільки з технічного запису вбачається, що при вирішенні питання про прийняття цивільних позовів, суд в судовому зсіданні ухвалив визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 цивільними позивачами, а ДТГО «Львівська залізниця» цивільним відповідачем. Крім того, згідно протоколу судового засідання участь у судовому засіданні брав представник ОСОБА_15 ОСОБА_16 – юрисконсульт ВП «Пасажирське вагонне депо Чернівці» ДТГО «Львівська залізниця».
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою розуміється втрата немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, при розгляді справ про відшкодування моральної шкоди обов’язковому з’ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції встановлено обставини протиправності дій ОСОБА_3, як працівника ОСОБА_15, під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків та наслідків його дій, в тому числі у вигляді завданої потерпілим матеріальної та моральної шкоди, які знаходяться в причинному зв’язку з незаконними діями засудженого та наслідками вчиненого злочину.
Згідно ст. 348 КПК України цивільний відповідач або його представник мають право подати апеляцію тільки в частині, що стосується вирішення позову. ОСОБА_3 визнаний судом першої інстанції винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК України, а вирок в частині встановлення фактичних обставин справи та засудження останнього не оскаржувався. Тобто, посилання апелянта на те, що необхідно покласти спільну відповідальність за вчинене і на інших осіб крім ОСОБА_3 є безпідставними.
Таким чином, в задоволенні апеляційних вимог Держаного територіально-галузевого Об’єднання «Львівська залізниця» слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст. 1172 ЦК України, ст. 28, 348, 365, 366, 377, 379, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
У Х В А Л И Л А:
Вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05 липня 2010 року, яким засуджено ОСОБА_3 за ст. 276 ч. 2 КК України залишити без змін, а апеляцію ДТГО «Лвівська залізниця» - без задоволення.
Головуючий Станковська Г.А.
Судді Дембіцька О.О.
Марчак В.Я.